Енергозбереження

  • Ігор КОВАЛЕНКО: «Брикети з екзотичної трави зігріють не гірше за газ чи дрова»

    Подорожчання природного газу спонукало багатьох господарників відмовитися від традиційного палива й шукати йому альтернативну заміну. Зокрема дедалі частіше переходять на відходи деревини і дрова, що позначається на скороченні лісових насаджень, відновлення яких доволі тривале. Тож цілком очевидно, що потрібно шукати іншу дешеву енергетично цінну сировину. Яку саме і наскільки перспективний такий пошук?

    У Сумському національному аграрному університеті мають відповіді на ці запитання і надбали відповідний досвід. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан факультету агротехнологій та природокористування доктор біологічних наук Ігор КОВАЛЕНКО. 

  • Володимир ГАЛАУР

    «Теплі» кредити зігрівають і бережуть гаманці

    Цього року завдяки фінансовим ін’єкціям з міського бюджету набагато привабливішими для харків’ян стануть кредити на енергозбереження у помешканнях. Як повідомив заступник директора департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради Дмитро Гармаш, на це у скарбниці обласного центру передбачено 1,5 мільйона гривень, які буде спрямовано на відшкодування фізичним особам відсоткової ставки за «теплими» кредитами.  До 2020 року за програмою компенсації відсоткових ставок передбачено 7,5 мільйона гривень. 

  • Олена ОСОБОВА

    На енергетичному острові «запрягають» вітри

    З 2014 року область перебуває на енергетичному острові. Єдине джерело електроенергії — Луганська ТЕС — розташоване поблизу лінії розмежування. І повноцінної альтернативи йому немає. За даними департаменту регіонального розвитку, промисловості, інфраструктури та енергозбереження Луганської ОДА, в роботі єдина магістральна лінія ВЛ 220 кВ «Луганська ТЕС — Лисичанська», відремонтована у травні 2016 року. У разі відсутності генерації Луганської ТЕС мережі 110 кВ здатні забезпечити потужність до 105 МВт (40% потреби). Відповідно дефіцит потужності становитиме приблизно 165 МВт. За умови забезпечення Сєверодонецької ТЕЦ паливом (газ) існує можливість часткового покриття дефіциту потужності (до 50 МВт).

  • «Зелені» економіка й енергетика невтомно битимуть свої рекорди»

    Останнім часом у світі точаться розмови про «зелену» економіку, яка повинна замінити так звану буру. У чому різниця між ними і які проблеми розв’язує такий перехід? У чому особливості «зеленої» енергетики як складової новітніх економічних змін? Яке місце в цих процесах посідає Україна? На ці та інші запитання кореспондента «УК» відповів завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування Сумського державного університету Леонід МЕЛЬНИК. 

  • Роман КИРЕЙ

    Ламаючи традиційні схеми

    Черкащина належить до числа тих областей, які вважають енергодефіцитними. Тож збільшення енергетичної потужності регіону — стратегічне завдання. Як роз’яснюють фахівці, вже й нині подальше приєднання енергоємних споживачів до електричних мереж регіону або збільшення їхньої потужності практично неможливе без впровадження засобів автоматичного обмеження навантаження в аварійних ситуаціях. Особливо це стосується населених пунктів Уманської зони. Така ситуація значно звужує інвестиційні перспективи, адже нові виробництва потребують і нових енергетичних потужностей. 

  • Олена ОСОБОВА

    Чи стануть колишні терикони сонячними міні-ТЕС?

    Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

  • Ольга БУЛКОВСЬКА

    На Волині розказують і показують, що енергоекономія з лісу ще й прибуткова справа

    Нині, у час, коли зростання цін на імпортовані енергоресурси спричинило непосильні тарифи, кожна галузь господарювання намагається торувати свою стежку до енергетичної незалежності. Волинські лісівники ж наочно демонструють, що мають для цього необхідний ресурс.  

  • Володимир ГАЛАУР

    На Харківщині проекти з енергоефективності набувають популярності за підтримки міжнародних організацій

    На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус. 

  • Амбітна мета для держави

    Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево. 

  • Довгоочікуваний подарунок для атомної енергетики

    Справжнім подарунком до 20-річчя національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» стало розпорядження Кабінету Міністрів щодо зміни цільового призначення розташованих у Чорнобильській зоні земельних ділянок, ухвалене 5 жовтня (№721) на засіданні уряду. Цей документ дозволяє «Енергоатому» розпочати фактичне будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

    Проект ЦСВЯП, реалізація якого має остаточно знищити залежність України від РФ із вивезення ядерного палива, «Енергоатом» розпочав ще у 2005 році, підписавши контракт із відомою американською компанією HoltecInternational. Але через потужний спротив п’ятої колони на різних ланках вертикалі влади реалізація проекту гальмувалася аж до сьогодні.