На тлі ескалації ситуації на кордонах України і загрози нового вторгнення Росії чи готові до якихось поступок українці? Як ставляться до надання західними партнерами озброєнь? Наскільки активно громадяни готові долучитися до відсічі подальшій агресії РФ? Відповіді — у презентованому нещодавно загальнонаціональному дослідженні «Загроза нового вторгнення: громадська думка про конфлікт, можливі компроміси та протидія Росії».

Генерал-лейтенант Бен Годжес з 2014-го по 2017 рік був командувачем військами США в Європі, а нині він військовий експерт Центру аналізу європейської політики СЕРА. Він чудово обізнаний з можливостями Збройних сил НАТО і військової машини РФ, яка протистоїть йому, неодноразово висловлювався на підтримку України і впевнений в агресивних намірах Кремля. Нещодавно Бен ГОДЖЕС побував в Україні у складі невеликої делегації, яка зустрілася із Президентом країни, українськими парламентаріями, деякими міністрами і військовими. Генерал дав інтерв’ю відомій журналістці і громадській діячці Тетяні Поповій. Пропонуємо читачам текст цієї розмови, оприлюднений Укрінформом.

Персональні дані — інформація про кожного з нас, яку фактично щодня отримують і обробляють держава та приватний сектор. Відбувається це через інституції в медицині, фінансах, освіті, транспорті, логістиці, зв’язку, продажах тощо. І якщо ці дані не захищати належно, траплятимуться просочування, особиста інформація про особу може потрапити до ділків чи шахраїв, які принаймні спробують незаконно заробити на її використані.

Те, що вчора здавалося мрією, нині називається «Дією». Нею користуються понад 14 мільйонів українців, які не витрачають зайвий час, гроші й нервові клітини у безглуздих чергах на суперечки з державними чиновниками. Держава у смартфоні за два роки насправді докорінно змінила наше життя. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський, відкриваючи черговий Diia Summit, де було презентовано нові корисні держпослуги.

То тільки на перший погляд видається, що взимку лісівники можуть якщо не перепочити, то принаймні працювати без напруги. Однак у холодну пору турбот не тільки не меншає, а й додається. Нинішня зима, що завершується, — підтвердження цього. Як наголошує начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець, саме взимку лісівники складають відповідальний іспит, маючи на увазі не тільки виробничий процес, а й турботу про мешканців лісових угідь, допомогу місцевим громадам, навчання тощо.

Міжнародний конкурс  з української мови ім. П. Яцика, засновники якого Ліга українських меценатів і Міністерство освіти і науки України, цього року проходить уже вдвадцятьдруге. Це нині один з найбільших освітніх проєктів в Україні. Кількість його учасників налічує мільйони. У конкурсі вже беруть участь діти тих, хто змагався і перемагав на початку 2000-х.
Другий рік поспіль конкурс відбувається в непростих умовах карантину.

 Віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук разом з координатором системи ООН в Україні Оснат Лубрані дала старт практичній реалізації проєкту «Залучення молоді зі сходу України до сприяння соціальної згуртованості, національної єдності й культури діалогу».

Одночасне активне нагнітання страху на окупованих територіях Донбасу перед «наступом України» і скупчення російських військ на кордоні, схоже, нітрохи не випадкові. Та й подальші події розгортаються відповідно. Днями в Донецьку «замінували» кілька навчальних закладів і провели евакуацію всіх людей. Вибухівки тоді не виявили. Проте це була тільки своєрідна прелюдія до примітивної вистави. 

Українське козацтво виникло на основі нешляхетського військового населення Великого князівства Київського. Це князівство проіснувало до кінця XV століття. Воно було величезне за територіями, можливо, не так густо заселене, але велике. То був прошарок військових слуг: панцирних, путних, ординських, посольських та ясачних. Це люди, які несли військову службу і мали певні землі. Вони були розсаджені, як простежується за джерелами, згідно з тактичними та оперативними задумами на переправах, річках. 

Схвалену торік обласною радою регіональну програму інформатизації на 2022—2024 роки «Цифрова Черкащина» ентузіасти разом з органами місцевої влади нині успішно втілюють у життя. Поставити цифрові можливості на службу людям та соціально-економічному зростанню області — така мета ініціаторів програми.