Суспільство

  • Один місяць особливого режиму

    Верховна Рада вчора терміново зібралася на вечірнє позачергове засідання. Причиною став розгляд указів Президента про реалізацію рішення РНБО та законопроекту про запровадження воєнного стану. До сесійної зали прибуло вище керівництво держави, Секретар РНБО Олександр Турчинов, очільники інших силових структур, більшість членів уряду.
    Таким чином глава держави втілив у життя рішенні нічного засідання РНБО, яке відбулося гарячими слідами нападу російських військових на військові й цивільні кораблі України в Керченській протоці

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Кремль оголосив війну на морі

    У неділю, 25 листопада, російські прикордонні катери атакували і обстріляли три судна українських ВМС, коли ті здійснювали плановий перехід із порту Одеса в Чорному морі до порту Маріуполь в Азовському. Шестеро українських військовослужбовців зазнали поранень. За повідомленням ВМС, українські судна захопили російські спецпризначенці і відбуксирували до порту Керч

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Не буде села — чи буде Україна?

    Надто часто в нас не лише пересічні громадяни, а й представники влади забувають, що розвиток аграрного виробництва і розвиток села — не одне й те саме. Якщо виробництво в аграрній галузі сяк-так розвивається, то ситуація з розвитком села як соціального осередку не те що погана, а мало не катастрофічна

  • Володимир ГАЛАУР

    Замовлення для машинобудівників мають залишатися в Україні

    Захист інтересів вітчизняних виробників завжди був і залишається злободенною та гострою темою не лише для України, а й для кожної країни. Скажімо, в Європі завжди під час проведення тендерів є елемент національного протекціонізму. Він виражається в тому, що вітчизняні учасники таких тендерів мають преференції в ціні до 20%

  • Оксана ГОЛОВКО

    «Сатирикон»: світ розуміє без слів…

    Один із найзрозуміліших засобів спілкування — сатира. Вона віддзеркалює дійсність і сприяє порозумінню, змушує замислюватися над очевидним і майже не має табу

  • Богові сльози

    Людські свідчення — найдорожча пам’ять про страждання українців  від організованого радянською владою геноциду. Усні сімейні спогади чи записані назавжди залишаться вироком кремлівським катам наших предків тільки за те, що були українцями і мали любов до своєї землі, на якій прагнули сумлінно працювати. Не оминули ці випробування й жителів нинішньої Луганської області

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    «Одріжте мені пальця — я його з’їм»

    Упродовж 2007—2008 років на Сумщині діяла науково-пошукова програма «Голодомор у пам’яті народу», яку розробив і очолив кандидат філологічних наук доцент Сумського державного педагогічного університету Сергій П’ятаченко. У ній взяли участь понад 200 пошуковців — студентів, учнів, педагогів, музейних працівників, бібліотекарів, працівників сільських рад. Вони збирали свідчення очевидців про Голодомор 1932—1933 років.

    Підсумком копіткої роботи став збірник «Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців», дві частини якого вийшли друком у Сумах 2008-го

  • Нація, що вистояла ціною життя

    Свідомо організований тоталітарним режимом голод 1932-1933 рр. в Україні призвів до мільйонів безневинних жертв, щонайменше половина із яких були діти – незахищені і безправні. Голодні й фізично виснажені вони болісно помирали, ставали жертвами масових навмисних вбивств, людоїдства… 

  • Павло КУЩ

    Щоб серед жертв війни не опинилася людяність

    За останні роки маємо силу-силенну підтверджень відомої істини, що найпершою жертвою війни стає правда. А ще пам’ять. Саме ці поняття постраждали ще задовго до початку бойових дій на Донбасі за участю російських зброї й боєприпасів, маргіналів-найманців і кадрових «іхтамнєт». Перш ніж жорстоко вбивати жителів України, недруги почали підло й цинічно вбивати правду. Зокрема і про події Другої світової війни. Старт цій печерній блюзнірській пропаганді ще вісім років тому дав правитель Кремля. Він враз забув про мільйони українців, які воювали задля спільної Перемоги на фронтах, про тих, хто наближав її в тилу, старих і малих, через чиї домівки двічі прокотився фронт: у 1941 та 1943—1944 роках

  • Любомира КОВАЛЬ

    Сприймаймо кожного таким, яким він є

    Навіть абсолютно здорова людина у певні моменти  життя може зіткнутися з фізичними обмеженнями: малеча, батьки з немовлятами на візках, люди з тимчасовими травмами тощо. Саме в такий час розуміємо, що повсякденне життя й побут стають занадто складними, а вулиці, транспорт, громадські та інші місця й заклади фактично не пристосовані для відвідин у такому стані. Та є серед нас ті, кому цю непристосованість і бар’єрність доводиться долати день у день — це особи з інвалідністю