Голова Волинської
облдержадміністрації 
Борис КЛІМЧУК

На Волині, впроваджуючи різні великі й малі проекти, дедалі активніше залучають позабюджетні кошти. Одне із джерел фінансування економічних, соціальних, екологічних, освітніх програм (на умовах співфінансування) — міжнародні гранти. Лише в рамках об’єднання «Єврорегіон «Буг» в область на їхню реалізацію залучено понад 30 мільйонів євро. Органи виконавчої влади поліського регіону дедалі активніше поліпшують життя місцевих громад без участі державної скарбниці. Які  ж пріоритети у цій новій для держави справі на найближчий час?

Між Сходом і Заходом

— Так складалося історично, що Україна в Європі — давній транзитний регіон.

— А Волинь ще з ХІV століття зосереджувала на своїй території найважливіші міжнародні торгові шляхи, що сполучали Схід і Захід.  Нині ж через область пролягають найкоротші транспортні артерії від столиць та більшості головних міст Центральної й Західної Європи. Волинь —перехрестя шляхів, що з’єднують напрямки Захід — Схід та Північ — Південь.

Наш регіон — це ворота України в Європу. А ще — її інтеграція у європейські політичні та економічні структури, плацдарм проникнення передових західних технологій та інвестицій, а також полігон для апробації різних форм транскордонного співробітництва.

— А найкращий досвід Європи — це співпраця у формі різних об’єднань.

— Сучасна тенденція інтеграційних процесів на європейському континенті передбачає зростання впливу регіонів на функціонування національних економічних систем і активізацію міждержавних зв’язків.

Ми давно на власному досвіді переконалися, що партнерські відносини між окремими територіальними громадами чи регіонами набагато динамічніші й ефективніші, ніж міждержавні домовленості про співпрацю. В області їх більшість було започатковано на рівні органів місцевого самоврядування, окремих галузей і навіть колективів.

Після Другої світової війни Європа почала об’єднуватися саме через такі невеликі міждержавні об’єднання. Головним призначенням їх стало сприяння соціально-економічному розвитку за підтримки сусідів. Нині у Європі діють понад сім десятків єврорегіонів за участю тридцяти держав. Досвід їх функціонування став, до речі, одним із наріжних каменів під час створення Євросоюзу.

Кошти євроспільноти, що прийдуть на Волинь завдяки політиці добросусідства, допоможуть врятувати чистоту одного
із семи природних чудес України і перлини Європи — озера Світязь. Фото автора

На кордонах трьох держав

— Із 1995 року долучилася до цього процесу і Волинська область.

 — Так, саме тоді наші сусіди поляки ініціювали створення єврорегіону «Буг». Засновниками його стали Волинська область і Люблінське воєводство; пізніше до нас долучилася Брестська область Республіки Білорусь. Угоду про співпрацю у вересні 1995-го було підписано в Луцьку. Взаємну користь від об’єднання на той момент більше і ясніше бачили саме з польської сторони. До речі, це був другий єврорегіон в Україні після Карпатського. Нині їх дев’ять, з яких чотири — із країнами Європи.  

— Назва єврорегіону походить від річки Західний Буг, де сходяться кордони трьох держав.

 — Ця річка впродовж століть була великою транспортною артерією трьох народів, об’єднаних спільним досвідом державотворення, етнічними і культурними коренями. Єврорегіон «Буг» став яскравою ілюстрацією ідеї про те, що лише взаємна відкритість і спільні дії, спрямовані на розвиток територій, можуть гарантувати успіх у майбутньому.

Нині загальна площа території нашого єврорегіону становить понад 80 тисяч квадратних кілометрів, на як-ій проживає майже п’ять мільйонів українців, поляків, білорусів.

Співзасновники «Бугу» одностайні в тому, що ядром його діяльності має бути взаємовигідна економічна співпраця, зокрема  розвиток інфраструктури (мережі доріг, прикордонних пунктів пропуску, телекомунікаційних систем), створення сприятливих умов для розширення підприємництва (заснування банків, спільних торгово-промислових палат, спільних підприємств тощо),  впровадження нових типів управління економікою, формування культури ведення бізнесу, нових форм співпраці із застосуванням передового західного досвіду.

— Як здійснюється управління цією структурою?

— Єврорегіон «Буг» має міні-уряд. Це рада, президія, секретаріат, робочі групи. Українська сторона представлена в раді головами Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради, міськими головами Луцька, Ковеля, Володимира-Волинського та керівниками прикордонних районів:  Володимир-Волинського, Любешівського, Любомльського, Ратнівського і Шацького.

Ініціативні групи напрацьовують пропозиції, передають їх секретаріату, той — у раду, а далі — до фінансових донорів. Ними виступають держави Євросоюзу. Після цього по різні боки кордону реалізовуються спільні програми. Це і є один із методів ведення політики добросусідства. 

Брюсселю є справа і до Світязя!

— Які пріоритети в діяльності цієї міждержавної структури?

 — Передусім це  питання, що мають важливе значення для трьох народів. Вони зокрема стосуються розбудови кордонів та облаштування прикордонної інфраструктури; будівництва нових транспортних артерій; реалізації природоохоронних, екологічних, культурних, освітніх і соціальних проектів на прикордонних територіях; створення спільної бази даних для розповсюдження різнопланової інформації про регіон; формування сприятливого бізнес-середовища через розширення мережі спеціалізованих інституцій.

