У рамках реалізації Програми економічних реформ ефективно забезпечується модернізація державної служби та її адаптація до стандартів ЄС. Саме так розпочала брифінг для журналістів перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби (Нацдержслужби) Юлія Ковалевська, який відбувався в рамках відкриття 7-ї щорічної регіональної конференції з інституціональної реформи.
«Нашим відомством  забезпечено виконання комплексу заходів щодо адаптації державної служби України до стандартів ЄС. З цією метою ухвалено Державну цільову програму розвитку державної служби на період до 2016 року, яку скеровано на формування висококваліфікованого складу шляхом впровадження нових стандартів та механізмів управління людськими ресурсами та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій», — зазначила вона.

Шлях від планово-адміністративної системи господарювання до держави з ринковою економікою нині в Україні, як і всі дороги, досить проблемний. З однією різницею: замість вибоїн у асфальті — порушення конкурентного законодавства. 
Винахідливі бюрократи, котрі звикли мати зиск, вимагаючи від населення тонни нікому не потрібних довідок, дуже неохоче здають позиції. Тому, за висновками Антимонопольного комітету України, найбільш проблемним у країні лишається надання супутніх послуг громадянам, котрі бажають одержати послуги адміністративні. Зокрема, працівниками цієї установи було проведено такий експеримент: компетентна у законодавстві підставна особа взяла заяву на одержання ліцензії (вартість мала б становити 800 гривень)  і пройшла всі інстанції, котрі вимагалися. У підсумку одержання потрібного документа обійшлося в 150 (!) тисяч гривень. 

Цю історію Ганна Зубавленко із села Неслухів Кам’янка-Бузького району ладна б забути, але й досі не може оговтатися від пережитого. Каже, що на старості літ переконалася: від в’язниці ніхто не застрахований. Бо хіба могла подумати, що важко гаруючи на землі, вирощуючи картоплю, буряки, пшеницю, опиниться за гратами за… наркотики? 

Виявляється, щоб поставити екологічний діагноз певній місцині, не обов’язково проводити численні аналізи й організовувати дорогі експедиції. Українські науковці з кількох науково-дослідних установ запропонували методи дослідження довкілля, що дають змогу доволі точно визначити стан середовища, лише спостерігаючи за життям певних організмів. Важливо лише знати, на кого з них слід звернути увагу і в яких саме точках екосистеми. На міжнародних екологічних форумах цю розробку вже називають «українським проривом».  

У ранньому дитинстві я вважала, що мені пощастило. Я мала чотирьох хрещених — двох матерів і двох батьків. У тата було двоє найкращих друзів, з якими він виріс, у мами — подруга шкільних років, яку вона бачила своєю кумою. Другою ж хрещеною матір’ю стала моя рідна тітка — татова сестра. Це вона найдовше тримала мене під час церемонії хрещення, тому що тільки в неї на руках я заспокоювалась і переставала плакати.
Звичайно, дитина не розуміє справжньої ролі духовних батьків. Для неї це, перш за все, увага і подарунки на свята. Але кровні батьки дитини мають усвідомлювати всю відповідальність, яка буде покладена на тих, кого вони обрали хрещеними батьками свого маляти. Вони мають стати найближчими для дитини після її рідних. Спілкуватися зі своїм хрещеником, спостерігати за його вихованням, допомагати йому, в першу чергу, духовно розвиватися, обирати свій шлях у житті. Виховувати підопічного у християнському дусі. Духовні батьки мусять бути прикладом для дитини, а вона в свою чергу повинна допомагати їм у старості. На жаль, мало хто замислюється над цими простими істинами, обираючи кумів.

Останнім часом в Україні стали з’являтися заклики  відмінити обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), яке існує вже дев’ять років. Серед аргументів — невиконання цим видом страхування його соціальної місії і те, що постраждалі у ДТП продовжують почувати себе незахищеними. «УК» спробував розібратися, яке страхування потрібне і що змінилося на ринку з набуттям чинності з 5  лютого цього року нових норм до закону про «автоцивілку» (далі — закон) щодо виплати за  шкоду, завдану життю та здоров’ю.

 У публікації «Урядового кур’єра» від 25 жовтня «Чумацька хата знову оживе» ми розповідали про те, що розібрану недавно унікальну пам’ятку в Моринцях на Черкащині, яку використовувати для туристичного огляду стало небезпечно, збираються реконструювати. Як повідомив тоді голова облдержадміністрації Сергій Тулуб, її вирішено розібрати згідно з погодженим зі спеціалістами проектом та відтворити знову за старим зразком.
Разом з тим під час перевірки обставин демонтажу хати чумака в селі Моринці Звенигородського району Генеральна прокуратура України виявила порушення законодавства з боку керівництва Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» та посадовців Міністерства культури України. Про це сказав Генеральний прокурор Віктор Пшонка під час засідання Громадської гуманітарної ради при Президентові України. 

Святкове дійство розпочалося тут із самого ранку, зібравши чимало охочих до цікавого. Помітні оку в перших рядах поряд з охороною поодинокі ветерани, за ними з квітами в очікуванні чогось важливого, але незрозумілого — діти. І звичайнісінькі перехожі... Стоять, затамувавши подих, з певним острахом зробити крок убік. 

«Дуже радий, що я нарешті вдома. Все, що відбувалося зі мною останнім часом, здається вічністю…» — перші слова, які сказав на рідній землі Олександр Федорович — рибалка, що вижив після нападу на їхній човен російського катера. Як розповіли журналісти місцевої газети «Рідне Приазов’я» (вони зустрічали Олександра Федоровича на українсько-російському кордоні), він перетнув кордон 6 листопада о 10.30, а невдовзі був у рідному дворі села Безіменне на Донеччині, звідки вийшов у море того фатального 17 липня. 

ХХІ століття стало критичним періодом для людства за кількістю різноманітних природних і антропогенних катаклізмів з глобальним негативним характером дії на живі організми. Один з них названий авторами цієї статті ацидозом природи (від acidus — кислота), тобто  глобальним «закисленням» навколишнього природного середовища.
Його причини та вельми невтішні для людства наслідки, питання потенційних шляхів їх недопущення було винесено на Міжнародну наукову конференцію «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», присвячену 115-річчю Національного університету біоресурсів і природокористування України і 15-річчю Глобальної конфедерації асоціацій установ вищої освіти і досліджень у галузях сільськогосподарських наук і наук про життя (GCHRA), яка зараз проходить у Києві.