Гнідий красень Патрон радіє спілкуванню. Він киває головою, немов відповідаючи на наші запитання, і навіть намагається поцілувати. Переходимо до наступного стійла, де стоїть Гриф, але той демонстративно повертається спиною. Всі заклики до розмови ігнорує, але при цьому косить оком: чи реагуємо?

— Образився. З Патроном стільки часу говорили, а на нього уваги не звертали, — пояснюють працівники стайні.

Зрештою Гриф змінив гнів на милість. А вже коли настав час щоденного тренування, блискуче продемонстрував нам усе, на що здатний. Причому старанно виконуючи команди тренера, обов’язково поглядав у наш бік: чи дивимося? 

Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.

Попри те, що наш кіт боїться Діда Мороза навіть більше, ніж увімкненого пилососа, вирішили запросити цей ходячий (не завжди рівно) символ Новорічних свят і цього разу. Врахувавши гіркі уроки минулих відвідин, я попередньо ретельно підготував ймовірне «поле бою». Насамперед виніс із передпокою нове дзеркало (старе розгепав тип у червоному кожусі з носом такого самого кольору). Потім демонтував зі стелі світильник, бо минулого разу дідуган небезпечно розмахував своїм посохом. А ще від гріха подалі зняв килимову доріжку, аби гість потім не нарікав, що перечепився через неї. Само собою, котяру, який з переляку міг гасати квартирою, немов навіжений, вирішив тимчасово евакуювати до сусідів. 

Шановні реформатори, зайдіть у найближчу районну лікарню чи сільський фельдшерсько-акушерський пункт і запитайте пересічного співвітчизника, який теж прийшов сюди за найдорожчим — рятувати здоров’я, чи відчув він хоч йоту позитив від багаторічних реформацій медицини? Навпаки. Це ви почуєте і від мене, такого ж пересічного пацієнта районної лікарні. Я теж неодноразово запитувала в себе як журналіст і як людина, не байдужа до того, що робиться в моїй країні, та ще й у сфері, яка стосується кожного. Тоді чому галас про реформу медичної галузі нуртує тільки в чиновницьких кабінетах? 

Зовнішня реклама — це не лише додатковий дохід до місцевого бюджету, а й велика проблема для Києва. Часто вона агресивно впливає на середовище і зовсім не додає місту привабливості. Щоб переконатися в цьому, варто лише поглянути на зовнішній вигляд архітектурних пам’яток у центрі столиці, зокрема на Бессарабський ринок, обліплений лайтбоксами, брандмауерами та строкатими розтяжками. Хто і як намагається навести лад у цій галузі, ми і спробуємо з’ясувати. 
Спершу зазначимо, що, попри тотальну комерціалізацію сфери зовнішньої реклами, існує складний порядок її розміщення в Києві, регламентований законом «Про рекламу», рішенням Київради від 22 вересня 2011 року «Про затвердження Порядку розміщення реклами в Києві» та постановою Кабміну від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». 

Кримські бібліотеки  вчаться йти в ногу з часом, а їхні працівники стають містком між читачем та сучасним інформаційним світом. Нині мало просто видати книгу або порадити, що почитати, бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, а головне, корисним людям у різних життєвих ситуаціях.  Потужним поштовхом для переформатування роботи цих установ стала Міжнародна програма «Бібліоміст». Власне, завдяки  проекту 80 бібліотек півострова отримали комп’ютерну техніку, їхні працівники  навчалися надавати більше  послуг. «УК» вирішив дізнатися, як їм працюється в новому форматі.  

Сивий дідусь заходить у центр квітника перед хатою із каністрою гасу, розправляє спину і починає щедро поливати ним землю. З вікна це бачить його онук і не стримується:

— Діду! Діду! Що ти робиш? Від гасу ж квіти повсихають!

На що старий відгукується зовсім несподіваним:

— Бог із ними, тими квітами! Нам головне, аби кулемет не заржавів! 

Пруту не щастить. Чернівці, перед якими він шанобливо розливається, упокорюючи свій гірський норов, перетворили його береги на стихійні сміттєзвалища, подекуди зі смертельно небезпечними хімікатами, а також на «дикі» кар’єри, звідки промисловими масштабами безкарно тягають гравій і пісок. Правоохоронці лише безпорадно розводять перед Прутом руками. 
На початку жовтня Чернівці сколихнула тривожна новина: на березі річки Прут випадковий рибалка натрапив на гору отрутохімікатів у заводських упаковках для роздрібної торгівлі, які хтось викинув за кілька десятків метрів від води. Спеціалісти управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, що терміново виїхали на місце події, знайшли 44 нашвидкуруч прикопаних мішки з різнокольоровими пакетиками, ніби гамузом забраними з торговельного складу. Усього нарахували 900 кілограмів (!) ще цілком придатних пестицидів, інших хімікатів українського та китайського виробництва для обробки садів, знищення гризунів і комах. 

Напередодні католицького Різдва на інформаційних сайтах з’явилися повідомлення від Студентської координаційної ради про намір мобілізувати студентів на протестні акції проти затримок із виплатами стипендій. «Напередодні свят нас залишили без копійки в кишені», — повідомляли  активісти. Особливо обурювало молодь те, що на фоні бюджетних планів на 2014 рік підвищити фінансування правоохоронних органів студентам затримують їх мізерні виплати, на які й прожити неможливо. І оголосили вимогу Міністерству освіти і науки — протягом 24 годин ліквідувати заборгованість по стипендіях. 

Вибір міцних напоїв для новорічного столу — завдання вельми відповідальне. Адже їхня кількість і міцність безпосередньо впливає на самопочуття людини не лише під час свята, а й наступного дня.

Щоб алкоголь дарував лише радість, потрібно протягом вечора вживати щось одне, наприклад, вино чи горілку. Варто запам’ятати, що міцні напої всмоктуються  в кров повільніше, ніж ті, в яких спирту менше. Так відбувається тому, що горілка, віскі, коньяк подразнюють слизову оболонку шлунка і затримують відкриття клапана, який з’єднує шлунок із дванадцятипалою кишкою.