Запропоновані урядом зміни до Бюджетного кодексу України, зареєстровані в парламенті 8 серпня в законопроекті №4435а, передбачають збільшення власних ресурсів місцевих бюджетів майже на 12 мільярдів гривень. Про це під час засідання Економічної ради громадських організацій, галузевих асоціацій, організацій роботодавців у Києві повідомив директор Аналітичного центру Асоціації міст України Володимир Пархоменко. 

За його словами, певним досягненням є також передбачене проектом цього документа право органів місцевого самоврядування обслуговуватися за власними ресурсами місцевих бюджетів та бюджету розвитку не лише в Держказначействі, а й в банківських установах на свій вибір. Також змінами до Бюджетного кодексу пропонується певне спрощення процедур місцевих запозичень. «На жаль, останнє стосується лише міст з населенням понад 300 тисяч. Водночас Асоціація міст України наполягала на наданні доступу до запозичень, принаймні всім містам обласного значення, оскільки це сприятиме реалізації інтересів територіальних громад», — уточнив експерт на запитання «УК».

«Зменшувати планку по чисельності населення для міст, які можуть здійснювати зовнішні запозичення, нераціонально, оскільки, чим менше місто, тим імовірніший дефолт за його бондами. Водночас місцеві бюджети погано контролюються, що призводить до нецільового використання їхніх ресурсів», — вважає головний аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Місцеві ради в Україні почали брати гроші в борг 1995—1997 роках на фінансових ринках, коли міста були обмежені в ресурсах після відходу від цільового розподілу коштів. Але цей сплеск активності пішов на спад після низки резонансних заяв про дефолт, коли місцеві органи самоврядування не змогли виконувати свої зобов’язання (зокрема, дефолт з облігаціями Одеської міськради в 1997 році).

Недовіра інвесторів до українських муніципальних цінних паперів негативно позначилася на іміджі держави загалом. У 1999 році центральні органи влади видали низку документів, які зробили практично неможливим вихід на фінансові ринки муніципальних утворень. З прийняттям у 2001 році Бюджетного кодексу України у муніципалітетів з’явилася можливість здійснювати довгострокові вкладення в міську економіку за рахунок залучення коштів на фінансових ринках. Цікаво, що з часом законодавчі обмеження щодо чисельності населення міст, міські ради яких можуть здійснювати зовнішні запозичення, пом’якшувалися. Якщо спочатку зовнішні запозичення могли здійснювати лише міста з населенням понад 800 тисяч людей, то потім «планку» знизили до понад 500 тисяч жителів, а нині — понад 300 тисяч жителів.

«Незалежно від планки запозичень муніципалітетів, що буде прописана у змінах до нового Бюджетного кодексу, залучити гроші до місцевих бюджетів у нинішніх несприятливих для інвестиційного клімату умовах дуже складно», — каже директор з розвитку національного рейтингового агентства «Рюрик» Леонід Долинський.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не здійснювала і не реєструвала випуск муніципальних облігацій у 2010, 2013 і 2014 роках. Якщо у 2012 році було здійснено 12 випусків облігацій місцевої позики на суму 6,09 мільярда гривень, то протягом минулого та поточного року міста України розраховувалися лише за колишніми позиками. При цьому обсяг торгів муніципальними облігаціями на фондових біржах, за оцінкою аналітичного департаменту рейтингового агентства «Рюрік» у 2012 році становив 2,42% від сукупного обсягу торгів, у 2013 — 0,19%, у І півріччі нинішнього року — 0,02%.

Сумно, що останніми роками «муніципалки» своїм містам майже не служать.

ДОВІДКА «УК»

Муніципальні облігації (облігації місцевих позик) — цінний папір, який випускають органи місцевої влади з метою покриття дефіциту місцевого бюджету або фінансування інфраструктури проектів. Однією з переваг ринку муніципальних облігацій є відсутність застави, на відміну від банківських кредитів та налагодження безпосередніх контактів з інвесторами.