Невідома Україна

  • Василь БЕДЗІР

    Майдан без барикад

    Увесь світ знає про київський Майдан. А от у Закарпатті, у Міжгірському районі, є свій Майдан — село, яке існує вже кілька століть. Місцеві люди — не революціонери, але не менш рішучі. Повільно й водночас упевнено, вони роблять ті справи, завдяки яким існує держава, — будують домівки, печуть хліб, народжують і виховують дітей...
    — Наше село ще на зорі змагань за українську незалежність проявило характер, — розповідає сільський голова Олександр Маркович. — За рік до проголошення суверенної держави депутати прийняли рішення встановити національний синьо-жовтий прапор на головній адміністративній будівлі. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    У саду чи на годорі...

    Якщо із Сум виїжджати роменським шляхом на Київ, за кілька кілометрів від міста праворуч стоїть покажчик до села з мальовничою назвою Сад. Але з траси його не побачити, бо розкинулося на пагорбах і у видолинку, густо засаджених деревами. У повінь цвітіння та місцина нагадує легку небесну хмарку, що огортає землю білоцвітом до самісінького небокраю. Село майже притулилося до обласного центру, неначе ластів’яче гніздо до стріхи — розкішне, доглянуте, мальовниче. І навіть не віриться, що століття тому на цьому місці було чисте поле, де гуляв вітер. 

  • Микола ШОТ

    Мирне, духовне, патріотичне, хазяйновите

    Рівно півстоліття тому на мапі Тернопілля з’явилася нова географічна назва: село Мирне. Нині цей населений пункт у складі Підгаєцького району. Самому ж поселенню, звісно, аж ніяк не 50 років. Принаймні перша документальна згадка про нього датується 1440 роком, і кілька століть  воно називалося Теляче. Щоправда, нині повертатися до старого наймення місцеві жителі не хочуть. Кажуть, що суть, стан їхньої душі, способу життя  найкраще відображає саме назва Мирне.  

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Село з вікнами до сонця

    Аби дістатися села Сонячне із Сум, треба подолати не багато й не мало — рівно сто кілометрів. Стільки само, якщо вирушити, приміром, із Полтави. Або з Харкова. Тобто з географічної точки зору щось на зразок рівновіддаленого трикутника.

    Якщо ж на цей населений пункт поглянути з висоти пташиного польоту, що в сьогоднішніх умовах, на жаль, вельми проблематично, можна побачити майже ідеальний круг діаметром трохи більш як два кілометри. Як кажуть місцеві жителі, за формою їхнє село нагадує саме сонце.

  • Зцементувати суспільну тріщину

    Події останніх місяців в Україні по-різному трактують політики та науковці, представники органів влади і звичайні громадяни. Неоднакові думки з приводу ситуації у жителів різних регіонів. Не всі прогресивні ідеї, що зародилися на заході країни, позитивно сприймають південь та схід. Жодної провини громадян у тому, що вони по-різному трактують ситуацію, звісно, немає. Річ в іншому. Всі роки незалежності України політики намагалися штучно провести розподіл держави по берегах Дніпра. Не консолідувати суспільство, не об’єднати його навколо загальної ідеї, а розсварити і розділити. Такі дії, на жаль, і призвели до суспільної тріщини.   

  • Владислав КИРЕЙ

    Достойні продовжувачі трипільських традицій

    Чекаючи автомобіль, що застряв через поломку на околиці невеличкого села Миропілля Корсунь-Шевченківського району, не минаю нагоди ретельніше ознайомитися з ним. Центральна вулиця заасфальтована, але майже безлюдна, зовсім тиха. Здається, «мирна» назва досить влучна. Тільки біля одного двору копошиться вже немолода жіночка. Вона й відгукнулася на моє «драстуйте» привітною усмішкою, яка схиляла до спілкування. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    У Новій Україні хочуть миру і роботи!

    Особливістю села Нова Україна є те, що воно від початку свого утворення прямо і опосередковано пов’язане з тваринництвом. Засноване сімейним козаком на прізвище Телятник, воно, мабуть би, носило цю назву й сьогодні, — тривалий час на його території була велика молочнотоварна ферма, — якби не голова колгоспу імені Чкалова Петро Бардаков. Це він, освічений і авторитетний чоловік, фронтовик, як тільки господарство, яке він очолював 25 років поспіль, круто пішло на підйом, заробило перший мільйон карбованців, зініціював зміну назви села на більш звучну, яка б відповідала його ідеалам і прагненням. 

  • Олена ІВАШКО

    Мрії збуваються в Доброму

    Параметри доброти в селі Добре вписуються у свою особливу систему координат. Передбачає вона злети та падіння,  співвідношення «добре—корисне». З цієї точки зору Добре впевнено прямує до корисного і підтверджує вічний афоризм: як човен назвеш, так і…

    Насправді топонімічні особливості вражають: Добре, Добреньке, Новеньке, Колонія Добра, Забутий Рай, і вже зовсім сучасна варіація — «Мрії збуваються». Так назвали в Доброму громадську організацію, що визначає інвестиційні проекти для громади. Все просто — громада обрала, громада вирішує, громада контролює. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    У Мирному налаштовані на мир

    У бурхливий час людського протистояння  і зіткнення протилежних поглядів на життєвий устрій,  на вибір пріоритетів, авторитетів,  традицій і просто людських симпатій,  як ніколи, важливий пошук суспільного консенсусу.   В Україні багато сіл з такими назвами, як Мирне, Тихе, Добре. Гадаємо, що не випадково українцям вони до вподоби. Як ставляться мешканці цих сіл до нинішніх подій в країні? Де, на їхню думку, сховалися нині миролюбність та спільність українців, які об’єдналися  у державу, а тепер можуть розбігтися по різних кутках? «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій «Одна країна — одна доля»,  і перший репортаж  — із села Мирне Рівненської області.  

  • Олена ІВАШКО

    Чи отримає воду Буйне озеро?

    Ті, хто відпочивав на курортах Миколаївщини та Одещини, навіть не здогадуються, що поряд є водойма, в рази чистіша від Чорного моря. Лиман на межі Одеської та Миколаївської областей має назву Тилігульський і вважається не тільки найчистішим, а й найглибшим та найпрозорішим у південному регіоні. Його довжина сягає 60 кілометрів, ширина — до 4,5 кілометра, максимальна глибина — 21 метр, прозорість води — до семи метрів. Назва лиману походить від тюркських слів Делі Гель — «Буйне озеро». А ще Тилігул називали  скаженим, божевільним, непередбачуваним. Нині лиман найбільше потребує оздоровлення. 
    Тюрки дали лиману цю назву через місцеві долинні вітри, що дмуть переважно з півдня на північ або навпаки.  А нинішні відпочивальники жартома називають південний вітер «одеситом», а північний — «молдаваном». Вітри в долині Тилігульського лиману зриваються несподівано, рибалки добре знають це і рідко відходять на велику відстань від берега.