Розширений захід цього разу відбувся в стінах Клубу Кабінету Міністрів. Разом із Президентом, Прем’єр-міністром і Головою Верховної Ради урядовці та керівники обласних державних адміністрацій і міста Києва вирішували, як забезпечити обороноздатність України в рамках реалізації мирного плану глави держави. Окремо голова Державної прикордонної служби Микола Литвин доповів, як саме планується облаштувати українсько-російський кордон. А керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський виклав детальний план цивільного захисту наших співвітчизників.
Вогонь припинили не всі
Першим узяв слово і задав тону заходу Петро Порошенко. Всі питання порядку денного він узгодив ще в неділю в ході спеціально організованої наради з керівниками силових відомств (усі вони вже отримали конкретні доручення). А до уваги високопосадовців глава держави довів інформацію про мужність і звитягу військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, в матеріалах, розданих їм, прописав реальні потреби армії.
Він не приховував, що рішучі наступи військових з червня по серпень змусили агресора перейти до прямого вторгнення на територію України — з використанням підрозділів регулярної армії Росії, вдатися до масового постачанням техніки і високоточної зброї разом із фахівцями, які вміють професійно нею користуватися і холоднокровно вбивати українців.
Петро Порошенко не бачив іншого виходу з ситуації, окрім як виступити з ініціативою про негайне припинення вогню та домовитися припинити кровопролиття й людські страждання у такий спосіб з російським колегою Володимиром Путіним у телефонному режимі. Чи дасть результат підписаний у Мінську протокол на основі мирного плану Президента України (повна назва: Протокол за результатами консультацій тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна. — Авт.), глава держави напевно сказати не може. Він лише резюмує, що терористи під час «мирного режиму» не припиняють спроб спровокувати українських військових.
Тож особливі надії він покладає на роботу спеціальної моніторингової групи від ОБСЄ, завдання якої полягає в моніторингу, верифікації, забезпеченні суворого дотримання режиму припинення вогню з усіх боків.
Нова обстановка на фронті
«З 18 години 5 вересня на території України не ведуться повномасштабні бойові дії, і я відповідально хочу про це заявити, — перейшов на інший тон Президент. — Хоча цього, на жаль, не можна побачити на екранах більшості вітчизняних телеканалів, обстановка на фронті змінилася кардинально. Україна вже не втрачає щодня десятки життів своїх героїв».
Глава держави назвав позитивів від підписання в Мінську протоколу. Так, призупинено наступ регулярних збройних сил Росії, розпочато процес звільнення українських військових і цивільних. Станом на цей день таких на волі майже 700, а до кінця тижня, згідно з прописаним графіком у документі, ще півтисячі українців зможуть повернутися додому.
Окрім цього, Мінський протокол окреслює контури майбутнього політичного врегулювання ситуації. Зважаючи на старт передвиборчої кампанії, Президент попросив окремих осіб не вдаватися до політиканства та спекуляцій, тобто не створювати сенсацій. «Україна не зробила жодних поступок у питанні своєї територіальної цілісності та свого державного устрою. Зараз йде війна за незалежність України, за існування нашої держави, — означив позицію глава держави. — Мінський протокол передбачає відновлення і збереження суверенітету України на всій території Донбасу, зокрема й на тій, яку тимчасово контролюють бойовики. Ця частина теж повернеться в правове поле України».
Петро Порошенко звернув увагу парламентаріїв і на те, що про федералізацію чи то зону відчуження в документі не йдеться, а про так звані утворення ЛНР і ДНР не згадується зовсім. Уже потім попросив депутатів підтримати наступного тижня проект закону «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», який передбачає чіткий статус цих регіонів у складі України. На його переконання, саме цей документ може забезпечити мирне повернення двох регіонів під український суверенітет. За інших обставин доля миру в країні повисне на волосинці.
«Напевно, ми будемо не в захваті від складу місцевих депутатів, яких на дострокових парламентських виборах оберуть жителі Луганська і Донецька. Але хіба не краще, щоб політика вирішувалася виборчими бюлетенями, а не автоматними чергами та залпами «Градів?» — риторично запитав Петро Порошенко.
Життя в жорсткіших умовах
Як довго триватиме режим припинення вогню, не знає ніхто. Влада працюватиме на збереження миру і за жодних обставин не розслаблятиметься. Наприклад, триває перегрупування частин ЗСУ, Нацгвардії, ДПС, щоб про всяк випадок мати змогу ефективно захищати свою територію. Окрім цього, завершено третю чергу часткової мобілізації, а тризмінна робота оборонних підприємств України дала змогу постачати у війська щодоби до 30 одиниць броньованої техніки з відновленням боєздатності після бойових дій або зі складів.
