Я приватний підприємець. Тож нині отримую лікарняні виплати лише починаючи з шостого дня лікарняного режиму. Адже згідно з чинним законодавством, оплата лікарняних поділяється на дві складові: перші п’ять днів оплачує роботодавець і відносить ці виплати до валових витрат підприємства. А оплату решти днів роботодавцеві компенсує Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності через перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов’язань роботодавця до фонду. Оскільки ж у приватного підприємця роботодавця немає, хворіти перші 5 днів нам доводиться за власний рахунок. А ось внески до фонду ми повинні платити регулярно. Чи це соціально справедливо?

Юрій БЕРЕЗНЯК,
м. Біла Церква Київської обл.

Тамара НАГОРНА,
заступник директора
Фонду соціального 
страхування з тимчасової
втрати працездатності:

— Частиною 2 ст.4 та частиною 3 ст.6 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 року №2240 (далі — закон №2240) передбачено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства.

У зв’язку із набуттям чинності з 1 січня 2011 року Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 (далі — закон №2464) фізичні особи — підприємці, в тому числі і платники єдиного податку, беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за умови  добровільної сплати єдиного внеску.

До набрання чинності закону №2464 фізичні особи — платники єдиного податку, відповідно до постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.09.2003 року №57 «Про затвердження Порядку надходження до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності коштів, одержаних від сум єдиного податку, їх обліку та використання», мали право на матеріальне забезпечення, передбачене статтею 34 закону № 2240, в разі настання страхового випадку за умови сплати встановленого розміру податку.

Як узяти участь  у системі загальнообов’язкового соцстрахування 

Відповідно до статті 10 закону №2464 фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно, — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями; члени фермерського господарства, особистого селянського господарства; громадяни України, які працюють за межами України, у разі виявлення бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування подають до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про добровільну участь та укладають договір, передбачений додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФ від 27.09.2010 року №21-5, який набирає чинності з дня його підписання.

У зв’язку з прийняттям закону №2464 постала потреба привести у відповідність з цим законом інші нормативно-правові акти, зокрема порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабміну від 26.09.2001 року №1266 (далі — порядок).

Мінсоцполітики підготовлений, відповідно до вимог Регламенту Кабміну, затвердженого постановою Кабміну від 18.07.2007 року №950, проект постанови «Про внесення зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», який готовий для розгляду на засіданні Кабміну.

Крім того, для формування єдиної позиції Мінсоцполітики як органом державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соцстрахування в питаннях недопущення порушення прав щодо надання матеріального забезпечення добровільного страхування особам було надане роз’яснення від 22.07.2011 року №7475/0/14-11/18 щодо застосування порядку при розрахунку матеріального забезпечення таким особам.

Отже, з початку 2011 року і досі робочі органи фонду здійснюють призначення та виплату матеріального забезпечення добровільно застрахованим особам, які уклали договір про участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні з органами Пенсійного фонду, використовуючи порядок та роз’яснення Мінсоцполітики.

Найманому працівникові платить роботодавець, приватник —  сам собі

Щодо виплат допомоги із тимчасової непрацездатності, то законодавство України, а саме частина 2 статті 35 закону №2240, передбачає, що допомога із тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам, тобто як добровільно застрахованим особам-підприємцям, так і особам, які працюють за наймом, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, особам, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (найманим працівникам), здійснюється за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабміну від 06.05.2001 року №439, добровільно застраховані особи оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюють за власний рахунок.