Днями знайомий продемонстрував вивіску, яку встиг сфотографувати на мобільний телефон на автовокзалі в Сарнах: «Пиріжки, цукерки, булочкі…» — саме так, через «і» написано останнє слово. 

Ми спілкуємося, щоб краще жити. І кожен хоче бачити у своєму домі бажаних гостей, які приходять з добрими словами і корисними пропозиціями. Мати друзів і партнерів, вигідну справу — ці прагнення зрозумілі кожною мовою. На Міжнародний інвестиційний форум «Вінниччина — бізнес в центрі України» завітали представники понад 300 компаній з 23 країн, що дає підстави очікувати на добрий результат для області й України загалом. 

До села Крупець вирушаю, озброєна урядовими новаціями: на останньому засіданні Кабмін схвалив законопроект, який дозволяє об’єднаним громадам розпоряджатися землями державної власності в межах своєї території. Тож тепер м’яч на парламентському полі. 

Російські й білоруські військові розпочали спільні маневри «Захід-2017», які триватимуть до 20 вересня. Керують маневрами очільники генеральних штабів обох країн — перші заступники міністрів оборони РФ та Білорусі. 

Чому нам важливо щороку бути у Франкфурті? На це запитання вичерпну відповідь журналістам дав президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін під час прес-конференції з нагоди представлення концепції нашого національного стенду на форумі, який проходитиме з 11 по 15 жовтня. Скажемо найголовніше: Франкфурт — це політика, це можливість культурної експансії, це посил світові, що ми розвиваємося, нам є що сказати, ми невід’ємна частина світового культурного процесу, прагнемо стати повноцінною європейською державою, а не залишатися додатком тоталітарної, а отже, вкрай небезпечної Росії. Тож із нами можна мати справу. 

Прижиттєвий класик української літератури, лауреат Шевченківської премії Роман Іваничук пішов у засвіти 17 вересня. Ніби передчуваючи, що спливають останні дні його земного буття, він поспішав завершити надзвичайно важливу для нього справу — випустити щоденник, який вів на початку 1990-х.

Коли українці потрапляють у неприємну ситуацію, то одразу ж починають згадувати всіх знайомих і родичів й шукати того, хто зможе допомогти. Думка про те, щоб звернутися до юриста, спадає не всім. Звичайні люди переконані, що ці фахівці за роботу беруть великі гроші. У підсумку українці зазвичай роблять борги, шукаючи шляхи виходу із ситуації, до речі, не завжди законні. 

Лише нещодавно українці дізналися зі ЗМІ, що відомий російський актор Анатолій Пашинін, засудивши недалекоглядну, завойовницьку путінську політику Росії, відрікся від професійної кар’єри, усіх надбань і сміливо пішов добровольцем воювати за Україну на східний фронт. Учинок відчайдушний, шляхетний, гідний найвищих громадянських і державних пошанувань. З’ясувалося, що Анатолій обороняє українську землю вже понад півроку. Але лише тепер наші мас-медіа про це поінформували. 

До Києва для участі у щорічному зібранні Ялтинської економічної стратегії (YES) прибуло чимало представників політичних і бізнесових еліт провідних країн світу. В одному з ділових центрів на Бессарабці стовідсотково буде про що поговорити й кого послухати, включно з першими особами нашої держави. 

І знову про чергове загострення земельного питання. Саме загострення, бо останні роки воно не сходить з порядку денного. Як і раніше, нинішніх ініціаторів не цікавить, як краще використати угіддя для порятунку (а це вже давно на часі) й піднесення села. Хоча слова підфарбовані патріотичними гаслами, а насправді думають про одне: як експлуатувати ґрунти в інтересах товстосумів.