Які будівельні роботи не потребують документів на їх виконання і після їх закінчення об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію?
Звертаю увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 за №406 затверджено вичерпний перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Як відомо, Кабінет Міністрів України планує протягом п’яти років приватизувати кілька сотень державних підприємств та ліквідувати близько тисячі, які вважає неефективними. Намагання цілком зрозумілі, адже вже давно більшість із них були вкрай неефективними, на них надавали багатомільйонні кошти, які часто йшли невідомо куди. Одне слово, влада справедливо звинувачує більшість державних підприємств та установ у їхній економічній неспроможності, а також досить слабкому менеджменті.

Тернопільські бібліотекарі вдев’яте організували масштабний захід «Бібліофест». Начальник управління культури та мистецтв міської ради письменник Олександр Смик каже, що ніде в Україні, крім Тернополя, немає фестивалю, який вшановував би книжки, бібліотечних працівників і читачів. Упродовж трьох днів у його межах відбулося 64 заходи, місцем проведення яких стали всі книгозбірні міста. 

У Львові закінчився 26-й міжнародний книжковий форум. А в пам’яті зберігаються миттєвості дотику до духовного. Добрі справи заходу набирають обертів і продуктивно впливають на подальше життя суспільства на десятиліття. Адже це ділові контакти, обмін важливою інформацією, гуманітарний поступ людей і держави. Мала нагоду побувати на одній із презентацій. 

Одна із зарубіжних колег, які мають відносно вільний доступ до окупованого Донецька, тепер згадує свою «крайню» зустріч зі Станіславом Асєєвим у 2016 році. У так званій ДНР тоді активізувалося «міністерство держбезпеки» в пошуках внутрішніх ворогів. Тому було очевидно: рано чи пізно журналіста, який готував публікації про справжні реалії того краю, викриють і кинуть за ґрати. Почувши пропозицію виїхати звідти, він запевнив, що залишати окуповане місто наразі не збирається: «Бо я остання вільна людина в Донецьку…» Власне через свою чітку громадянську позицію та правдиві публікації про справжнє життя пересічних людей — заручників «руского міра» Станіслав невдовзі і сам став бранцем місцевих наглядачів з «держбезпеки» та кураторів із ФСБ. 

«Я вражений. Що залишається? Зараз усі працюють над бюджетом. Державі залишається знаходити належне фінансування для наших рятувальників, нацгвардійців та всіх військових, належно підтримувати їх», — саме такою була реакція Президента Володимира Зеленського на побачене в Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів Національної гвардії. У межах робочої поїздки Київською областю глава держави оглянув військові стрільби за участі військовослужбовців Нацгвардії та Державної прикордонної служби України. Президент особливо відзначив високу професійну підготовку підрозділів. 

 Значущість об’єднаних те­риторіальних громад для тих, хто в них живе, невпинно зростає. І дуже важливо, щоб в екстремальних обставинах їхні очільники та відповідні служби працювали впевнено. Задля пошуку нової організаційної взаємодії сил цивільного захисту в Іллінецькій міській ОТГ відбулось експериментальне тренування. Уперше до такого масштабного навчання залучили керівників ОТГ області.

 Ще й досі ЗМІ за звичкою називають четвертою владою (перші три — законодавча, виконавча і судова). Але лише за звичкою. Фактично вся історія вільної преси в Україні — це історія повільної, але невпинної деградації.

До великого напливу прочан Умань готувалася ретельно. Проте хоч скільки готуйся, як і щороку, Рош-га-Шана застає зненацька. Юдейський новий рік за всієї його очікуваності падає на уманців як сніг на голову. І не тільки велелюддям чи активним броунівським рухом незвично вдягнених людей у центрі міста й поблизу могили праведника Нахмана, не тільки численними написами на будинках і торговельних ятках мовою, якої й досі не розуміє більшість уманців, веселощами, молитвами, музикою й співами, вуличним гамором. 

Коли йдеться про витратну частину бюджету села, міста чи навіть окремої родини, основні кошти, як правило, спрямовують передовсім на найбільш нагальні потреби — господарчі, медичні, освітні тощо, і вже залишки — на культуру. І така ситуація складається не тому, що ми нехтуємо культурою, а на неї найчастіше не вистачає фінансування. Як ніхто інший, це найбільше розуміють у сільській глибинці й невеликих містах.