У Королівстві Нідерланди Президент Петро Порошенко перебував з доволі важливим для перспективного розвитку нашої країни робочим візитом. У Гаазі він був на аудієнції у Короля Нідерландів Віллєма-Александра Клауса Георга Фердинанда, а в Амстердамі проводив зустрічі з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, Головою Нижньої палати парламенту Нідерландів Аночкою ван Мільтенбург та Президентом Верхньої палати (Сенату) парламенту Нідерландів Анкі Брукерс-Кноль. На другий день глава держави зустрівся з керівництвом провідних нідерландських компаній та виступив у Лейденському університеті. 

Ситуація на Донбасі й стан виконання мінських домовленостей були в центрі уваги зустрічі Президента Петра Порошенка з міністрами закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерсом, Люксембургу Жаном Ассельборном та Нідерландів Бертом Кундерсом, які перебували в Україні з робочим візитом. 

Офіційний візит до Італійської Республіки Президент України Петро Порошенко розпочав із зустрічі з представниками української громади Італії. Його виступу передувала молитва за благословення миру та єдності в Україні біля храму Святої Софії Української греко-католицької церкви у Римі. Святиню звів у 60-х роках ХХ століття кардинал Йосиф Сліпий на основі планів Софії Київської. Президентське подружжя спустилося до крипти, де поховано вихователя Папи Римського Франциска єпископа Степана Чміля, а потім поклало квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. 

Квіти й свічки біля будівлі посольства Франції, що на вулиці Рейтарській у Києві, з’явилися з самого ранку в суботу. Коли ми підійшли туди з моїм сином, там саме якась жінка тремтливим від хвилювання голосом співала «Марсельєзу», яку закінчила вигуком: «Україна поруч із Францією!» Надвечір букети та лампадки вже вкривали весь тротуар біля амбасади, а люди підходили й підходили. Українці на власному гіркому досвіді знають, що таке нещадна жорстокість терористів, тому сприйняли близько до серця горе Франції. 

До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.

У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини. 

 Недаремно кажуть: вода і камінь точить. За два десятиліття членства нашої держави у Раді Європи (вона, як відомо, успішно і наполегливо співпрацює зі своїми 47 державами-членами задля зміцнення прав людини і демократії на  європейському континенті) ми багато чому навчилися.  Та знань ніколи не буває забагато. Тим паче, що нашарування доби тоталітаризму молоді демократи долають у складних умовах сучасних викликів. І тут у пригоді стає кращий  досвід наших партнерів із розвинутих країн.

Президент Петро Порошенко вчора здійснив офіційний візит до Туркменістану. Офіційна церемонія зустрічі глави Української держави та Президента Республіки Туркменістан Гурбангули Бердимухамедова в центрі столиці Туркменістану на площі Незалежності розпочалася з виконання гімнів обох країн. Після цього президенти оглянули стрій воїнів Почесної варти та представили членів делегацій.

По завершенні урочистостей у президентському палаці Рухиєт відбулася зустріч Петра Порошенка та Гурбангули Бердимухамедова у форматі віч-на-віч. Особиста зустріч глав держав продовжилася українсько-туркменськими переговорами в розширеному складі. З українського боку в них, окрім Президента Петра Порошенка, взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. 

Учора з першим офіційним візитом Україну відвідав Президент Латвійської Республіки Раймондс Вейоніс. Візит розпочався з офіційної церемонії зустрічі на ганку перед Адміністрацією Президента України, в якій взяли участь воїни почесної варти та пролунали гімни обох країн.

Першим із вищого керівництва нашої держави поважного гостя вітав на українській землі Президент Петро Порошенко. Їхня зустріч відбулася у форматі віч-на-віч, утім глава нашої держави встиг перед журналістами подякувати колезі за активну роль і підтримку євроінтеграції України й чітку проукраїнську позицію в питанні захисту нашої незалежності й територіальної цілісності. А також за підтримку кандидатури України під час сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй та голосування за надання статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН. 

Обрання України у непостійні члени Ради Безпеки ООН великою перемогою Києва можна назвати доволі умовно. Зазвичай боротьба за місце на впливовій міжнародній трибуні триває місяці або й роки до голосування. У 2000 році, коли Україну також обирали до складу непостійних членів РБ ООН, вітчизняним дипломатам довелося виборювати перемогу у Словаччини.

Але цього разу лобістської боротьби за місця непостійних членів у Радбезі за лаштунками ООН не було. І кандидатури Єгипту, Японії, Сенегалу, України та Уругваю, які представлятимуть у РБ п’ять різних регіонів світу, заздалегідь узгодили й особливих заперечень це не спричиняло.

Як відбувається реструктуризація частини зовнішнього боргу країни? Як керівництво нашої держави зменшуватиме боргове навантаження і як у подальшому списувати свої борги? На ці запитання дали чіткі відповіді у прес-центрі Будинку уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталія Яресько.

Глава уряду оголосив статистичні дані. Так, станом на 31 грудня 2014 року загальний обсяг державного зовнішнього боргу України сягав 73,1 мільярда доларів. А станом на 1 вересня цього року цей показник становив 70,5 мільярда доларів. «Це відповідь на запитання, чи збільшуються зовнішні борги нашої країни. Попри те, що ми отримуємо додаткові кредитні ресурси на відновлення економіки країни, нам вдається погашати борги і поступово зменшувати суму гарантованого державного боргу», — резюмував Арсеній Яценюк.