Територія слова

  • Поетове «Думайте, читайте» поза часом

    У березні у світі традиційно вшановують книжки і письменників, підсумовують літературні конкурси, організовують читання і різноманітні акції, щоб спонукати молодь до читання. Цей публічний або інтимний процес набуття знань — чинник розвитку людства, в основі якого творча діяльність особистості. Інші види мистецтва успішно конкурують із читанням, але книжка у впливі на мислення не має рівних, вона інтелектуальний та емоційний чинник пізнання людини і соціуму

  • Бригадна преса Сумщини подає позитивний приклад

    Саме трудові колективи реформованих газет із Сумської області у квітні 2017 року започаткували медіа-акцію «Реформована преса — Українській Армії!», підсумком якої стало забезпечення військових формувань Збройних сил бригадною пресою. Першими свою віддруковану фронтову газету «Залізна воля» отримали бійці 24-ї бригади, які на той час захищали державний суверенітет у Попаснянському районі Луганської області. Згодом цю ініціативу активно підтримали колеги з Чернігівської, Рівненської, Івано-Франківської, Тернопільської та інших областей України, і торік вже виходило півтора десятка таких друкованих видань

  • Павло КУЩ

    Знову слово Сосюрине кличе

    Представникам журі в номінації «Поети» випало працювати в особливому приміщенні міської бібліотеки імені Михайла Петренка. Тут періодично збираються місцеві жінки і плетуть маскувальні сітки для позицій українських бійців. Місто Слов’янськ та його люди, які у 2014-му пережили окупацію «руского міра», працюють для фронту, щоб подібне жахіття більше ніколи не повторилося. А творчість і література — також важлива ділянка інформаційного фронту проти окупантів. Надто що у назву обласного конкурсу обрано знаковий заклик Володимира Сосюри, написаний поетом саме у воєнне лихоліття

  • Ведучий рубрики «Люди і час» Віктор ШПАК: «Історична публіцистика — це можливість у минулому побачити майбутнє»

    П’ять років поспіль в «Урядовому кур’єрі» щосуботи виходить сторінка «Люди і час» із короткими розповідями про видатні й цікаві події з історії України і світу. Наш співрозмовник — її постійний ведучий журналіст Віктор ШПАК

  • Де розвивається книжка, там квітнуть мова і держава

    Активне створення українського контенту в книговидавництві, виробництві телевізійного та радіопродукту стає не менш важливим для захисту української державності, ніж оборона військовими української землі на сході країни. «Урок історії можна сформулювати так: живе українська книжка — значить живе українська мова, значить живе Україна», — наголосив Президент Петро Порошенко під час 20-ї ювілейної церемонії «Всеукраїнський рейтинг «Книжка року», повідомляє департамент прес-служби АП

  • Олена ІВАШКО

    «Маячня» від «кіборга»

    Виходу цієї книжки чекали з нетерпінням, адже про героїчну історію автора знає чи не вся Україна. Очікування були не марними, інтерес до видання виявився настільки великим, що зала Центральної міської бібліотеки імені М. Кропивницького, де відбулася презентація, не вмістила всіх охочих. Повість «Життя після 16:30» представив учасник бойових дій на сході України захисник донецького аеропорту Олександр Терещенко, якого товариші знають за позивним «Льон»

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Література на периферії чи периферія в літературі?

    У радянські часи книжкові видавництва були здебільшого в столиці і кількох мегаполісах. Слобожанський центр разом із Полтавою був приписаний до харківського видавництва «Прапор», і щоб потрапити до його видавничого плану, черги доводилося чекати роками. Тоді вихід книжки автора із Сумщини був масштабною подією. Інша річ тепер. Лише в Сумах функціонують понад 20 видавництв, які готові видати книжку, аби лишень автор мав товстенький гаманець

  • Слово прагне простору і свободи

    Найпотужніший книжковий, літературний та культурний форум України і Центрально-Східної Європи запропонував відвідувачам понад 1000 різноманітних заходів, а більш як 300 авторів репрезентували шанувальникам книги рекордну кількість новинок

  • Метафора Оксани Танчук

    Ще давні греки помітили, шо у метафорі відбувається перенесення змісту з одного слова на інше, порівняння і пізнання одного через інше на основі спільних ознак. Метафоричне значення – це як спалах, що відкриває новий зміст, не лише зображуючи буття, а й створюючи його. Метафора своєю суттю випередила найсучасніші відкриття квантової фізики, теорії поля і квантових струн. Речі-слова, як і елементарні частинки нашого навколишнього світу, пов’язані невидимими зв’язками і перебувають у фундаментальній взаємодії.

    Сьогодні ми будемо говорити про поезію тонкого «квантового світу» в українській літературі. Якщо метафорою є не окреме слово чи вислів, а ціла книга – то найкраще, якщо своїми враженнями про поетичну збірку Оксани Танчук поділяться самі читачі: 

  • У Луцьку відбулася презентація вагомого дослідження львівського історика професора Богдана Гудя

    У межах започаткованого Волинською крайовою організацією Всеукраїнського товариства «Просвіта» проекту «Тільки правда нам важлива» автор представив книжку «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ — першій половині ХХ ст.». Вона щойно побачила світ у харківському видавництві «Акта».