Суспільство

  • Валерій МЕЛЬНИК

    На Волині запрацювали центри адміністративних послуг

    Нещодавно урочисто відкрився Центр надання адміністративних послуг  (ЦНАП) в Луцьку. Він функціонує на вулиці Лесі Українки, 35. У колишньому радянському будинку побуту, що відремонтований і пристосований до надання двох сотень адміністративних послуг, нині  прийом документів здійснюватимуть дев’ять кваліфікованих адміністраторів, сім державних реєстраторів та стільки ж  державних адміністраторів. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Хоч дім, хоч квартира — аби тільки власні

    Коли людина не має власної квартири чи будинку, вона не може почуватися впевненою. Ні автомобіль, ні вишукані меблі, ні суперсучасна побутова техніка, жодні інші матеріальні цінності не в змозі замінити житло. Тож для кожної сім’ї і насамперед молодят це питання завжди мало й матиме виняткове значення.  
    Багатодітна родина Литвиненків давно мешкає в селі Чернеччина Охтирського району. Її глава Юрій Анатолійович працює водієм на оптовій базі, а дружина, яка трудилася телятницею в місцевому сільськогосподарському товаристві, нині в декретній відпустці. Подружжя виховує трьох доньок.

  • Наталія АЛФЕРОВА: «Список майбутніх новоселів формується за рейтинговим принципом»

    Слова старої як світ пісні «Збудуй хату з лободи, а в чужую не веди!» актуальні для молодих і сьогодні. Бо чимало сімей, за оцінками фахівців, розпадається саме через те, що їм після одруження доводилося жити з батьками або винаймати квартиру. Рятівним кругом для молодят стала низка державних програм доступного житла, які реалізуються в усіх областях України. Наскільки доступним є нині житло для молодих сімей на Харківщині, ми попросили розповісти директора регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Наталію Алферову.  

  • Павло КУЩ

    Професора із квартири винесли у килимі

    Організована злочинна група, до якої входили п’ятеро молодиків, діяла в Донецьку майже рік. Лідери зграї насамперед подбали про «підбір кадрів». Пізніше з’ясувалося що вхід до угруповання був безплатним, а ось за вихід із нього можна було заплатити навіть власним життям. Приміром, одного зі спільників, який, збагнувши про що йдеться, відмовився допомагати, жорстоко по?били, а потім певний час тримали зв’язаним у ролі заручника. А ще одному незговірливому впертюхові влаштували репетицію… власного похорону: бідолаху тимчасово закопали в землю, а трохи згодом пообіцяли, що наступного разу це буде насправді. 

  • Олена ОСОБОВА

    Дефіле у любовному трикутнику

    Чому студентку Луганської державної академії культури і мистецтв Анастасію Іващенко надихнув на творчість саме роман «Поєдинок суперниць» сучасної української письменниці Сімони Вілар (Наталії Гавриленко), сказати важко. Це історія про доньку короля, яка звикла отримувати все і всіх, та вирішила вийти заміж за чоловіка, який, на її думку, гідний її. Але на шляху принцеси встає вихованка монастиря, і між дівчатами виникає запекла боротьба. Тут треба відчути атмосферу епохи. І луганчанці це вдалося. Бо, за словами завідуючої кафедрою художнього моделювання одягу вишу Марини Вороніної, «особисте знайомство з популярним літератором та рідкісний шанс почути авторські побажання й коментарі дали змогу Анастасії грамотно інтерпретувати елементи англійського костюма XII століття». 

  • Владислав КИРЕЙ

    На нас насувається «лавина»

    Черкасам, зрозуміло, слава Лас-Вегаса й не снилася, однак у бажанні перетворити обласний центр на місто торгівлі й усіляких розваг його батькам не відмовиш. Тільки останнім часом тут з’явилося чимало торгово-розважальних комплексів. «Екватор», «Пластилін», «Любава», «Плазма»… Нічні клуби «Манхеттен», «Ультра», «Міленіум», «Холідей»… Самі назви, написані, як правило, латинськими літерами, можуть запаморочити голову кому завгодно.
    Один із новоявлених комплексів — «Хрещатик-Сіті» — п’ятирівневий формату Fashion Center, що, як кажуть знавці, відповідає найсучаснішим вимогам. 

