ЗАКОН

Отримати кредити і вести свою справу стає простіше

Чинний закон про державну підтримку малого підприємництва виписаний так, що в ньому конкретно не визначені види державної допомоги. Тож нині Кабмін схвалив законопроект щодо розвитку та підтримки підприємництва. Якщо за документ проголосує Верховна Рада, дрібний бізнес зможе отримати фінансову, консультаційну та інформаційну підтримку в сфері інновацій, науки та промислового виробництва. 

Згідно з ним до основних видів фінансової державної підтримки зараховано: часткову компенсацію відсоткових ставок по кредитах, надання кредитів та мікрокредитів для започаткування і ведення власної справи, гарантії та поруки за кредитами, а також надання позик на придбання і впровадження нових технологій, фінансова підтримка на впровадження енергозберігальних та екологічних технологій тощо.

Не отримають державної підтримки підприємства, які  виробляють чи реалізують зброю, тютюнові вироби та алкоголь, надають в оренду нерухоме майно, є кредитними та страховими організаціями, ломбардами.

Законопроект передбачає внесення змін до Господарського кодексу щодо критеріїв визначення суб’єктів господарювання. Так, до суб’єктів мікропідприємництва належатимуть юридичні та фізичні особи-підприємці, в яких кількість працюючих не перевищує 10 осіб, а обсяг прибутку — Є2 млн.  Малим бізнесом вважатиметься той, в якому  працюючих не більше 50 осіб, а обсяг прибутку — Є10 млн. До суб’єктів великого підприємництва належатимуть юридичні особи з кількістю працівників до 250 осіб та обсягом прибутку Є50 млн.

Є для підприємців й інша хороша новина: Держ?компідприємництва відмовив у погодженні проекту наказу, яким передбачалися зміни в ліцензійних умовах для землевпорядників. Згідно з ними відсутність документа про  підвищення кваліфікації мала стати підставою для анулювання ліцензії.

У проекті, розробленому Мінагрополітики, значилося, що інженер-землевпорядник зобов’язаний не менше одного разу на три роки підвищувати свою кваліфікацію. Крім того, сам орган ліцензування міг на конкурсних засадах визначати навчальний заклад, в якому необхідно підвищувати кваліфікацію. Однак прозорих критеріїв відбору навчальних закладів не було визначено, що давало підстави для суб’єктивного підходу до їхнього вибору.

Невдовзі будуть затверджені нові вимоги до аудиторського висновку.

Держкомпідприємництва вже погодило відповідний проект рішення, розроблений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Тож у подальшому аудиторський висновок, який подається при розкритті інформації емітентами цінних паперів, складатимуть відповідно до вимог Міжнародних стандартів контролю якості.     Згідно з цими змінами  аудитор буде зобов’язаний висловлювати власну думку щодо можливості безперервної діяльності підприємства через 12 місяців, а сам висновок повинен відповідати певним стандартам. На думку розробників, це сприятиме прозорості та доступності до відповідної інформації широкого кола зацікавлених осіб, громадськості і передусім потенційних інвесторів, залученню інвестицій (в тому числі іноземних) у реальний сектор економіки.