Чи проживатиме українське суспільство ще колись часи такого інтересу до власної історії? Здається, що кожен її новий період змушує інколи з болем вдивлятися у власне віддзеркалення, а керівництво сусідньої держави — хапатися за зброю. Через історію сусідня держава колись масовано знищувала репутацію президента Ющенка; маніпулюючи минулим, пояснювала анексію Криму. Саме через нездатність ідентифікувати себе в історії кремлівське керівництво рухає військо до кордонів України.

 Чи правильно розвивається моя дитина? Коли вона почне лепетати, повзати, сидіти? Ці питання турбують кожну молоду маму. Її тривога наростає, коли вона порівнює свого малюка з ровесниками і бачить, що «щось не так». Зі своїми сумнівами і підозрами йде до педіатра. «Зачекайте, нічого страшного, приходьте пізніше», — заспокоює лікар. А пізніше розводить руками: «Де ви були раніше?»

Екологи та громадські активісти не одне десятиріччя боролися за створення в Холодному Яру на Черкащині національного природного парку. На території цього унікального природного та історико-культурного об’єкта розміщені близько 150 унікальних історичних, археологічних, культурних, природних пам’яток, які потребують збереження та постійної охорони. 

Завдяки програмі «Велике будівництво» минулий рік для Сумщини як адміністративно-територіальної одиниці чи не вперше за всю історію минув під знаком докорінного оновлення і трансформації. На цьому наголосив голова Сумської ОДА Дмитро Живицький, підсумовуючи торішні здобутки у різних галузях.

Усі роки окупації Росією українського Криму різні правозахисні організації фіксують факти масових порушень прав людини у всіх сферах життя. Експерти не втомлюються констатувати, що, згідно з усіма чинними нормами міжнародного права, територія Криму залишається частиною суверенної території України. Але з перших днів так званого приєднання Криму до РФ вона не лише реалізовує власну політику як держава-окупант, а й політику, що суперечить міжнародним нормам із дотримання прав людини.

Корупційні схеми у земельних відносинах і природокористуванні існують через брак повноцінної імплементації чинних земельних норм Конституції України.  Безболісно вийти з такого стану можна лише за дієвої волі Президента України як гаранта, який очолює Раду національної безпеки і оборони України.

Початок року став випробуванням не лише для правоохоронних органів, фахівців із надзвичайних ситуацій, які реагують на всі повідомлення про замінування, а й для учнів, батьків і педагогічних колективів освітніх закладів. Не раз і не двічі школярі серед зими змушені були раптово переривати заняття та повертатися додому. Як інформує МВС України, лише з початку 2022 року надійшло 339 повідомлень про замінування, з них 306 — електронною поштою, 27 — телефоном і 6 — особисто або поштою. І це тільки  половина таких повідомлень, отриманих за весь 2021 рік.

Торік у вересні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4197-д про ринок деревини, в якому є пункт про зняття мораторію на експорт лісу-кругляку. Цим проєктом запропоновано скасувати мораторій відповідно до рішення Арбітражної групи у спорі між Україною та Євросоюзом щодо експорту деревини, яким було визнано, що повна заборона на експорт кругляку, ухвалена 2015 року, не відповідає статті 35 Угоди про асоціацію України з ЄС (обмеження експорту та імпорту) і її слід відкоригувати відповідно до цього документа.

Нині на виконанні в Державній виконавчій службі перебуває 2 мільйони 300 виконавчих проваджень. Частину з них важко виконати через встановлені законом обмеження або ж зовсім неможливо. Проте найважче працювати з тими виконавчими провадженнями, де працівникам ДВС доводиться виконувати рішення суду про відібрання дитини в одного з батьків, виселення чи реалізацію нерухомого майна з виселенням тощо.
Про те, які саме обмеження в українському законодавстві заважають ДВС виконувати рішення судів, чому приватні виконавці отримують більше, ніж державні, та про інші проблеми виконавчої служби Андрій ГАЙЧЕНКО розповів в інтерв’ю Укрінформу.

Є в колишньому Драбівському, а нині Золотоніському районі на Черкащині хутір Козорізи. Здалеку хутір нібито як хутір. Ось тільки будинки всі — то без шибок у вікнах, то із проваленим дахом, а то й зовсім похилилися. Подвір’я бур’янами позаростали, огорожу подекуди хтось на дрова порозбирав. Проте одне подвір’я за зеленим парканом справне, доглянуте.
Із хвіртки з’являється господиня обійстя Лідія Козоріз. Бабуся вже давно дев’ятий десяток розміняла, а порається досить жваво.