У Верховній Раді України з’явився законопроєкт про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість. 

Економічні реалії останніх років засвідчують, що підприємства, які недостатньо займаються впровадженням інновацій та реалізацією інвестиційних проєктів у виробництві, поступово втрачають свої позиції у різних важливих аспектах. На комунальному підприємстві «Харківводоканал» інноваційну та інвестиційну діяльність вважають основою розвитку. Тож упроваджують новітні технології, реалізують амбітні проєкти із залученням інвестицій, осучаснюють спецтехніку та обладнання, піклуються про зростання професійності кадрів. Ці питання завжди на порядку денному.«На підприємстві триває реалізація важливого інвестиційного проєкту «Удосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд міста Харкова», — розповідає генеральний директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов. — Це спільна інвестиційна програма підприємства та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Вона передбачає реконструкцію міських очисних споруд за світовими стандартами й утилізацію мулового осаду. До речі, КП «Харківводоканал» — одне з перших в Україні підприємств, яке за допомогою залучення інвестиційних коштів планує розв’язати проблему утилізації мулового осаду».

Реалізують проєкт Кабінет Міністрів, Мін-економіки, Мінкультури та Нацбанк. Команда Мінцифри розробила технічну частину впровадження послуги. За тиждень до офіційного початку його роботи фахівцями міністерства запроваджено пілотний проєкт. На нього зареєструвалося понад 4,5 мільйона людей, було відкрито 4,1 мільйона спеціальних карток у банках.

Нещодавно Кабінет Міністрів України виступив суб’єктом законодавчої ініціативи і розробив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів», подавши його до Верховної Ради. 

Цього року ми зібрали найбільший урожай за всю історію України — лише пшениці 32,2 мільйона тонн, за даними Держстату. Як так — з рекордним цьогорічним урожаєм лишитися без хліба? Хіба так буває? 

Нещодавно народні депутати  зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій» (за № 6352). Його було передано до комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради.

За січень — вересень 2021 року, як свідчать фахівці Ukraine Economic Outlook, середня заробітна плата в Україні зросла на 22% (трохи більш як 500 доларів). Чи справді це так і які були передумови для її зростання? «Урядовий кур’єр» з’ясовує це. 

Мало хто з жителів міст і містечок України не стикався зі свавіллям комунальних служб, намагаючись добитися якісних послуг, справедливого нарахування оплати. Але хоч би скільки ми стукали у зачинені двері керівників цих підприємств чи апелювали до місцевої влади, навряд чи могли чогось добитися. І причина цього не одна: невідповідність законів та нормативних актів реаліям сьогодення, прагнення власників підприємств із надання комунальних послуг за будь-яку ціну збільшити власні прибутки, застарілість та зношеність мереж, надмірна зайнятість можновладців через чергові вибори. Проте не варто зневірятися, бо принаймні у Харківській області люди можуть отримати допомогу в захисті своїх прав та відновити справедливість.

Ринок праці Сумщини залишається доволі проблематичним упродовж останніх років. А з огляду на те що до різних негараздів додалася ще й епідемія коронавірусу, то й поготів. Однак як наголошує директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, у цій ситуації потрібно максимально мобілізувати всі зусилля, важелі й резерви, аби безробітні не почувалися у стані безвиході.

Хоч нині за вікном ще відносно не холодно, зміна погоди вже не за горами. Нещодавно більшість українців увійшла в новий опалювальний сезон, та має певні перестороги щодо вартості енергоносіїв і забезпечення безперебійності їх постачання. Проте урядовці запевняють, що у країні достатня кількість енергоресурсів для стабільного проходження опалювального сезону 2021—2022 років.