Пташеня страуса на ім’я Симон, маленькі лані Альбіна та Есмі, мавпенятко Ізі — це не персонажі якоїсь дитячої казки чи вистави, а мешканці Одеського зоопарку. Усі вони з’явилися на світ цього року.  

На жаль, останнім часом Кіровоградська область стала ареною рейдерських захоплень фермерських господарств, а також переписування договорів оренди землі на нових хазяїв. Це призвело до соціальних збурень, і як наслідок — фермери почали озброюватися та наймати структури, які захищають їх від непроханих гостей. Чому так відбувається? Як ставляться фермери до земельної реформи та вільного ринку землі? У всьому цьому і намагався розібратися кореспондент «УК», який вирушив у спеціальне відрядження до Кропивницького. 

«Народна мудрість каже: добре там, де нас нема. Але ж ми всюди», — цими словами чи то починається, чи закінчується одне телешоу. І справді — наших співвітчизників можна знайти чи не в будь-якій країні світу. І не лише туристів. А й тих, хто хоче прижитися в зарубіжжі. І, власне, багатьом це вдається. Безвіз, здається, тільки пришвидшить цей процес — недарма за біометричними паспортами такий ажіотаж! 

У селі Антоніни, що на Хмельниччині, розпочалися заняття в школі бджолярства. Її учнями стали 80 учасників АТО, 20 внутрішньо переміщених осіб зі сходу, а також місцеві жителі. Організатори проекту поставили за мету залучити людей до підсвідомої реабілітації, допомогти повірити у завтрашній день, освоїти нову професію і працевлаштуватися. А ще, беручи до уваги досвід сусідів — поляків, хочуть відновити давні традиції бджолярства: замість традиційних пасік перейти до такої форми господарювання як родинні ферми. Згодом об’єднати їх у кооперативи з повним циклом виробництва і реалізації продукції бджільництва. Найактивніші учасники школи, які по завершенні навчань нададуть власний бізнес-план, отримають допомогу на започаткування бізнесу. 

Учасники національної премії Global Teacher Prize Ukraine представляють усі області країни, всі вікові категорії — від 20 до 70 років, усі дисципліни — від музики до фізики. Дедлайн, або крайній термін подачі заявок, спливає 15 серпня. І організатори вірять, що до цього часу надійде ще більше заявок. Можливо, саме серед них виявиться й переможець, який отримає 100 000 гривень. 

Шокувало і, як кажуть, просто-таки прибило до землі повідомлення: у Володимирецькому районі на Рівненщині у шкільному вуличному туалеті хлопчаки знайшли… немовля. Прямісінько на дні стічної ями! Бачили б ви ту яму — жах! 

Тему аграрного рейдерства почали широко й публічно обговорювати після схвалення Кабінетом Міністрів ініціативи Міністерства юстиції щодо створення в регіонах оперативних штабів, покликаних боротися зі спробами рейдерських захоплень земель та зібраного урожаю. Керівник відомства Павло Петренко повідомив міністрам, що українські аграрії щорічно стають жертвами спроб захоплення врожаю й землі з боку нечистих на руку ділків. Протистояти цьому ганебному явищу можна лише законодавчим шляхом, зокрема, спільно з головами облдержадміністрацій, територіальними підрозділами Мін'юсту, Міністерства внутрішніх справ, Держгеокадастру та аграрними асоціаціями. 

Тамара Вощило по закінченні в Тернополі ЗОШ №11 готувалася студіювати в рідному місті театральне мистецтво. Та доля не дослухалася до її мрії. Довелося, може, навіть і похапцем обирати нову спеціальність. Брат навчався в Технічному коледжі Тернопільського національного технічного університету (ТНТУ) ім. Івана Пулюя. Дівчина вирішила піти, як каже, його професійною стежкою. І згодом стала здобувати фах з обслуговування комп’ютерних систем і мереж. 

Навесні 2014 року державні прапори України в Донецьку знімали, точніше, зривали під захоплене ревіння натовпу, що тоді більше нагадував, даруйте, стадо наших далеких-далеких печерних пращурів. Адже в цьому зібранні не зовсім домашніх представників роду людського нітрохи не бракувало охочих потоптатися брудними шкарбанами по синьо-жовтому полотнищу чи розірвати його руками на клапті. 

Як відомо, люди, які мають у власності квартири метражем понад 60 квадратів та житлові будинки в понад 120 квадратів, зобов’язані сплачувати податок на так звані надлишкові метри. Дехто торік його вже заплатив. Та поки що більшість власників такого майна так і не отримали документів, які б конкретно їх до чогось зобов’язували. То врешті маємо платити чи ні, а якщо так, то скільки й коли? Що буде тому, хто намагатиметься ухилятися, і чи стосується це переселенців?