Колись запахи свята обвіювали будівлю саме тоді, коли діти під керівництвом дорослих починали клеїти прикраси для ялинки. Різнокольорові ланцюги, золочені горіхи й іграшки пахли вареним на крохмалі і борошні клейстером та новенькими фарбами, картоном і папером. Запах клейстеру — солодкуватий, трохи нудотний — нині забутий майже безповоротно, так само, як і інший новорічний запах — воску.

Пізніше Новий рік став асоціюватися із запахом скляних ялинкових іграшок, бенгальських вогнів і, звичайно, мандаринів. Можливо, цитрусові так бажані парфумерами усього світу, що відразу створюють відчуття свята.

Втім, Новий рік нині — це часто штучна ялинка, пластмасові іграшки, тепла і безсніжна зима мегаполіса або подорож на море в теплі країни на січневі офісні канікули. Чим же будуть пахнути Новорічні свята для наступного покоління? Напевно, це буде зовсім інший запах та інші асоціації. І це не дивно, адже ароматичні асоціації притаманні не тільки окремій людині, а й різним поколінням і народам.

— За допомогою запахів людині можна заселити в мозок будь-яку інформацію. Підіть у крамницю і купіть парфуми. Юлюблені запахи іноді емоційніші за найщиріші слова. Парфуми нагадають вам багато щасливих епізодів з вашого життя, про які ви забули. Нюховий імпульс досягає мозку швидше, ніж больовий, і керує нами, незалежно від того, усвідомлюємо ми це чи ні. До того ж нюховий аналізатор відіграє величезну роль у виникненні романтичного потягу. Своєрідні ерогенні зони — точки Флісса, названі так за іменем лікаря, який їх виявив. Вони розташовані в носовій порожнині. А Фрейд взагалі вважав, що вся слизова оболонка носа — ерогенна зона. Принаймні, медикам відомі випадки, коли порушення нюху або операції в носовій порожнині кардинально змінювали сексуальні характеристики людини, а іноді навіть викликали імпотенцію, — вважає уролог-сексопатолог, лікар вищої категорії Юрій Борисенко.

Можливості використання ароматів безмежні. Колаж Володимира СОБОЛЕВСЬКОГОŽ™‘™

У 80-ті роки минулого століття в Київському інституті фізкультури розробляли програму підготовки космонавтів. Щоб вони інтенсивно працювали в космосі, створювали особливі композиції запахів.

Керівництво космічних програм суворо регламентувало список речей, які екіпажі можуть узяти з собою в політ, адже неприємні запахи могли негативно позначитися на самопочутті екіпажу. Офіційно жоден пілотований політ із цієї причини не переривався. Однак, за деякими даними, саме запахи змусили достроково припинити експедицію космонавтів Бориса Волинова та Віталія Жолобова на борту орбітальної пілотованої станції «Алмаз-3» улітку 1976 року. В ході польоту, що супроводжувався не тільки важкою роботою, а й низкою стресових ситуацій, космонавти відчули різкий запах. Газоаналізатор відхилень від норми не показував, проте самопочуття екіпажу погіршувалося, бортінженерові стало зле. Земля дала команду на припинення польоту за 11 діб до його планового закінчення.

— Ще на Землі в приміщенні станції вибухнула ртутна лампа. Цю ситуацію від нас приховали, але працівники, які готували станцію і чистили відсіки, шепнули нам про це на вухо. А на орбіті десь через місяць нам почав сильно докучати «хімічний» запах у відсіках корабля. І ми повідомили про це на Землю. А ще ми страждали від нестачі земних запахів: так хотілося відчути аромат розрізаного огірка, знайомих парфумів, свіжоскошеної трави. Це був справжній голод! — розповідав моїй колезі космонавт Віталій Жолобов.

На думку вчених, запах здебільшого впливає на ту частину мозку, де народжуються емоції і створюється пам’ять.

У північноамериканських індіанців існував спосіб фіксації в пам’яті подій і вражень. Для цього вони носили на нозі в спеціальних герметичних капсулах, зроблених з кістки або рогу, набір речовин із сильним ароматом. У ті хвилини, спогади про яких хотіли зберегти на все життя, вони відкривали якусь капсулу і вдихали її запах. Індіанці стверджували, що цей запах і через багато років пробуджував надзвичайно яскраві і живі спогади.

