Цього року кожен новий день Василь Шаповал розпочинає з ознайомлення з поточними новинами. Якщо надходить свіжий номер місцевої газети, то перечитує всі її шпальти, неодмінно слухає радіо, дивиться випуски телевізійних новин. Головна тривога ветерана — нинішня війна України проти російських загарбників. Зізнається: не думав і не гадав, що через вісім десятиріч війна знов увірветься в його життя, стане сильним і важким випробуванням, насамперед душевним. І не тільки його, а й мільйонів українців і людей у всьому світі.

 Володимир Шерстій — заслужений майстер народної творчості, іконописець, художник з Тернополя. На 24 лютого 2022 року мав квиток на літак до Єгипту на відпочинок. Змушений був повернутися того ранку з півдороги додому, бо рашисти розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Вирішив, що піде на фронт, хоч життя відрахувало йому вже понад 60 років. Він на це не зважив, добровольцем став у лави оборонців рідної землі. У зону проведення бойових дій митець часто їздив із 2014 року, щоправда, як волонтер. Пройшов і Майдан. 

 За доброю традицією, ювілеї творця теорій про біосферу та ноосферу, провідну роль живих істот у геохімічних процесах, походження мінералів, основоположника геохімії, біогеохімії, організатора і першого президента Української академії наук, засновника Національної бібліотеки України відзначали у краєзнавчому музеї в Полтаві. Тут експозиційної площі більше, але війна й ремонт внесли корективи. Традицію довелося порушити, тому у велику виставкову залу короленківського музею набилося гостей як у рукавичку. Завітали музейники, педагоги, бібліотекарі, краєзнавці, студенти, представники місцевої влади.

 У лютому 2022-го Назарові було 20. Свій 21-й він зустрів в окопах і на цей час уже був учасником бойових дій та ветераном. Назара призвали до Нацгвардії восени 2021-го, до початку повномасштабного вторгнення він встиг пройти курс молодого бійця, а тоді важко захворів. Каже жартома, що на час початку війни саме виписався, тому фактично в армії перебував п’ять днів, розбирати автомат та поводитися зі зброєю навчився вже в окопах. Як і копати окопи з однією пожежною лопаткою на відділення. Під перехресним вогнем, каже, копали і руками, і ногами, і шифером...

 Два тижні в Марійському духовному центрі в Зарваниці на Тернопільщині тривав Всеукраїнський мистецький пленер «Тобі, Богородице!» Відбувся він уже вшосте, хоч історію цей захід веде з 2015-го. Нині у святе місце приїхали митці з Тернопільщини, Києва та Харкова. Щороку майстри пензля обирають жанрову тематику пленеру, а нинішньої зими писали портрети великих українців і пейзажі.

 На тлі зростаючої підтримки західних партнерів України у постачанні озброєння та боєприпасів, зокрема важких танків, і певного занепокоєння у зв’язку з вірогідними планами кремля здійснити чергову спробу «великого наступу» Укрінформ поспілкувався зі спеціальним радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного Деном Райсом, який укотре відвідав Україну для консультацій з військовим керівництвом та оцінки ситуації на фронті.

 Психологи стверджують, що людям подобаються фільми жахів, адже після їх перегляду виділяється порція ендорфінів від усвідомлення, що жахливе існує, але не у твоєму житті. Майже всі новини з України нині схожі на рекламу фільму-катастрофи з абсолютно нічим не виправданими жорстокістю, кров’ю, загибеллю безневинних людей. Жодна війна в історії людства не мала, мабуть, такої масштабної медійної складової.

 Ціле століття прожила Ярослава Татарнюк. Століття, яке для українців було буремним, в полум’ї боротьби за державну незалежність України, Другої світової війни, а тепер ще й російсько-української. Пані Ярослава виросла в патріотичній родині в селі Озеряни недалеко від міста Борщів на Тернопільщині. Разом з чоловіком Михайлом була активною учасницею національно-визвольних змагань 1930—1940 років. Коли ж енкаведисти стали переслідувати подружжя, Татарнюки подалися за кордон.

 З-поміж неймовірно дорогих подарунків долі — знайомство і дружба з незабутнім золотим голосом української опери та естради Анатолієм Мокренком. Уперше зустрілися в його рідних Тернах на конкурсі шкільних сільських хорових колективів «Співаймо разом!» 2002-го і щиро заприятелювали. А в останні роки співак став активним читачем «Урядового кур’єра», завжди щедро ділився враженнями від публікацій.

 Понад одинадцять місяців тому дівчина планувала виставку в Україні. Але почалося повномасштабне вторгнення. Приватний будинок в Ірпені, де вона жила, зруйнували окупанти. Через пожежу було знищено й багато Олиних картин. Ті, що вціліли, тато передав у Нідерланди, де художниця знайшла прихисток від війни.