Згідно з інформацією Міжнародної фінансової корпорації (IFC), сімейні компанії — найпоширеніша форма організації бізнесу в світі. У багатьох країнах вони становлять понад 70% загального числа підприємств і відіграють ключову роль у зростанні країни та створенні робочих місць. Серед найбільш відомих — Fiat Group у Італії, L’Oreal у Франції, Samsung у південній Кореї, BMW і Siemens у Німеччині. Проте приблизно 90% таких компаній не виживають після переходу у власність представників третього покоління. Причина — недостатня підготовка молодших поколінь до вимог бізнесу, що зростає.

Яка частка з 900 тисяч вітчизняних підприємств малого та середнього бізнесу є сімейними, фахівці не підраховували. Про те, як сімейні компанії можуть покращити шанси на виживання завдяки ефективній системі корпоративного управління, «УК»  розповідає керівник програм Міжнародної фінансової корпорації з корпоративного управління в Європі та Центральній Азії Сергій ТРІПУТЕНЬ.

Малих і середніх підприємців у розвинених країнах вже давно сприймають як джерело потужного внутрішнього інвестиційного ресурсу. Не применшують їхнього значення й у питанні зайнятості населення. До послуг такого бізнесу і проста реєстрація, і звільнення на певний період від податків. До слова, нарешті й в Україні спростили процес реєстрації до кількох годин. А ще кожен новий проект регуляторного документа тепер містить цифрове обрахування його впливу на такий бізнес, аби запропоновані норми не нашкодили підприємцям. Та чи це нині мотивує українців займатися власною справою?

Про ставлення громадян до підприємництва у світі та Україні свідчать дані глобального дослідження, участь у якому взяли майже 50 тисяч людей із 44 країн, зокрема й тисяча українців. Згідно з опитуванням, показник позитивного ставлення до підприємництва в нашій державі — 34%, у світі — 51%.

Позашляховик спритно обминав вибоїни на асфальті. Навіть не вірилося, що так майстерно керувала ним жінка. «А я вже звикла до таких доріг, — ніби вгадуючи мої думки, сказала невисока на зріст панянка. — Сьогодні ям уже значно менше, бо дороги почали ремонтувати». 

Поїзд прибув на кінцеву зупинку за розкладом. На пероні станції Лисичанськ побачила військових з автоматами. Якось стало не по собі і згадала одну з жінок у купе: «Лисичанськ — остання українська залізнична станція перед фронтом. Далі колії ведуть до окупованого Луганська». Але це, мабуть, лише в мене, людини не місцевої, були такі тривожні відчуття. Більшість пасажирів, хто до Лисичанська приїздить частіше зі столиці і живе тут, на прифронтову дійсність реагували спокійно, зосереджено: вони без метушні покидали вагони і зосереджено прямували до привокзальної площі.

— Залишатися пильним потрібно і зараз, — сказав під час зустрічі на вокзалі директор ТОВ «Лиспи» Олег Кострюков. — Місто, на щастя, сепаратистську кашу їло недовго (Лисичанськ під окупацією перебував менш ніж три місяці), але мирне небо цінувати навчилися.  

Нові можливості для бізнесу напередодні відкриття зони вільної торгівлі України з ЄС дає програма «Готові до співпраці з Німеччиною». Вона працює в межах міжурядової угоди на рівні міністерств економіки та торгівлі обох країн і є донорською (тобто цілком безкоштовною) для малого й середнього бізнесу. Партнери програми на Рівненщині — облдержадміністрація та агенція із залучення інвестицій «Інвест Ін Рівне». 

— Наша родзинка — місячне безкоштовну стажування в Німеччині. Учасник оплачує лише переїзд. І тут кілька варіантів: загальне стажування, колективне відвідування німецьких підприємств, тренінги, спрямовані на розвиток навичок, що допомагають успішно розвивати зовнішньоекономічні зв’язки, і компетенції щодо навичок ведення бізнесу в Німеччині.

Немає випадковості в тому, що місцем під створення індустріального парку обрано житловий мікрорайон Рясне. Через зупинення виробництв потужної колись промислової зони, куди наприкінці 1980-х років переїхали найбільші підприємства міста, мікрорайон опинився у вкрай важкому депресивному становищі. Колись успішні виробництва перетворилися на пустки, занедбано соціальну сферу. Тож немає труднощів із пошуком земельної ділянки — є де розбудовувати індустріальний парк, який не просто реанімує промисловий потенціал Львова, а й окреслить перспективу його розвитку на десятиліття, дасть змогу розв’язати гострі соціальні проблеми, передовсім щодо створення нових робочих місць, яких катастрофічно бракує. 

Коли дірки в бюджеті покривають за рахунок пенсіонерів, це свідчення того, що економічна ситуація в державі не найкраща. Але законодавці знаходять інші можливості покращити таке становище. На це зокрема спрямований законопроект №1888 народного депутата, голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка. 

У Херсоні відбулася знакова для підприємств півдня України нарада. Її мета полягала у вирішенні питання, як забезпечити підприємства військово-промислового комплексу тими комплектуючими, які донедавна постачала країна-агресор. З’ясувалося, такі варіанти є. 

Реформи можна порівняти з великими річками. Починаються вони з потічків, підживлюються зусібіч малими водними артеріями і лише після цього перетворюються в повноводі потужні потоки, спроможні знести на своєму шляху все, що гальмує їхній розвиток. 

В Україні багато підприємств легкої промисловості виготовляють тканини, але на вітчизняному ринку домінує імпортний ширвжиток. При цьому новий Податковий кодекс дає підприємствам легкої промисловості зелене світло, звільняючи їх на 10 років від податку на прибуток.