Якщо постійно з чимось стикаєшся, починаєш до цього звикати і більше не сприймаєш як щось надзвичайне. Мабуть, тому більшість громадян ставиться до корупції не як до небезпечного злочину, а як до чогось дуже звичного. У підсумку боротьба з корупцією нагадує боротьбу з алкоголізмом: звичайно, потрібна, але в сучасних умовах майже неможлива. 
Оскільки ми вже самі не розуміємо, як можна вирішувати будь-які проблеми без того, щоб не «віддячити» чиновникові, представнику силової структури або служителю Феміди. Очевидно, саме так ставляться до цього явища і представники влади на місцях, тому й не поспішають втілювати в життя регіональні програми боротьби з корупцією. 

Офіційно Велика Вітчизняна війна закінчилась в Андріївці Макарівського району Київської області 9 листопада 1943 року, коли село визволили від фашистів. Була радість, яка супроводжувалась горем. Усі жили надією, що додому повернуться солдати і діти, яких окупанти вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Про долю синів і дочок рідні нічого не знали. Хоч, як з’ясувалось через 70 років, вісточки невільники надсилали. Не всі доходили. Свідомо чи ні, їх затримували в Німеччині. І аж тепер передали країнам, куди адресувались.
Не дочекались листів матері, які виплакали очі, чекаючи звісточки від своїх кровинок. З 56 малолітніх невільників, яких фашисти забирали в рабство, в живих залишилось лише кілька ветеранів — час бере своє. Але йому не підвладна пам’ять, відчуття роду, прагнення передати дітям його історію. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Податкова поверне частину витрат на навчання  
Продати землю без реєстрації не вдасться
Що нижчий градус, то менший рахунок

Роком Ольги Кобилянської оголосило 2013-й Міністерство культури України. Видання 10-томного зібрання її творів запланували видавничий дім «Букрек» спільно з кафедрою української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецьким літературно-меморіальним музеєм Ольги Кобилянської. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Роботодавці платять зарплату і без договору 
Як розділити майно дитини між батьками?

Нещодавно наша сторінка у мережі Фейсбук відзначила подвійне свято: три роки існування і три тисячі прихильників. Перша тисяча далася нелегко. Це й не дивно, адже сторінка «Урядового кур’єра» була однією з перших офіційних сторінок українських ЗМІ, що з’явилися у цій мережі. А нині ця цифра збільшилася втричі.

Як відомо, Фейсбук останнім часом став своєрідною інформаційною стрічкою новин, тому дуже приємно, що читачі долучають нашу сторінку до переліку сторінок, які вони хочуть бачити у своїх стрічках. 

Заходи з ушанування жертв Голодомору 1932—1933 років відбулися у столиці за участі керівництва держави: Президента Віктора Януковича, його попередників — Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра Миколи Азарова, Голови Верховної Ради Володимира Рибака.

Глава держави очолив скорботну ходу вздовж центральної алеї Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». А потім урядовці разом із представниками громадськості встановили символічні композиції з колосків пшениці та квітів до скульптури «Гірка пам’ять дитинства».

Тема зброї стала останніми роками однією з найбільш обговорюваних у нашій країні. Прихильники і опоненти її легалізації на території України ведуть нескінченні суперечки, до хрипоти відстоюючи свою точку зору. Перші, посилаючись на приклад США та країн Європи, пропонують дозволити громадянам вільно купувати травматичну й вогнепальну зброю, щоб захищатися від злочинців. Другі — ще більше посилити вимоги для отримання дозволу на носіння зброї та контроль за її використанням. 

Дні до Нового року спливають невпинно. І хоча свято ще не зовсім наближається, на столичній вулиці Десятинній,12 фасад музею «Духовні скарби України» вбраний у ялинкову символіку. Масивні двері тут відчинено для поціновувачів різдвяного мистецтва, відчайдухів, котрі не можуть дочекатися першого снігу, а з ним — початку зимових свят. І таких у нашій країні ми нарахували того дня чимало — на шоу-виставці новорічних ідей та декору Christmas Emotions 2014. 

Маша — в безпеці. Ведмедиця, про долю якої «УК» розповів 22 травня ц.р. у статті «Про Машу та інших ведмедів», визволена нарешті з тісної клітки мисливського господарства під Павлоградом (Дніпропетровська область). Громадські активісти буквально вирвали її з рук живодерів і перевезли до житомирського зоопритулку «Надія».
П’ять років Маша слугувала «навчальним реманентом». На ній відпрацьовували хватку собаки породи сибірська лайка. При цьому Маша була позбавлена можливості дати собакам відсіч, адже у цей час була припнута коротким ланцюгом.