БЕЗПЕКА

Велика кількість харчових отруєнь улітку — підгрунтя для посилення відповідальності недбальців, які стають причиною масових захворювань

Останнім часом у пресі часто з’являються повідомлення про так звані сезонні масові харчові отруєння українців. Наприклад — потерпілі 86 дітей у севастопольському таборі відпочинку «Альбатрос» та понад 40 дорослих і 6 дітей на весіллі у Львові. Хто винен у спалахах інфекційних захворювань і що маємо робити, аби цьому запобігти? 

Заступник директора Інституту гігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, керівник відділу експертизи харчових продуктів Анатолій Подрушняк зазначив, що рівень отруєнь населення України в цьому році не перевищує того, який ми мали в державі останніми роками. Хоча, звісно, кожен такий випадок — це велика трагедія для окремої родини. Проте, за його твердженнями, у першу чергу в цих трагедіях винен… людський фактор.

Відомо, що влітку від підвищеної температури навіть найякісніші продукти псуються значно швидше, ніж холодної пори року. Якщо розглянути спалах отруєння у дитячому таборі — левова частка вини, на думку фахівця, на персоналі  закладу. Адже нині вже відомо, що діти отруїлися не купленими продуктами, а стравами кухаря . Персонал у таких закладах обов’язково повинен мати санітарні книжки, зберігати продукти в належному температурному режимі, при приготуванні їжі дотримуватися правил гігієни та рецептури.

Адже контролюючі органи не можуть приставити до кожного дитячого табору окремого перевіряючого, який триматиме кухаря за руку 24 години на добу. Винен також і керівник табору. Приймаючи дитину на відпочинок, він мав би гарантувати батькам, що нічого поганого з нею не трапиться. Тобто, з одного боку, створити всі належні умови для того, аби продукти, з яких готують їжу малюкам, зберігалися в належних умовах, придбати якісний інвентар на кухню, щоб унеможливити розмноження шкідливих бактерій, які в першу чергу вражають дитячий організм з несформованим повністю імунітетом. З другого боку, керівник закладу повинен відповідально ставитися до набору працівників. Напевно, звертати увагу треба не лише на кулінарні здібності кухаря, а й на те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи елементарно миє руки перед тим, як почати готувати.

Що ж до отруєнь під час літніх весіль чи інших масових заходів, також головною причиною, на думку фахівця, є недбале ставлення до зберігання й приготування страв. Адже не секрет, що готуватися до свята, на яке планують запросити до сотні чи більше людей, господарі починають у кращому випадку за кілька днів. Як вплине спека на готові страви — ні для кого не секрет. Тож відповідальність за їхню якість повністю на господарях заходу, працівників харчових підприємств, яких вони залучили на допомогу. Бо, на переконання фахівця, вітчизняні санітарні норми, якщо їх дотримуватися, зазвичай практично повністю запобігають отруєнням. А отже у переважній більшості випадків винен все ж таки людський чинник.

Аби знайти винуватця ситуації, контролюючим органам доводиться докладати чимало зусиль. Проте навіть коли тих знаходять, відповідальність, яка на них чекає в Україні, їх просто не лякає. Голова комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ Олександр Кравчук повідомив, що в адміністративному порядку юридична особа буде оштрафована на понад 400 гривень, фізична — на таку смішну суму, яку він навіть не схотів озвучити. А ось у Китаї нещодавно введено... смертну кару за порушення в галузі безпеки харчових продуктів, якщо це призводить до масових тяжких наслідків. Вітчизняні фахівці не закликають до таких кардинальних дій. Проте переконані, що відповідальність за якість продуктів на усіх етапах — від виготовлення до подання на стіл споживача — має бути збільшена, а визначення винного у порушенні — більш чітким та прозорим.