Чупахівський час

З Олександром Кужелем свого часу познайомилися якщо не випадково, то близько до цього. Раніше не раз чув, що в селищі Чупахівка є потужна агрофірма «Піонер», на чолі якої енергійний і професійний керівник. До того ж, не приїжджий чи призначений згори, а свій, із селянського пракореня.

А вперше випало зустрітися у місцевій спеціалізованій школі на одному з розлогих і цікавих літературно-мистецьких свят (навчальний заклад успішно спеціалізується на вивченні української мови та літератури, завдяки чому його вихованці — чи не найчастіші переможці профільних олімпіад, турнірів, конкурсів тощо в Охтирці, Сумах та Києві), на яке завітав і Олександр Володимирович.

Спершу подумалося, що то візит ввічливості. Бо часто трапляється: прийде поважний гість, відбуде вступну офіційну частину, подякує і…

Однак сценарій виявився іншим. Керівник агрофірми не тільки був присутнім до останнього акорду урочистостей, а й по їх закінченні виявив настільки блискучі знання і захоплення літературою та мистецтвом, що впору було приємно подивуватися.

Утім, це враження швидко розвіяли місцеві педагоги. Як сказала директор школи Світлана Макарова, Олександр Кужель — не просто частий гість у навчальному закладі, а й тонкий знавець та цінитель усього, що називаємо духовністю, до того ж, найперший помічник учителів та учнів. Бо впродовж останніх років «Піонер» надав благодійної допомоги стільки, що вистачило б на багатьох меценатів і спонсорів.

А на підтвердження сказаного повели на шкільне подвір’я, з якого було добре видно новенький дах, що аж світився під сонцем, хоч донедавна просив ремонту. Завдяки сприянню агрофірми та районних депутатів, до речі, Олександр Кужель — у їх числі, таки знайшлися чималі кошти, і тепер у школі спокійні за дах.

Так само як і учасники ансамблю «Калинонька» та незмінна ведуча всіх концертних та святкових програм педагог Раїса Завгородня. Завдяки клопотанню «Піонера» ансамбль одержав обнови у вигляді розкішних сценічних костюмів і взуття, а саме — вишиванки і спідниці, чобітки, придбані під час торішнього Сорочинського ярмарку.

Перша зустріч у школі знайшла продовження в наступних приїздах до селища. До того ж, окреслилося своєрідне правило: якщо є хороша новина чи світла подія, Олександр Володимирович неодмінно запрошує відвідати Чупахівку. Бо хіба можна телефоном розповісти про те, чому радіють односельці?

До хлібозаводу — «Чупачок» і молодий сад

У центрі селища височіє чепурна споруда. Під сонячним промінням вона переливається-грає всіма кольорами веселки, наче запрошує до себе. Якби не знаття, що це в Чупахівці, то можна подумати про новобудову в якомусь обласному центрі чи навіть столиці.

Як з’ясувалося, у приміщенні розташується дитячий розважальний центр «Чупачок» (чудесна назва в контексті Чупахівки і чупа-чупсів). Відкриється він навесні, хоч днями настоятель місцевої Хрестовоздвиженської церкви отець Дмитрій освятив приміщення.

Тут буде все, що потрібне для дозвілля і відпочинку малечі: безалкогольне кафе, піцерія, ігрові автомати тощо. А поряд — фонтан, дитячий майданчик для розваг, молодий яблуневий сад. Одне слово, справжня дитяча оаза.

Потреба в такому закладі очевидна, бо Чупахівська школа одна з найчисельніших в Охтирському районі — понад сто учнів. Та й торік лелека навідувався сюди щомісяця — 12 разів. А якщо врахувати, що майбутня територіальна громада може об’єднати жителів п’яти навколишніх населених пунктів загальною чисельністю майже 6 тисяч, то й поготів.

Ще одна приємна новина: днями освятили приміщення щойно зведеного хлібозаводу, який прийде на зміну пекарні. До речі, опалюватиметься дешевим альтернативним паливом — пелетами. Тут печуть смачний і до того ж, чи не найдешевший хліб у районі, що за ним шикуються в чергу не лише місцеві, а й приїжджі.

Залежно від попиту можна буде задовольняти потреби і місцевих, і жителів Олешні, Лантратівки, Довжика, Грінченкового — всі вони розташовані на відстані 5—12 кілометрів від Чупахівки.

На другому поверсі запрацює кондитерський цех — місцеві майстрині пропонуватимуть власні кулінарні витвори, які гідно конкуруватимуть із вишуканими зразками солодощів міських кондитерів. Адже для виготовлення смаколиків є все необхідне — починаючи від обладнання і закінчуючи професійними кадрами та сировиною.

Щоб урізноманітнювати останню, недавно в селищі посадили сад із яблунь та слив. Висаджений за сучасною технологією, він має крапельне зрошення, що дасть змогу найближчим часом одержати власну садову продукцію. З яблук і слив виготовлятимуть повидло, джеми, варення тощо, які знадобляться для випікання пиріжків, приготування тортів, рулетів, короваїв.

Тож смачну складову забезпечено сповна.

Запрошує «Громада плюс»

Та одна з найприємніших і трохи несподіваних новин — допомога у виданні місцевої газети із промовистою назвою «Громада плюс», перше число якої вийшло друком у новорічно-різдвяні дні. На переконання її засновників, серед яких Олександр Кужель, газета має стати по-справжньому народною трибуною для місцевих селян, ланкою, яка поєднує всіх, щоб чупахівська громада спільно працювала на власне благо.

Хоч до випуску газети причетні професійні журналісти, все-таки її провідні автори — місцеві жителі. Серед них учителі й медики, зв’язківці й службовці, учні й пенсіонери. Матеріали друкуються у рубриках «Гарні новини», «Добрі починання», «Місцеве самоврядування», «Гордість села», «Герої АТО», «Вдячність», «Минувшина», «Літературний куточок» тощо.

Перші числа переконали: «Громада плюс» знайшла активну підтримку місцевих жителів, адже відтепер кожен з них має надійну трибуну, щоб донести до земляків свої думки, пропозиції, поділитися сокровенним.

Не беруся стверджувати, що таке видання перше в Україні, хоч для цього є всі підстави. Однак Сумщина має поки що єдину газету, яка розрахована насамперед на місцеву громаду.

Але це зовсім не означає, що її не читатимуть в інших населених пунктах, районному чи обласному центрах, де живуть численні земляки-чупахівці. Навпаки: коло шанувальників неодмінно розширюватиметься, що буде корисно всім, — відповідно до назви газети.