Голова Волинської обласної
державної адміністрації
Борис КЛІМЧУК

Під час наради з адміністративно-господарським активом, яку Президент України Віктор Янукович провів на завершення робочого візиту на Волинь, глава держави зазначив: «На Волині є творчий підхід у роботі, є розуміння складнощів і недоліків, які треба виправляти».

Про здобутки і проблемні питання краю — в розмові власного кореспондента «Урядового кур’єра» з керівником виконавчої влади області Борисом КЛІМЧУКОМ.

— Яким позитивом Поліський край, Борисе Петровичу, може похвалитися насамперед?

— Не просто Поліський край — наша Волинь! Споконвіку це край, де шанують традиції старовини, бережуть витоки українства, де особливо помітне прагнення до державотворення. А нині рік у рік міцніють зв’язки з Євросоюзом.

Через Волинь пролягає найкоротший шлях у Західну Європу. І саме у нас на кордоні з Європейським Союзом діють головні ворота в Україну  для сухопутного транспорту. Саме через них в Україну ввозять сорок із кожної сотні тонн комерційних вантажів.

Через Волинь пролягає найкоротший шлях у Західну Європу. Фото з сайту p-p.com.ua 

Нам дедалі успішніше вдається знаходити спільну мову із західними партнерами.  Ось останній красномовний факт: Євросоюз погодив до фінансування 6,5 мільйона євро на реконструкцію міжнародного автомобільного пункту пропуску Устилуг. Завершення її  більш як утричі збільшить людський і автомобільний потоки через місто, яке колись було портовим і постачало волинські товари у Гданськ, а звідти вони розходилися по всій Європі. Збільшена потужність міжнародного переходу поверне давню славу місту на березі Західного Бугу з усіма плюсами для нашої економіки.

— А перед тим в актив волинян і їхніх сусідів поляків було успішно записано реконструкцію іншого міжнародного автомобільного переходу — Ягодина.

— Й успішно витримано іспит під час Євро-2012. Ми довели нашим партнерам: українці справді хочуть бути у складі Євросоюзу!  Інтенсивний обмін людьми та товарами нині не тільки активно змінює українське законодавство, а й модернізує прикордонні пункти пропуску, мости, мережу  доріг, придорожню інфраструктуру. Подивіться, наприклад, на реконструйовану в межах області трасу Київ — Ягодин — Варшава.  Це взірець того, якими українські дороги мають бути у майбутньому.

— Проте актуальне завершення реконструкції та поточного ремонту доріг, що ведуть до пунктів пропуску.

— Їх перелік та кошторисна документація вже готові й чекають фінансового наповнення. До слова, завдяки активній позиції області за сприяння програмами добросусідства Європейського Союзу «Україна — Польща — Білорусь» нам уже надано понад 25 мільйонів євро. Вони підуть на реалізацію 34 інфраструктурних і соціальних проектів. Нині управлінці нашого регіону активно співпрацюють з інституціями ЄС, лобіюючи волинські програми вже на 2014—2020 роки.

—  Бо розвиток у державі є лише тоді, коли триває будівництво.

— І не тільки у прямому розумінні цього слова. Як і всюди в країні, на Волині нині розгорнулося масштабне державне будівництво. Щодня втілюються у життя обіцяні Президентом України Віктором Януковичем реформи. Трансформуються на краще суспільні відносини, вдосконалюються процедури, вводяться нові соціальні стандарти. І, звичайно ж,  у фізичному розумінні піднімаються новобудови, оновлюються об’єкти інфраструктури.

Динаміка робіт дуже висока. Заслуга в цьому як держави, так і приватних інвесторів. Подивіться: лише за минулий рік в область вкладено більш як 1,2 мільярда гривень вітчизняних капітальних інвестицій та майже 70 мільйонів доларів США — іноземних. А за останні три з половиною роки — понад 6 мільярдів гривень!

— Показник переконливий.