— Які найбільші зі спільно реалізованих проектів та програм?

— Серед таких варто відзначити створення в Луцьку одного з перших в Україні банків із стовідсотковим іноземним капіталом — ТзОВ «ПЕКАО-Україна». 

Це також проекти з розбудови найпотужнішого у країні міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» (5,4 млн дол США, 2000—2002 роки та майже 3 млн євро, 2000––2007 роки). За фінансової допомоги Європейського Союзу, наданої через програму «Тасіс», тут споруджено другий міст через річку Західний Буг, під’їзну дорогу до нього, розширено об’єкти режимної зони. Упродовж двох останніх років уже за кошти державного бюджету (понад 50 мільйонів гривень) ми завершили модернізацію цього митного переходу. Тепер це найкраще обладнаний у Східній Європи міжнародний пункт пропуску.

Нещодавно розпочали реконструкцію іншого автомобільного переходу «Устилуг — Зосин»:  загальний бюджет модернізації — понад 6,5 мільйона євро від ЄС та  понад 650 тисяч євро з українського боку.

Також завдяки фінансовій допомозі європейської спільноти басейн прикордонної річки Буг було повністю очищено від не придатних для використання пестицидів: сотні тонн їх зібрано, перезатарено і відправлено на утилізацію.

Один з останніх проектів — трансформація Волинського національного університету у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, створення колегіуму українсько-польських університетів.

Це лише найбільші спільні програми.

— Як така співпраця позначилася на економіці краю?

— Добросусідство стимулює зростання. Лише цього року обсяги товарообігу із Польщею та Білоруссю зросли на 120 та 530 відсотків відповідно. Із 250 млн дол. США загальних іноземних інвестицій в економіку регіону понад третина — польського походження.

Результати роботи об’єднання «Єврорегіон «Буг» — також 23 мільйони євро, залучених на територію області в рамках реалізації програми прикордонного співробітництва «Польща — Білорусь — Україна 2007—2013». Їх спрямування —  співфінансування соціальних, культурних, освітніх, екологічних транскордонних проектів органів державної влади, бюджетних та позабюджетних установ, громадських організацій, сільських і селищних рад. Будівництво каналізації у селі Світязь, що в Шацькому національному природному парку, наприклад, теж заплановано здійснити за основної підтримки Євросоюзу. В цей проект, що має на меті збереження найунікальнішого озера України, наша сторона має вкласти лише десяту частину, в той час як Брюссель — решту.

Добрий слід в історії краю залишить і Проект Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Півсотні сільських громад уже реалізували 60 мікропроектів. Хтось відновив роботу дитсадка, там відремонтували бібліотеку чи проклали водогін, завели у село газ чи перекрили дах клубу тощо. Фінансова співучасть місцевих громад становить майже 10 мільйонів гривень, але левову частину внесли донори. Проект буде актуальним і надалі.

— Окрім того, є й чималий нематеріальний ефект.

— Звісно! Це безперешкодне і тривале добросусідське спілкування між жителями українсько-польсько-білоруського прикордоння в усіх сферах життєдіяльності. 

— Які плани на найближчу перспективу?

— Після того, як набрала чинності угода між урядами України і Польщі про місцевий прикордонний рух, істотно збільшився людський і транспортний потоки. Тож нагальна вимога часу — відкриття нових пунктів пропуску на українсько-польській ділянці кордону, зокрема  «Кречів — Крилув», «Амбуків — Грудек», «Адамчуки — Збереже». Це  дасть змогу значно збільшити міжнародні вантажні автомобільні та контейнерні залізничні перевезення.

У планах також побудова у Ковелі логістичного центру на шляху Транс’європейської центральної транспортної осі, відновлення спільного українсько-польського прикордонного контролю на міжнародних автомобільних пунктах пропуску.

Досвідом нашої транскордонної співпраці зацікавилися колеги з інших єврорегіонів. Вони вже виявили бажання відвідати Волинь, щоб започаткувати нові контакти. Будемо раді вітати їх у Луцьку — місті, де 1429 року на з’їзді наймогутніших європейських монархів і зародилася ідея об’єднання Європи.

Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Борис  КЛІМЧУК. Народився 18 березня 1951 року в с. Волошки Ковельського району Волинської області. Має дві вищі освіти: викладач географії (Харківський державний  університет ім. О. М. Горького, 1974 р.) та юрист (Харківська національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 1998 р.)

Трудову діяльність розпочав на посаді вчителя у 1974 році в Острозькій школі-інтернаті (Рівненська область). Працював директором школи, заступником голови Ковельського міськвиконкому (1990—1992), головою Волинської обласної ради (1992—1995), головою Волинської обласної державної адміністрації (1995—2002), радником Президента України (2002—2004). Із 2004 по 2008 рік — Надзвичайний і Повноважний посол України в Литовській Республіці, а з 2008-го до призначення головою облдержадміністрації — Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Азербайджан.

Нагороджений  орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, повний кавалер ордена «За заслуги». За версією видання «Коментарі» (07. 09. 2012 р.) — лідер рейтингу голів облдержадміністрацій.