Суспільство

  • «Живу з твердою впевненістю, що відповідальність за нинішній стан житлового фонду несуть власники квартир»

    Більшість власників житла в багатоквартирному будинку знає, в який спосіб можна забезпечити собі в ньому комфорт. Вкрутити лампочку в під’їзді, прочистити каналізацію, замінити пошкоджену трубу повинні — хто? Держава, місцева влада, ЖЕК.  Із цим уже  майже 20 років категорично не погоджується киянка Вікторія Погорєлова. Зворотне доводить не тільки на словах, розповідаючи численним аудиторіям,  що проста формула: свої гроші своїми руками  на свою власність — найефективніша, а й  успішно застосовує її,   очоливши  правління ОСББ в будинку не першої молодості. Принаймні мені він одразу впав в око акуратним суцільним, а не клаптиковим,  утепленням зовнішніх стін. 

  • Володимир ТКАЧЕНКО

    Що хвилює ветеранів?

    У суспільстві триває обговорення пенсійної реформи. За її підсумками з 12 мільйонів пенсіонерів надбавку отримали 86%. Та, на жаль, до ощасливлених не належать люди, які найкращі роки життя присвятили захисту Вітчизни, тобто військові пенсіонери. 

  • Павло КУЩ

    «Універсал» вберегли від нацистів, а ІС-2 поцупили бойовики

    Цього року активна громада Олександро-Калинового вперше подала заявку на участь у всеукраїнському проекті «Неймовірні села України — 2017», який проводило інтернет-видання agroportal.ua. Цей населений пункт відразу потрапив до півфіналу. Тобто донеччани пробилися до першої двадцятки претендентів з понад 300 учасників конкурсу. Звісно, конкурувати із знаковими селами, як Великі Сорочинці, Петриківка чи карпатськими населеними пунктами представникам Донеччини поки що складно. Та навіть підсумкове 13-те місце вважають успіхом. Тим більш, що громада отримала ще й спеціальну премію від Посольства Франції в Україні обсягом 50 тисяч гривень за вагомий внесок у збереження довкілля і біологічного різноманіття.

    Ці кошти вирішили використати для створення у музеї села окремих кімнат флори, фауни і геології.

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Домашніх улюбленців хочуть обкласти податками

    Маєш кішечку — плати. Маєш песика — плати. Новина про те, що до парламенту подано законопроект, яким передбачається плата за утримання домашніх улюбленців, збурила українців. Адже в багатьох із нас вдома є пухнасті й не дуже антидепресанти. І хоч їх утримання задоволення не з дешевих, та для переважної більшості кіт чи песик є членом родини, тому з ними діляться мало не останнім шматочком. Як можна оподатковувати члена родини — ще те питання. Щоправда, не все тут так однозначно. Адже є такі, котрі утримують десяток чи й більше тварин у квартирі та не доглядають за ними. В результаті страждають і тварини, і сусіди. Коли за оравою тварин ніхто не прибирає, то сморід стоїть не лише в приміщенні, де вони живуть, а й у під’їзді, та навіть у дворі.

    Що насправді пропонується у вищезгаданому законопроекті, розбирався «Урядовий кур’єр». 

  • «Європа прореагувала на факти Голодомору 1930-х років байдуже, а то й ворожо»

    Чи знали про Голодомор 1932—1933 років у Західній Україні, як намагалися зупинити трагедію Наддніпрянщини українські патріоти, та як на цинічне знищення людей реагувала Європа — про це розповідає Укрінформу директор інституту політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор історичних наук професор Микола КУГУТЯК. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Меценатство добровільне і з примусу

    Нещодавно випало побувати в селищі Чупахівка Охтирського району на Сумщині, де хлібороби місцевих агрофірм «Піонер» і «Десна» урочисто відзначали професійне свято — День працівників сільського господарства. Поїхав на особисте запрошення керівника цих аграрних підрозділів Олександра Кужеля, з яким познайомився кілька років тому за досить незвичних обставин, а саме під час відкритого уроку «Література рідного краю» в тамтешній школі, яка спеціалізується на вивченні української мови і літератури. 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Потрібно кіно про наших корифеїв

    Комплекс меншовартості прищеплювався нам століттями. Тому ще довго обиватель оглядатиметься на Москву, попри анексію «старшим братом» Криму і розпочату ним війну на Донбасі. Ще довго дивитиметься російські серіали з бандюками, матюками та істеричними москвичками. Де все переливається із пустого в порожнє, де не йдеться ні про честь, ні про совість — лише про  «понятія». Але обиватель усе одно не відриватиметься від екрана, бо «інтересно ж, у нас такого немає». 

  • Цунамі ненависті залишить нас без майбутнього

    Ні для кого не  секрет, що небувале загострення у відносинах між Польщею та Україною спровокувало минуле, радше його оцінка. Якщо  бути ще точнішим, каменем спотикання стала Волинська трагедія, чи, як визначає польська сторона, волинська різанина. 

  • Тетяна МОІСЕЄВА

    Карати не треба підтримати

    Часом здається:  що кращий  і прогресивніший закон/стратегію/концепцію ми  нарешті просуваємо, то  менше шансів, аби він запрацював по-справжньому.   Коли 2013 року після довгих і  непростих дискусій ухвалили Стратегію державної політики щодо наркотиків до 2020 року, що  вперше  запропонувала  збалансовані рішення,  зокрема декриміналізацію цієї сфери — метод, що  добре спрацював у багатьох країнах, —  привід радіти справді був. Минуло чотири  роки.  

  • Павло КУЩ

    Не метіть своє сміття під нашу хату!

    Тролейбус із пасажирами, що рипів, кректав, стогнав, гудів, цокотів і ривками рухався вулицею, більше нагадував, даруйте, сміттєвоз. Адже більшість пасажирів стали втіленням давнього вислову: «Все своє ношу з собою». Точніше, у цьому разі вони не тільки везли те «своє», а й щедро ділилися ним з навколишніми. Щоб знали!