  • Віктор ШПАК

    Грім грянув. Чи перехрестилися?

    Багатьом пам’ятні події вже п’ятирічної давності, коли в Євпаторії вибух у будинку обірвав життя 27 людей. Причиною біди стали балони з киснем і ацетиленом, що, всупереч правилам з техніки безпеки, зберігались у підвалі багатоповерхівки.  

  • Людмила ЩЕКУН

    Бал плутанини триває

    Рік тому вітчизняний ринок майна досить бурхливо відреагував  на накази Фонду держмайна України та Мін’юсту. Вони позбавляли понад 9 тисяч оцінювачів майна роботи. Натомість надавали «ексклюзивне» право 12 фірмам із штатом по 40 працівників, які за п’ять днів пройшли курси і стали «професіоналами», проводити оцінку. Як наслідок, в результаті таких нововведень втрачали роботу ті, хто багато років набував досвіду діяльності в цій справі, і зростали ціни на оцінювальні послуги.

    Люди звернулися з листами до Президента України, Кабміну, Фонду держмайна та Антимонопольного комітету. Реакція Кабміну була однозначна, і 14 червня 2012 року ФДМУ скасував скандальні накази, які вводили окремий вид діяльності — оцінку для цілей оподаткування.  Тоді голова Фонду Олександр Рябченко зазначив, що ситуація на ринку оцінки не готова до того, щоб запроваджувати такі нововведення, які визначив законодавець. Він також повідомив, що для подальшої стабілізації ситуації ФДМУ ініціюватиме внесення змін у відповідні закони. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Лариса МАРЕЦЬКА: «У невідкладних випадках зайти в помешкання можна без згоди власника»

    Шановна редакціє!

    Я — інвалід ІІ групи, раніше жив у Києві, а нині за станом здоров’я переїхав до сільської місцевості. Більшу частину доби в будинку знаходжуся один. І виникла в мене ось яка проблема.

    Коли жив у столиці, ніколи не бачив стільки комунальників-перевіряльників, скільки їх, як виявилося, є у селі. Київські спочатку телефонували, попереджували, питали, коли буду вдома, а тоді вже, за домовленістю, приходили. А тут… Чи не щодня то газ хочуть перевірити, то вентиляцію, а то електрощит.

    Спочатку вони все ж таки задовольнялися тим, що квитанції на сплату рахунків показував їм через паркан, так само розповідав про показники лічильників. Та нині вони, особливо працівники служби газу та електропостачання, чомусь дуже хочуть потрапити до будинку. Мотивують тим, що може статися аварія, а ні я, ні вони й не знатимуть. А я, чесно кажучи, боюся їх пускати. Адже у селі всього 13 хат, де живуть здебільшого літні люди та інваліди. Як щось трапиться, допомоги не дочекаюся.

    Та комунальники не заспокоюються, погрожують відрізати газ і електрику. А ще кажуть, як сам не дозволю, вони можуть зайти й без дозволу.

    Тому й хочу дізнатися, кого я зобов’язаний пускати до будинку, а з ким можу й через паркан поговорити? І чи насправді вони мають право зайти до хати, навіть якщо я не дозволю?

    В. ГАРКУША,
    селище Макарів Київської обл.

     

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Чому бідний? Бо багатий!

    Не було ще на Буковині голови облдержадміністрації, який не присягався б навести у лісі порядок. Присягалися всі. Задля цього на піку щирого емоційного вболівання за долю лісів керманичі області завзято бралися вирішити три рятівні, на їхню думку, «лісові» справи: «построїти» лісівників, «посадити» на штрафмайданчики завантажені кругляком лісовози, що вдень і вночі, бач, снують дорогами краю (чого, питається, і звідки у них ліс?!), і народити нарешті істину лісокористування.