ДЕРЖАВНИЙ КОШТОРИС

Аналітики впевнені в тому, що не треба проводити секвестрування головного фінансового документа країни

Схоже на те, що секвестр державного бюджету за 9 місяців 2013 року може стати реалією. Принаймні так нещодавно заявила директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Міністерства фінансів України (Мінфіну) Галина Пахачук.

За її словами, якщо у нас немає необхідних надходжень, то треба секвеструвати бюджет, проте держава повинна чесно сказати пересічним громадянам, які видатки будуть скорочені.

Допоможуть векселі і детінізація зарплат

Раніше планувалося, що доходи бюджету за умови  зростання економіки на 3,4% в 2013 році повинні збільшитися майже на 26 мільярдів грн.

Деякі експерти, зокрема колишній в.о. міністра фінансів Ігор Уманський, вважають, що в січні-червні бюджет недовиконано на 0,5 мільярда гривень.

Що може означати для економіки країни та пересічних людей можливе секвестрування державного бюджету? Чи можна взагалі обійтися без цієї процедури?

Як зазначив кореспонденту «УК» відомий економіст, президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, секвестрування бюджету є нормальним явищем, коли немає грошей для його виконання.

Та більшість аналітиків упевнені в тому, що проводити «ремонт» головного фінансового документа країни не треба. Приміром,  є такий «рецепт», що допоможе виконувати всі частини державного бюджету, — випуск фінансових казначейських векселів для погашення кредиторської заборгованості за видатками загального фонду на 4 мільярди гривень.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць впевнений в тому, що великим джерелом доходів може стати детінізація заробітної плати в країні.  «Сама по собі детінізація оплати праці справді змогла б вирішити багато питань, у тому числі й наповнення бюджету. Проте це все, на моє глибоке переконання, в українських реаліях є великою казкою. Зменшення навантаження на фонд заробітної плати — також є системною і дуже серйозною реформою. Але навряд чи влада на це піде. Тому найближчим часом у цьому аспекті ми не побачимо змін», — констатує Олександр Пасхавер, даючи відповідь своєму колезі-економісту.

Втім, перший заступник директора Інституту стратегічних досліджень НАН України Ярослав Жаліло не так песимістично дивиться на перспективу детінізації зарплат. За його словами, ми маємо чудові зміни в пенсійному та податковому законодавстві, які можуть позитивно вплинути на цей процес.

«Проте в цілому, якщо ми маємо проблеми з наповненням бюджету, то не треба робити кардинальних кроків, а намагатися вирішити це питання за рахунок інших засобів фінансування головного фінансового документа. Тим більше, це актуально в тому разі, якщо ми не отримаємо чергового траншу від МВФ, який ставить певні умови щодо бюджетування. Якщо такого не станеться, навіщо нам дотримувати ці критерії?» — наголошує економіст.

Чимало експертів стверджують, що секвестрування державного бюджету вигідне владі, коли вона хоче утримати в будь-якій спосіб стабільність гривні. Можливо, саме цим Мінфін керується в даному випадку?!

Вибір для влади

Узагалі, на думку пана Жаліла, влада повинна для себе вирішити дуже чітко, що для неї є головним на теперішньому етапі, — курс національної валюти стосовно до інших чи ефективна робота економіки держави.  Економіст упевнений в тому, що саме друге і повинна обрати влада.

З іншого боку, якщо ми згадаємо не таке вже  і далеке минуле, — 2010 рік, — то саме тоді відбувалося секвестрування державного бюджету, яке було схвалено Президентом України. Тоді чимало економістів і політиків були впевнені, що такий крок обрано правильно. Тоді уряд зважав на те, що в основу головного фінансового документа країни було закладено дуже оптимістичний прогноз зростання економіки. Приміром, у план за доходами від стягнення ПДВ у 2010 році було спершу закладено цифру його збільшення від попереднього року на 48%. Звісно, що саме тоді передумов для цього не було.

Втім, Ярослав Жаліло радить не проводити паралелей 2010 і 2013 років. «У 2010 році ми мали відновлення після кризового стану, а зараз — економічну депресію. Як кажуть, це дві великі різниці», — зазначив він. Отже, дискусія щодо цієї важливої проблеми триватиме. І питання щодо секвестрування державного бюджету поки що відкрите, і далеко не факт, що воно відбудеться.