«Наше військо створюється з коліс протягом останніх шести місяців, коли нам протистоїть одна з найбільших армій світу, військова потуга в Європі №1, збройні сили якої протягом останніх 10—15 років постійно модернізувалися і володіють найсучаснішою, найточнішою, найдосконалішою зброєю в світі. Крім того, вони ще й набули досвіду в різних «гарячих точках», і це, на жаль, тривала військова загроза. Нам треба навчитися жити в таких умовах, і горизонт нашого стратегічного планування — десятиліття», — перейшов до песимістичних прогнозів Петро Порошенко.
А ось важливим кроком він вважає вихід України — не члена НАТО на найвищий рівень співпраці з альянсом та домовленості з деякими країнами про розширення військово-технічної співпраці. «Незважаючи на те, що світ продемонстрував бажання допомогти нам захистити себе, ніхто за Україну не воюватиме на нашій території», — резюмував Президент, а потім пообіцяв знайти кошти на ефективну систему воєнного управління, логістики і контролю за використанням ресурсів.
Виконувати мобілізаційні завдання має не лише Міноборони, а й усі підприємства, установи, організації країни, незалежно від їхньої форми власності. До слова, Президент припускає, що нагальні потреби оборони країни можуть зробити військово-промисловий комплекс одним з локомотивів вітчизняної економіки — він зважає на тривалий характер військової загрози.
Терористи не сплять
Не менш важливе й питання охорони державного кордону та захисне укріплення лінії безпосереднього протистояння з бойовиками. Однак потрібно зводити фортифікаційні споруди не зразка Великої Вітчизняної, а глибоко ешелоновану оборону з танковими позиціями, механізмами захисту від систем залпового вогню, сучасними комунікаціями, чіткою взаємодією всіх підрозділів, залучених до Антитерористичної операції, зі спеціальною зоною, яка дає змогу ефективно застосовувати зброю. Найближчим часом можливе запровадження особливого режиму перебування громадян на територіях, прилеглих до зони АТО. А ще втілюватиметься в життя стратегічний план створення інфраструктури для організації партизанського руху.
«Сама думка про те, що кожен метр української землі горітиме під ногами окупантів, має стати стримувальним чинником від широкомасштабного вторгнення. Зміцнення обороноздатності — це один із способів боротьби за мир. Ми не прагнемо війни, ми хочемо миру. Але якщо хочеш миру, порох треба тримати сухим», — завершив виступ Президент.
Його повністю підтримав Голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Він згадав трагедію під Іловайськом та попросив перед тим, як почати планувати щось в оборонній лінії, з’ясувати, чому загинула велика кількість людей та хто своєю недбалістю та боягузтвом допоміг діям агресора.
«Кожен громадянин під загрозою терористичних, диверсійних актів, які готують проти нас. Велику кількість провокаторів, найманців, диверсантів закидають в усі регіони України, і завдання всіх наших силових структур — захистити кожного українця, знищуючи цю диверсійну небезпеку», — переконаний він.
Позиція Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка щодо цих питань залишилася незмінною: зовнішнім агресором країни є Росія, а внутрішнім — корупція, безлад, безвідповідальність, відсутність нормальної організації.
Військова організація України йому нагадує пострадянське міністерство оборони. Саме тому вона потребує радикальних змін, нової зброї та фахівців, здатних змінити всю логістику військової організації. Оборонні ж укріплення — своєрідну лінію Маннергейма чи проект «Стіна» — слід будувати «дешево і швидко».
А національну економіку, яка перебуває у стані війни, на переконання глави уряду, не можуть реанімувати нині ані внесені до парламенту законопроекти, ані нормативно-правові акти, підготовлені Кабміном.
«Жоден інвестор не зайде в країну, якщо туди увійшли російські війська з танками, «Градами», кулеметами і диверсантами. Не вирішивши питання зупинки війни, відправки російських військ на бази дислокації і відновлення кордону на території України, ніяку реформу не буде реалізовано», — наголосив він.
Прем’єр також повідомив, що до 15 вересня, згідно з Конституцією, уряд внесе до Верховної Ради проект закону «Про Державний бюджет на 2015 рік» і додаткові законопроекти, які концептуально змінюють бюджетну і податкову політику в країні.
Ми в Google+