Гуманітарна політика

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Острів трипільських загадок

    Сімдесяті роки минулого століття остаточно визначили долю прибережних просторів каньйонної частини Дністра: їх мали затопити під час будівництва каскаду ГЕС. Але перед тим, як навіки опинитися під багатометровою товщею води, вони встигали повідати свої таємниці з глибин часу.  

  • Володимир ЛЕВЧЕНКО: «Перші монети карбувалися у Луганську і в Італії»

    Поряд з іншими символами державності одним  з її  невід’ємних атрибутів є  національні гроші. Нагадаємо читачам нашої газети,  що відповідно до Указу Президента грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року, коли на зміну сурогатним купоно-карбованцям в обіг надійшли повноцінні грошові одиниці.

    Естафету появи перших паперових грошей в незалежній Україні продовжили карбуванням монет: спочатку обігових, потім — пам’ятних і у 2011-му нарешті інвестиційних. 

  • Валерій МЕЛЬНИК

    На кінчику голки — герої

    Відомий волинський вишивальник Юрій Савка представив виставку «Штрихи історії України у вишиваному портреті». Вона стала вже 55-ю персональною виставкою знаного майстра. З його оригінальними роботами люди вже мали можливість ознайомитися у багатьох регіонах нашої держави. І всюди — стоси схвальних відгуків! Чим же будить невидимі струни у душах людей цей непересічний майстер?

     

  • Наталя ЗВОРИГІНА

    Крізь карантин сибірка не пройде

    Телятину, уражену бактерією цієї небезпечної хвороби, виявили  фахівці Мелітопольської СЕС у місцевому продовольчому магазині «Євгенія». Як невдовзі з’ясувалося, м’ясо надійшло у продаж від місцевого постачальника — із сусіднього з райцентром села Вознесенка. Втім, як підтвердила завідуюча епідвідділом Мелітопольської СЕС Лариса Саприкіна, продукт потрапив на прилавок без жодного документа, який би засвідчував його безпеку та походження.  

  • Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО

    «Жіночі романи» спровоковані життям?

    У найкращих «жіночих романах», де розважальність поєднується із філософською складовою, жінка позиціонує своє майбутнє у взаємодії із самцем: багатим, мужнім, красивим, розумним, освіченим і репродуктивного віку. У декого той вік починається із 13 років. Трапляються сюжети, де перша жінка у підлітка — мамина найближча подруга. 

    Фахівці відзначають бум жіночої української прози. Та який там бум, коли книжка для багатьох українців стала такою самою екзотикою, як на початку 90-х років минулого століття перегляд фільму в кінотеатрі.

  • Наталія ДОЛИНА

    Іван СОРОКА: «Інститут шкільних лікарів має бути впроваджений на законодавчому рівні»

    Про реформування системи охорони здоров’я сказано і написано вже багато. Без перебільшення, це вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини  не може задовольняти ні населення, ні самих медичних працівників. Утім, модернізація такої важливої галузі неможлива без врахування думок громадськості й радикального розв’язання низки супутніх проблем — створення належної інфраструктури, поліпшення фінансування та  матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, кадрової політики. Як це зробити? Які реформи насправді потрібні українській медицині? Про це — наша розмова із заслуженим працівником охорони здоров’я України, президентом Українського медичного клубу, головою оргкомітету Національної медичної премії Іваном СОРОКОЮ. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Автостопник Роман Онуфрик: «Ваша» машина сама вас упізнає»

    Як мандрується автостопом? Нагода з’ясувати це з’явилася в мене нещодавно, після того як ранковий потяг з Чернівців до Івано-Франківська скасували, а першими рейсовими автобусами із зупинками біля кожного стовпа туди довезуть якраз під обід. Але перед тим, як вийти на це своєрідне трафік-полювання, вирішила дізнатися його секрети у бувалих мандрівників. Роман Онуфрик, програміст, а заразом молодий чернівецький байкер, відтоді як осідлав «залізного коня» — одразу позбувся всіх дорожніх проблем. Проте у студентські роки пройшов добру школу автостопу. Він радо погодився провести майстер-клас, причому не відходячи від траси.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Професор Олександр КОВАЛЕНКО: «Любеч був настільки відомим, що згадується у трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного»

    Найдавніше місто Чернігово-Сіверського краю — стародавній Любеч — цього року відзначає 1130 років з часу першої літописної згадки. Поселення  виникло на лівому березі Дніпра, заселеному ще в ті часи, коли, за одним з найдавніших літописів — «Повістю минулих літ», «розлилися, як весняні води, слов’яни по землі…». І в тому самому  літописному джерелі знаходимо першу згадку про Любеч, датовану 882 роком.

    …Тільки птахи з високості, привільно линучи над густими непрохідними лісами та поселеннями уздовж могутнього Дніпра, могли в усій красі побачити стрімкий хід величавих лодій із яскравим орнаментом на вітрилах і те, що на своєму шляху вони зустріли лише два укріплені міста — Смоленськ і Любеч. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ,

    Ой вези мене туди, де гуляють парубки!

    «Дорога верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок…» — так колись змальовував початок торгового дійства у провінційних Великих Сорочинцях Микола Гоголь. Як же він здивувався б, якби побачив його сучасні масштаби. Щороку тут буває понад мільйон відвідувачів! І цього року їх очікується не менше. 

  • Валентина БОРИСЕНКО

    Прийшов Спас, бери рукавиці про запас!

    На Спаса літо зустрічається з осінню. Закінчуються жнива.  На полі, дожинаючи ниву, залишили пучок незжатих стебел — так звану «спасову бороду». Колись, а подекуди і тепер її вбирали квітами, клали до неї скибочку хліба, а з колоска виминали зернятка і засівали в «бороді». Колись господар ниви, а у ХХ ст., де зберігалися традиції свята урожаю, то комбайнер після засіву «бороди» качався біля неї, примовляючи: «Спасе, Спасе, перенеси силку на другу нивку». Колоски з неї святили і висівали з першим посівом озимини.