Нещодавно японські науковці підтвердили інтуїтивне відкриття індіанців цікавим експериментом. Вони синтезували хімічну речовину з невідомим раніше запахом і пред’явили двом групам піддослідних. Одній — у момент радісної події (виплата премії), інший — під час розв’язання математичної задачі із запрограмованою помилкою. Коли через певний час учасникам експерименту знову пред’явили цей запах, то перша група оцінювала його як приємний, а інша — як огидний.

Першими оцінили різноманітні здібності цього дивовижного почуття бізнесмени. Дедалі більшої популярності набуває аромомаркетинг. Це цілеспрямована ароматизація повітря для стимулювання продажів і позитивного впливу на клієнта. Коли в одному з банків Великобританії кількість клієнтів зменшилася, відвідувачів почали пригощати свіжозвареною кавою. І це не тільки збільшило число клієнтів, а й підвищило рейтинги банку.

Можливості використання ароматів воістину безмежні. Їх застосовують з медичною і косметичною метою, для підвищення працездатності. Скажімо, у другій половині дня в японських офісах розпорошують запахи цитрусових. Цікавий експеримент довів, що використання запахів у рекламі дуже перспективне. Групі потенційних споживачів із 20 осіб різного віку, соціального стану та статі запропонували пройти повз 10 стендів із різними рекламними зображеннями. П’ять із них супроводжувалися світловими ефектами, а два — ароматичними. Практично всі респонденти найкраще запам’ятали продукцію на стендах, які супроводжувалися запахами.

Бізнес-переговори — ще одна сфера застосування сучасних ароматизаторів. Іноді перед початком зустрічі в кімнаті розпилюють спеціальні запахи, які викликають у ділових партнерів почуття розслаблення. Фахівці стверджують, що запах певних сортів троянди провокує зговірливість і податливість, запах груші збуджує апетит, а запах цитрусових розсіює увагу.

Доведено, що не тільки аромати, а й просто слова про запах сильно діють на уяву людини. Під впливом таких слів вона начебто відчуває той чи той запах. Тож не випадково метафори «запахло смаженим» або «запах зради» використовуються досить часто.

Запах — у головній ролі

Про унікальні властивості запахів знають і митці. Є чимало фільмів, головним героєм яких є… запах. Ось лише кілька з них:

«ПАРФЮМЕР». Серійний вбивця Греновіль (Бен Уішоу), наділений талантом розпізнавати будь-які аромати, створює найпрекрасніші в світі парфуми і завдяки ним маніпулює людьми.

«ЗАПАХ ЖІНКИ». Сліпий підполковник Френк Слейд (Аль Пачино) перед тим, як пустити собі кулю в голову, вирішує влаштувати один день щастя. Основним його джерелом він вважає запах жінки.

«КОММАНДО». Супергерой (Арнольд Шварценеггер) полює за запахом одеколону, яким користувалися викрадачі його дочки.

«НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВІК». Головний герой (Юозас Будрайтіс) має неймовірну здатність розрізняти запахи. Сімейна сварка позбавляє його цієї чудової здібності і місця експерта-парфумера.

НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ

Величезну роль у ароматичних симпатіях мають національні традиції. Англійцям дуже подобаються цитруси. Чай з бергамотом (маленьким зеленим родичем лимона) — це їхній винахід, так само, як і головна різдвяна прикраса англійського будинку — рудий апельсин із суцвіттями гвоздики. Запах хризантем в Англії асоціюється з романтичними почуттями, тож хризантеми дарують на побаченнях або прикрашають ними будинок. У японців хризантема є символом сонця, що дає життя всьому на Землі. У Китаї хризантеми — теж найпопулярніші квіти. Генія (охоронця хризантем) представляють в образі молодої дівчини, яка випила вина з хризантемою і стала безсмертною. А ось у французів і поляків хризантеми вважаються символом скорботи. Відповідно, і ставлення до запаху цих квітів у різних народів різні.