У маршрутках та метро ми щоденно бачимо десятки оголошень із заманливими пропозиціями отримати «швидкі» гроші без будь-яких клопотів. В одних українців спокушають купити побутову техніку, меблі, автомобілі тощо. В інших пропонують стартовий капітал для розвитку бізнесу чи придбання квартири. Тепер кредитні спритники почали вкидати листівки з такими «заманихами» ще й у поштові скриньки. «Даємо готівку без яких-небудь початкових платежів, без зберігання майна в заставі, комісій, довідок про прибутки, посередників, обмежень за віком (з 16 років)».  

Що зазвичай обговорюють сусіди, випадково зустрівшись у дворі або на сходах? Найчастіше комуналку, чи не так? Як швидко зростають ціни на неї і як вони не відповідають, на нашу думку, якості наданих послуг.

Проте побурчимо-побурчимо, а отримавши квитанції, прямуємо до Ощадбанку чи на пошту — платити. Адже більшість із нас привчена сплачувати за рахунками вчасно, щоб не стати боржниками. Бо якось це соромно. Стосується це й мене. Але… 

 Невелике село Березівка під Житомиром нещодавно опинилось у центрі уваги всеукраїнських ЗМІ. Причина — незадовільний стан пішохідного мостового переходу над автотрасою Київ — Чоп, яка розділяє цей населений пункт.
Інформацією журналістів зацікавилися відповідні державні служби. За результатами перевірок прокуратура області повідомила, що будівництво згадуваного об’єкта ще не завершено, а його введення в експлуатацію заплановано на кінець березня цього року. На сьогодні, як поінформували в обласному управлінні ДАІ, жителі села користуються належно обладнаним наземним пішохідним переходом з відповідною розміткою і навіть спеціальними шумовими смугами при під’їзді до нього. 

Медики шоковані: грип на порозі, а вакцинованих від нього — знову-таки обмаль. А я й не дивуюсь. Бо спробував вакцинацію на собі і розумію, чому народ не поспішає в маніпуляційні кабінети.

Усі стіни нашої поліклініки обвішані закликами захистити себе від грипозної загрози. Детально так розказано, що, куди і за чим. Вирішую прислухатися до розумних порад, роблю глибокий вдих і… 

Перед святами ми й не замислюємося над цінами. У метушні намагаємося встигнути купити подарунки та сувеніри рідним і близьким, вірячи в те, що вони неодмінно принесуть радість і святковий настрій у наші оселі. Саме в цей час кожен продавець намагається з усіх сил привернути увагу покупця, пропонуючи різноманітні акції й розпродажі. Однак чи насправді, придбавши товар зі знижкою, вдасться зекономити? 

 Я обожнюю зиму. Ще з дитинства, ще зі шкільних років це — моя улюблена пора року, адже вона казкова… Пухнастий блискучий сніг, легкий морозець і помальовані ним шибки, червоні щічки і теплі рукавички в подарунок від бабусі — що може бути прекрасніше? Колядка-щедрівка, святкові українські столи, Новий рік — ще на додачу.
Якщо в дитинстві негативний бік зими успішно ховався від дитячого ока, то в дорослому віці сповна відчуваю численні незручності. Той самий сніг спричиняє затори, здатен пошкодити дахи будівель, зруйнувати лінії електропередач.

Про цей випадок мені розповіла однокурсниця з факультету журналістики Київського держуніверситету. Її рідна сестра Олена, яка живе в Німеччині, вирішила здивувати родичку несподіваним подарунком: запросила на екскурсію до Парижа. Зробити це було нескладно: у Франкфурті-на-Майні є кілька туристичних фірм, які організовують недорогі автобусні тури Європою для російськомовних громадян.
Олена, яка вже тривалий час мешкає на батьківщині Шиллера і Гете, передбачливо взяла в дорогу не тільки традиційні бутерброди, а й мінеральну воду. Найцікавіше трапилося перед тим, як туристи почали збиратися із французької столиці додому: Олена дбайливо склала у валізу дві порожні пластикові пляшки.

 Його хоронили без відспівування, вінків і слізних промов. Звісно, й без домовини. Може, защеміло комусь, чиє дитинство розквітало в його затишних обіймах, але у небуття маленький хутір Козин Прилуцького району, що на Чернігівщині, відійшов на самоті.
У свій час він був селищем неподалік цегельного заводу, опісля — сільцем на десяток дворів, згодом і до хутора докотився. Аж моторошно стає: таке відчуття, ніби ця розповідь про людину, яка спочатку була міцна й гожа, а на схилі літ занедужала… Померла остання жителька населеного пункту, а з нею — і він сам. Тільки й лишилося — на рівні області прийняти бюрократичне рішення про виключення Козина з облікових даних.  

У Сумах — вандальська новина. Вночі невідомі зловмисники перелізли через огорожу території тролейбусного парку і понівечили майже два десятки одиниць транспорту. Кілька тролейбусів розмалювали популярним нині графіті, тобто кольоровими балончиками, подряпали пасажирські і водійські вікна шматками цегли. Та так, що скло майже не піддається поліруванню, через що постало питання придбання нового. А одне коштує майже 500 гривень.

Сторожі помітили сліди погрому після 5-ї ранку, хоч близько

Правду кажуть, що перед Різдвом нечисть особливо старається капость якусь зробити. Ось і мене, мабуть, нечистий намовив у Свят-вечір зазирнути у поштову скриньку: а ну-ж бо, якась листівочка чи щось інше приємне. Та замість вітань отримав купу рахунків. І «увєдомлєніє» від фірми «Цифрал-Сервіс», яка обслуговує наш домофон. А «увідомляв» мене «Сервіс» про те, що я начебто заборгував йому 20 гривень. І через цей борг буде мені відключено домофонну трубку. Увімкнуть її знову лише після сплати боргу і за це ще двадцятку стягнуть.