 — Цей позитив став можливим завдяки відновленню системи управління процесами, що відбуваються в області. Ми зокрема вже давно забули, що таке публічні суперечки між керівниками представницької та виконавчої влади.

Якщо хочете, наша держава в рамках спільної загальноукраїнської ідеї про поліпшення добробуту кожної людини потребує і розвитку регіонального патріотизму. Бо твоє село, місто, район, область — це і є твоя мала батьківщина. Без наведення порядку в якій не буде ладу й у великій.

— І тому в стратегії виконавчої влади домінує протекція для тих, хто може створювати свою маленьку Європу в себе на дворі, в селі, у місті, на підприємстві.

 — Абсолютно правильно! Особлива увага — до волинських виробників. Натомість бізнес на ці посили влади відповідає високою репутацією товарних знаків, ініціативами державно-приватного партнерства, підвищенням гарантій в оплаті праці та обсягах соціальних пакетів трудових колективів.

Область має з початку року понад 104 відсотки зростання у промисловості, стільки само —  у сільськогосподарському виробництві. А ще — найвищий в Україні темп збільшення заробітної плати, найнижчий індекс інфляції. Отже, і  найдинамічніший показник зростання реальних доходів волинян.

— Ви якось казали, що цивільна влада області не бореться з тіньовою економікою, а цілеспрямовано створює умови, щоб бізнесмени виходили з тіні на світло.

 – Це так, бо і в легальній, і в тіньовій економіці працюють українці. А їм треба годувати свої родини, ростити дітей, будувати і облаштовувати домівки. Підштовхуючи їх до виходу з «тіні», дякую їм, що більшість із них не стоїть із простягнутою до держави рукою, а своєю працею забезпечує себе і свої сім’ї.

Натомість системно намагаємося мінімізувати явища  і «тіні», й корупції: через створення систем навчання, контролю. А ще — утвердження в свідомості тіньовиків думки про те, що треба таки ділитися доходами і працювати хоча б у сірому секторі економіки. А тих, хто вже працює в ньому, утверджуємо в думці, що вони мають працювати абсолютно легально. І утвердитися як шановані, почесні члени нашого суспільства.

 В області нині діє дев’ять сервісних центрів обслуговування платників податків. Нещодавно запрацював сайт «Прозора перевірка», де розміщено інформацію всіх контролюючих і фіскальних органів про наміри і плани інспектувань. Цій меті слугує система підвищення рівня знань і громадян, і чиновників, і бізнесменів через сайт «Адміністративні послуги органів влади Волині», мережу центрів надання адміністративних послуг та запроваджене електронне урядування, яке  щоденно відвідує в середньому 800 користувачів.

Переконаний: не треба ламати людей через коліно, якщо є можливість діалогу. Ми, влада, маємо створювати для бізнесу такі умови, щоб він сам хотів працювати чесно. Результат такої політики в регіоні? Область нині має найвищий у державі рівень добровільної сплати податків. І перший рейтинг за оцінкою інституційного чинника розвитку бізнесу.

— Сільське господарство — це провідна галузь місцевої економіки й водночас головне джерело доходів волинських селян.

 — Приємно констатувати, що ми наростили обсяги виробництва і в рільництві, й у тваринництві. 

Звісно, розвитку АПК сприяла фінансова підтримка: цього року виплачено прямих дотацій з державного бюджету на 22,4 мільйона гривень, ще трішки більше  половини цієї суми — з місцевих бюджетів.

Великотоварний агробізнес сам собі дає раду, і робить це блискуче. Пріоритет — підтримка власників особистих селянських господарств та дрібних орендарів. Нині дев’ять із десяти сільських рад області мають родинні ферми. Одноосібники виробляють левову частку картоплі, овочів, яєць і молока, майже половину — зернових та цукрового буряку.

— Залишається питання збуту вирощеної продукції.

