Чергове засідання Кабінету Міністрів відбулося в день, який, за висловом Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, став не найкращим для об’єднаної Європи. Утім, Україна залишиться відданою європейським цінностям, попри результати референдуму у Великій Британії про вихід із Євросоюзу, заявив глава українського уряду.

Та, як кажуть, на Європу сподівайся, а сам пильнуй. Сильною державою можна стати, лише побудувавши потужну економіку. Це розуміють і українські посадовці. Тож надають спілкуванню з вітчизняними виробниками і закордонними інвесторами неабиякого значення.

Зокрема найближчим часом при Кабміні буде створено офіс, який супроводжуватиме інвестиції. Про це заявив на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Я бажав би, щоб ті, хто інвестує в українську економіку (США чи країни Європи і головне — український інвестор), відчували себе в безпековому, якісному кліматі», — сказав він і зауважив: для цього треба багато зробити.

Прем’єр-міністр нагадав, що напередодні відбулися міжнародні візити делегацій українського уряду до Сполучених Штатів Америки й Канади, які очолювали Прем’єр-міністр і перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Під час цих поїздок відбулися зустрічі з представниками бізнесових кіл щодо залучення інвестицій.

Наступного тижня заплановано робочий візит Прем’єр-міністра до Німеччини, у межах якого передбачено зустрічі з місцевим бізнесом, під час яких обговорять питання двосторонніх відносин та залучення німецького капіталу в українську економіку, повідомив Володимир Гройсман.

Прем’єр-міністр заявив, що у липні очікує підписання угоди про зону вільної торгівлі з Канадою.

«Це означатиме, що ми маємо нові ринки збуту української продукції, і дуже важливо, щоб ми цим інструментом якісно користувалися», — наголосив Прем’єр.

«Роттердам плюс» — споживачам мінус?

Уже тиждень експерти і платники комунальних послуг згадують «незлим тихим словом» відоме голландське портове місто. І не можуть розібратися, чому за українське вугілля треба платити з таким великим плюсом.

Тож Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив Степанові Кубіву, профільному віце-прем’єрові Володимиру Кістіону й міністрові енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику спільно з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у галузях енергетики та комунальних послуг, з’ясувати питання щодо формування ціни на вугілля за так званою формулою «Роттердам +».

«Нам треба розібратися, як формується ціна на вугілля, чому визначена саме така формула і який вихід з цієї ситуації. І зробити це потрібно терміново. Я вам даю тиждень на те, щоб ви внесли пропозиції, які розгляне і Президент, і уряд, щоб врегулювати цю проблему», — сказав Володимир Гройсман. Він поінформував, що у четвер говорив з Президентом України щодо цієї теми і глава держави також занепокоєний цим питанням.

«Вважаю, що у цій формулі формування ціни на вугілля багато невідомих. І урядова позиція має бути дуже чіткою: розібратися у цій формулі, зрозуміти, що там відбувається, і зробити все для того, щоб ця формула була прозора і відповідала реальній ціні на вугілля в Україні, відповідала формуванню реальної ціни на електричну енергію», — заявив Володимир Гройсман.

До речі, один із чинників формування ціни на вугілля за згаданою формулою — зарплата шахтарів. Та якщо в країнах із сильною економікою вуглевидобувники отримують у середньому 3000 доларів, то українські копачі вдовольняються, буває, й трьома тисячами гривень. На урядовому засіданні згадали про два законопроекти, які врегулюють питання шахтарських зарплат. Про розгляд майбутніх документів домовлятимуться з парламентом. Бо хіба може бути економіка сильною, якщо люди отримують мізер?

Бочка дьогтю спорожніє

Укравтодор у 2016 році надав понад 2 мільярди гривень на так званий ямковий та дрібний ремонт доріг. «Завдяки цьому бюджету вже ліквідовано більш ніж 4 мільйони квадратних метрів ям по всій країні на дорогах державного і місцевого значення», — повідомив виконувач обов’язків голови Укравтодору Євген Барах під час урядового засідання. За його словами, за останні п’ять років капітально відремонтовано близько 2% всієї дорожньої мережі, або 2641 кілометр. Тож без кардинальних змін ганебний ямковий ремонт як явище не зникне.

Тому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсує напрацювання стратегії будівництва доріг, створення Дорожнього фонду України і масштабне будівництво доріг з 2017 року. На урядовому засіданні він означив потребу створювати транспортні коридори та об’єднання дрібних доріг-судин для сприятливої комунікації.

«Це стратегія, в якій ми визначимо, що, наприклад, напрям на 5 років — конкретно, щоби знати, що ми робимо в 2016-му, 2017-му, 2018-му, 2019-му, 2020 роках і так далі. І сюди ми залучимо мільярди, десятки мільярдів», — сподівається глава уряду.

Щодо використання ресурсів, то Володимир Гройсман зауважив, що ніхто не заважає Укравтодору і облавтодорам перейти на систему ProZorro.

До речі, громадськість у режимі онлайн може відстежити всі нанесені на карту ділянки доріг, на яких виконують поточний середній ремонт.

Державне агентство автомобільних доріг України розмістило у тестовому режимі на своєму офіційному сайті інтерактивну карту з інформацією про проведення ремонтів на дорогах країни. Про це також повідомив Євген Барах.

За його словами, громадськість у режимі онлайн матиме змогу відстежувати, коли розпочали ремонт, протяжність ділянки траси, на якій тривають роботи, загальну вартість таких робіт, проектно-кошторисну документацію, а також інформацію про підрядника, який виконує роботи.

Крім того, за словами посадовця, з метою посилення контролю за ремонтом доріг та дотриманням технологій виконання робіт створено моніторингову групу, яка виїжджає на місця і перевіряє як тендерні закупівлі, так і якість виконаних робіт.