Торік в останні дні жовтня випала нагода побувати в університеті французького міста Ренн. Із воріт на мене вибігли люди в масках і чорному вбранні: нічого собі зустріч! І лише побачивши гори різьблених гарбузів, що виднілися у всіх переходах, зрозуміла: наближається Геловін, тож студенти перевтілилися в його персонажів.

Три дні житомирці — нинішні й колишні студенти з викладачами відзначали 100-річний ювілей рідного вишу.  Перелік святкових заходів був змістовним і широким: від урочистого підняття прапора і колективного виконання гімну альма-матер до концерту в обласному музично-драматичному театрі й грандіозної студентської вечірки. Уже традиційно не обійшлося без шанованих іменитих гостей і круглих столів, виставок архівних документів, творчих майстерень, пресконференцій за участі українських та іноземних науковців.

Цьогорічна осінь тепла і золота, навіть не зважаючи на туман. Люди із задоволенням у вільний час гуляють у парках і скверах, часто цілими родинами. Малеча борсається в кольоровому опалому листі, а школярі з батьками збирають гербарії до учнівських ярмарків. Соцмережі ж просто рясніють фотозвітами з таких прогулянок.

Автобуси — це те, що треба щодня. Увага до галузі, значущої соціально та економічно, має бути постійною. Так ніби і є. Уся країна помережена маршрутами, а віт­чизняні машинобудівники виробляють кілька марок автобусів, щоб оновлювати рухомий склад. За великим рахунком, серйозна проблема ніби одна: на практиці врегулювати питання відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян.

20 жовтня 2009 року тодішній Президент Віктор Ющенко підписав указ «Про День визволення України від фашистських загарбників», яким фактично узаконив фальсифіковану його попередником Леонідом Кучмою хронологію завершення бойових дій на території нашої Вітчизни у роки Другої світової війни.

Мабуть, немає в нашій країні інтер’єру, де на чільному місці не стояла б кераміка. Її передають у спадок, купують у галереях і на ярмарках або створюють власними руками згідно з уявою та творчим хистом. Саме кераміка стала тим матеріалом, який доніс до сучасності досвід поколінь. Доступна глина стає у фахових і творчих руках метафізичним матеріалом.

Чергові спроби нарешті домогтися повного припинення вогню і розведення військ на Донбасі знову безуспішні. Точніше, ці зусилля вже вкотре стали ілюстрацією багаторічного ходіння по колу. А чого ж ви чекали? Бо йдеться про двостороннє спільне виконання певних домовленостей. А представники протилежної сторони по той бік лінії розмежування — абсолютно не ті персони, які виконують хоч частину з того, що підписують.

Якщо спробувати уявити протяжність мереж і водогонів, що їх обслуговують працівники комунального підприємства «Попаснянський районний водоканал» на Луганщині, то це буде лінія через усю країну, від краю до краю. Та особливість цього водогону в тому, що попаснянські комунальники навіть під час артобстрілів не залишали насос­ної станції. За словами головного інженера Попаснянського водоканалу Сергія Алексєєва, цю насосну станцію обстрілювали тричі. Та вона й досі в строю.

«Приїжджайте в Прикарпаття, приїжджайте, люди добрі, завжди будуть раді вам», — ці слова з пісні Миколи Мозгового часто спадають на думку тим, хто вперше навідався у цей  край. Край із цілющим повітрям смерекових лісів, високими горами, стрімкими річками, пам’ятками історії, архітектури й культури. Вас гостинно зустрінуть, розкажуть, де і що краще купити, замовити, подивитися. В області  лише  «зелених садиб» більш як 300, що перевищує 80% їх загальної  кількості в Україні, в кожному місті й містечку до ваших послуг готелі, мотелі, хостели, санаторії тощо.

Уже понад місяць в Україні чинна вимога дотримання про­цедур безпеки харчових продуктів у невеликих закладах або пунктах приготування та продажу їжі НАССР (англійська абревіатура) чи ХАССП (українська абревіатура). Що це таке? І чи дотримуються її ті, хто готує шаурму чи форнеті?