Громадськість Полтавщини надавала і надає великого значення ролі профспілок у суспільно-політичному житті області. Впродовж десятиліть вони не дають місцевій владі всіх рівнів дрімати, через конструктивну співпрацю спонукають до спільної роботи на благо простих роботяг та їхніх сімей. Старші люди кажуть, що саме полтавські профспілки завжди були принциповими і безкомпромісними у виконанні своїх насущних завдань. Попри непросту ситуацію в країні, нині у їхніх лавах 250 тисяч «багнетів», переважно збагачених житейським і виробничим досвідом. Проте цього разу у переповненому залі з-поміж сивочолих представників було чимало й молодих, перспективних. Зокрема з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», інших підприємств Кременчука. Їхні очі випромінювали завзятість і бажання щось змінити у цій ситуації. Щоб мрія багатьох співвітчизників про наше європейське майбутнє стала реальністю.

Наш народ виборов право на це — втілення європейських цінностей і стандартів. Події Майдану і звитяга Небесної Сотні вже у минулому, а позитивні зміни в країні поки що відбуваються зі скрипом. Порушуються конституційні права українців, зокрема право на високий рівень життя. Населення й надалі зубожіє. Не від хорошого життя в школах скасували харчування 1—4 класів. Громадськість уже готують до того, що подорожчають соціальний хліб, борошно, олія, крупи. Чи міг давньогрецький філософ Епікур уявити, що його теорію збагачення за допомогою обмеження через тисячі років реалізують не в його рідній Елладі, а в прадавній Скіфії із сучасною назвою Україна? Свої права треба обстоювати. 

Із початком бойових дій на Донбасі Миколаїв став одним із центрів, через який проходять тисячі бійців. Одні відбувають до зони АТО, інші повертаються до місць дислокації на мирній території, хтось прямує додому. В області розташовано понад 40 військових частин, великий загальновійськовий та інші полігони. Більшість хлопців зупиняються в Миколаєві на нетривалий термін, аби дочекатися автобуса чи потяга. І тут виникали проблеми: як зорієнтуватися в незнайомому місті, де перепочити, зарядити телефон, як узяти квитки з урахуванням особливого статусу, що робити, коли скінчилися гроші, і безліч інших питань. 

Мешканці 15 квартир житлового будинку по вулиці Бульварна, 4 у Слов’янську вдруге отримали ключі від своїх помешкань. Сталося це через півтора року після одного з обстрілів. «Коли я вийшла з підвалу сусідньої школи, знову почався обстріл, — згадує той моторошний день одна з потерпілих пенсіонерка Марія Лісниченко. — Сусідка покликала знову йти ховатися, та я відмовилася. Потім почула сильний гуркіт біля кухонного вікна і… нічого не пам’ятаю — навіть того, як мене витягали й виносили з-під завалів». 

На стіні кабінету голови Держрибагентства висить величезна карта світу з усіма морями-океанами. Колись ці моря борознили сотні потужних українських суден, а в кабінет з картою стікалася інформація про виловлені тонни риби. Нинішньому голові агентства від того флоту залишилося керувати десятком суден. Тож нині акцент він робить на розвитку аквакультури та рибальства на внутрішніх водоймах. Утім, зі звуженням географії проблем не поменшало. Про будні рибоводів і рибалок розпитуємо голову Держрибагентства Ярему КОВАЛІВА. 

Після пожежі в Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, яка повністю зруйнувала глядацьку залу, обвалила дах, пошкодила інші приміщення, минуло понад півроку. Одразу після неї розгорнулося ціле театральне дійство: посадовці й політики, кому було не ліньки, обіцяли взяти реконструкцію під свій контроль, а також фінансову допомогу. Однак театр її так і не дочекався. А кульмінацією цієї «вистави» став момент, коли будівлю без даху засипало снігом. Чиновники почали розводити руками: мовляв, не встигли освоїти кошти, які надав Кабмін, і їх зрештою довелося повернути державі. 

Ринок сільгоспземель планують відкривати поступово. Уже напрацьовано чимало варіантів його відкриття. У парламент торік було подано кілька десятків законопроектів. З огляду на настрої й побоювання, що селян обезземелять агрохолдинги, відкриття ринку пропонують обмежити кількома районами або ж лише державними та комунальними землями, щоб сформувалася ціна і люди не продали паї за безцінь. 

Недавно представники обласної влади урочисто вручили ключі від квартир 20 родинам учасників АТО. Здавалося б, хороша новина. Однак через деякий час навколо цієї події виник цілий скандал. Зокрема депутат Черкаської міської ради Ярослав Нищик заявив про начебто завищені ціни на квартири і вимушені доплати за них новоселів. У місцевих ЗМІ почали широко обговорювати можливі корупційні схеми. 

Стан реформування судової системи, яка навіть за оцінками закордонних політиків найбільш корумпована в Україні, досі на нульовій позначці. Бо хіба можна говорити про якесь реформування, якщо навіть очищення судів від тих, хто «прославився» переслідуванням учасників Майдану, весь час гальмується через корупційну кругову поруку в самій системі?  

— Допоки я керую місцевою митницею, ніхто не вивозитиме з Буковини ділову деревину під виглядом дров, — відрубав на сесії Чернівецької облради генерал Микола Салагор, який був серед ініціаторів запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу.

Відповідні поправки до закону про державне регулювання експорту лісоматеріалів чинні з листопада минулого року. Відтоді чернівецькі митники пропускають через свої пости до Румунії виключно транзитом російські ешелони з кругляком. А буковинські державні лісогосподарські підприємства вимушені працювати на склад. Тонкомір, який вони продавали за пристойні гроші європейським переробникам, тепер залишають на лісосіках. Вітчизняним деревопереробним підприємствам, орієнтованим на використання високосорт них лісоматеріалів, він не потрібен. А нові виробництва для переробки сортиментів, які раніше прямували за кордон, так і не з’явилися, хоча розмов було багато. 

У неділю рівно об 11.30 у Маріуполі розпочалася загальноміська хвилина мовчання за загиблими торік мирними жителями мікрорайону Східний. Невинних жертв неоголошеної війни також вшанували під час поминальної літургії та на багатолюдному мітингу-реквіємі. Вогняний шквал, що у 9.20 суботнього ранку 24 січня налетів зі східного та північно-східного напрямків, за лічені секунди перетворив житловий масив на пекельну суміш вогню, диму, руїн, відчайдушних криків поранених і наляканих людей. Жертвами обстрілу терористів стали три десятки людей, а ще понад сотня зазнала поранень. Пошкоджено було майже чотири сотні будівель та споруд, серед яких багатоповерхові та приватні житлові будинки, школи, дитячі садки, амбулаторія, магазини.