Мустафа Джемілєв — символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив життя боротьбі із системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму росією Мустафа ДЖЕМІЛЄВ продовжує обстоювати права свого народу. В інтерв’ю Укрінформу він розповідає про те, що допомагало вистояти та зберегти ідентичність під час депортації, про боротьбу кримських татар проти російської окупації й те, яким бачить майбутнє Криму та кримських татар.

 Питання євроатлантичної інтеграції України останнім часом стало одним з найбільш обговорюваних у суспільстві. Українська влада прагне пришвидшити цей процес, тому активно працює над адаптацією законодавства та вдосконаленням армії відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу, а також готується до липневого саміту НАТО у Вільнюсі.

 До 24 лютого 2022-го Анастасія Лосінець 32 роки працювала кухарем комбінату громадського харчування Володимирецької райспоживспілки на Рівненщині. Здавалося б, більш мирної професії просто не буває.

«А вже на початку березня дівчата мені кажуть: «Наша Настя пішла в тероборону, тепер готує для хлопців», — розповідає директор комбінату Марія Сиротюк.

 24 лютого 2022 року водій маршрутки Київ — Семенівка Євген Смага виїхав зі столиці, як завжди, о 7-й ранку. Щоправда, цей рейс відрізнявся від попередніх: Євген уже знав, що росіяни вранці бомбили наші міста, отже розпочався широкомасштабний наступ московії на Україну. Але їхати на Чернігівщину було конче потрібно. Бо крім 18 пасажирів (саме стільки місць було в автобусі Євгена) на платформі просилися в салон… 35 осіб. Усі обіцяли не висловлювати невдоволення через незручності в автобусі і дружно захищати водія, якщо в нього виникнуть проблеми з поліцією на маршруті.

 Багато звичайних людей у всьому світі в ці важки воєнні часи підтримують Україну та її громадян. Дехто переказує кошти на потреби військових та цивільних, інші самі волонтерять, доправляючи в Україну необхідні військові речі, медикаменти, продукти та інше. А дехто навіть покинув своє звичне життя і, незважаючи на небезпеку війни, дістався нашої країни, щоб надавати допомогу тим, хто її потребує.

 Недавно улюблений мільйонами українців письменник і виконавець своїх творів на сцені відносно тихо відзначив 90-річчя. Може, з огляду на поважний вік майстер художнього та публіцистичного слова вже тільки приймає вітання і спочиває на давно заслужених лаврах? Нітрохи! Автор багатьох актуальних і нині книжок працює: пише, редагує, готує до видання нові твори. Він, як і раніше, привітний, приязний і доброзичливий у спілкуванні, у творчості він гострий, немов бритва, колючий, як їжак, і безпощадний до своїх улюблених «героїв» — ворогів і «воріженьків» України. Отже, сьогодні на запитання «Урядового кур’єра»» відповідає Євген ДУДАР.

 Війна відірвала його від звичних щоденних справ, улюбленої роботи. Усі захоплення Олександра Гуляєва, майстра лісу Ліплявського лісництва на Черкащині, пов’язані із природою. Це риболовля, полювання, охорона й захист лісу. І роботу свою вважає улюбленим заняттям, бо майже весь час до війни проводив серед природи. Знає в лісі кожну стежину. Контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом зелених насаджень на закріплених лісогосподарських дільницях — обов’язки майстра.

 Навіщо росіяни створюють приватні військові компанії у Криму та чи є у них план оборони півострова? Чи справді «вагнерівців» перекидають з України в Африку і чи братимуть вони надалі участь у російсько-українській війні? Наскільки росії вистачить наступальних можливостей і чи здатен її військово-промисловий комплекс компенсувати втрачене на фронті? Чим обернувся для росії її «великий наступ»? Що відомо про депортацію дітей із тимчасово окупованих територій материкової України до Криму та росії? Про це та інше розповів Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій ЧЕРНЯК.

 Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка менш ніж за місяць до повномасштабного вторгнення рашистської орди в Україну отримав престижну європейську нагороду Ћiva Award в номінації «За лідерство». Цей заклад став першим серед українських музеїв, який здобув таке визнання. Майже шість років його очолює франкознавець доцент Богдан ТИХОЛОЗ. Це з приходом пана Богдана Дім Франка став активним у професійній діяльності та суспільному житті. Цікавлячись роботою музею під час війни, варто дізнатися про його проєкти останніх років.   

 За більш як півтора десятиріччя створене з нуля підприємство «Керамейя» нині серед флагманів будівельної індустрії не лише Сумщини, а й України. Тут виготовляють сучасну клінкерну керамічну цеглу і бруківку, поризовані керамічні блоки, інші вироби, які мають значний попит на внутрішньому й зовнішніх ринках.
Про роботу підприємства у складних воєнних умовах читачам «УК» розповідає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван ТЕЛЮЩЕНКО.