— Його, як і диверсифікацію виробництва продуктів харчування, спроможна вирішити кооперація. Розвиваємо цей напрям, особливо у молочарстві. Кооперативи, наприклад, вже постачають цільне молоко бюджетним закладам, така практика у нас є. Далі — технічне забезпечення і введення нових державних стандартів на молочну і м’ясну продукцію.

— Волинські аграрії добре пам’ятають досвід роботи обласного лізингового фонду, який у минулі роки на поворотній безвідсотковій основі кредитував придбання необхідної їм техніки…

 — …і куплені у 90-х роках минулого століття 156 тракторів, що й досі обробляють нашу землю. А фактично всі позичені кошти було повернуто в обласний бюджет. Переконаний, що нині треба відновити такий механізм залучення фінансового ресурсу — під відповідальність облдержадміністрації через стартову субвенцію обласному бюджету. Попередні розрахунки раціональних темпів рефінансування фонду показують, що 50 мільйонів гривень для початку такого експерименту — достатня сума. Волинь готова до відновлення успішно апробованої схеми допомоги селянам уже із січня наступного року. 

— Але на самих субвенціях аграрний сектор не піднімеш.

 — Звісно, лише державних капіталовкладень для гармонійного розвитку сільських територій не вистачить. Тому розширюємо фінансово-економічні можливості територіальних громад. Для цього переглянули ставки орендної плати за землю, порозумілися з агробізнесом, вводимо в обіг землі, які заросли бур’янами, бо роками їх не обробляли, отже вони  і не оподатковувалися. За два останніх роки так «активували» понад 80 тисяч гектарів ріллі.

Із допомогою держави багато зробили для протидії традиційній уже, на жаль, проблемі — підтопленню сільгоспугідь і населених пунктів у поліських районах.  Уряд цього року, нагадаю, прийняв рішення надати на подолання біди 20 мільйони гривень; з них 9 уже профінансовано. Сподіваємося на підтримку в завершенні цих робіт наступного року.

Як результат, у 2012-му надходження до місцевих бюджетів від плати за землю порівняно з 2010 роком збільшились на 62 мільйони і сягнули 102 мільйонів гривень. Упорядковано також ресурсні бази, наведено лад у користуванні майном, землею, водними і лісовими багатствами.

— І цей облік сільські голови ведуть уже не у традиційних паперових «гросбухах».

 — Бо зроблено ривок у комп’ютеризації. Тепер кожна сільрада має Інтернет та електронні книги погосподарського обліку. Нині, до речі, завдяки мобілізації внутрішніх резервів виконують свої бюджети навіть ті сільські ради, які ніколи на це не сподівалися.

— Волинь, як свідчить статистика, уже третій рік поспіль має чи не найвищий природний приріст населення.

— І одну з найнижчих в Україні дитячу смертність. Наші неонатологи почали рятувати і виходжувати 600-грамових малюків ще 13 років тому. Нині для лікарів Волині це звична практика.  А розширить її новий модерновий перинатальний центр, який ми, сподіваюся, відкриємо наступного року. І це буде символічно.

Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ "УК"

Борис КЛІМЧУК. Народився 18 березня 1951 року в с. Волошки Ковельського району Волинської області. Має дві вищі освіти: викладач географії (Харківський державний  університет ім. О. М. Горького, 1974 р.) та юрист (Харківська національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 1998 р.).

Трудову діяльність розпочав на посаді вчителя у 1974 році в Острозькій школі-інтернаті (Рівненська область). Працював директором школи,  інженером заводу «Ковельсільмаш», заступником голови Ковельського міськвиконкому, головою Волинської обласної ради, головою Волинської обласної державної адміністрації (1995—2002), радником Президента України, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литовській Республіці і в Республіці Азербайджан. З березня 2010 року — голова Волинської ОДА.

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, повний кавалер ордена «За заслуги». Одружений. Має двох доньок та шестеро онуків. За версією видання «Коментарі» постійно у трійці кращих голів ОДА.