РЕВІЗІЇ

Цього року перевірять на 1500 об’єктів менше
 

Скаржитися на чиновників, які перешкоджають веденню бізнесу, — настільки звична справа, що, здається, на неї вже ніхто не реагує. Звідси низькі позиції нашої країни у світових рейтингах щодо сприятливого інвестиційного клімату та започаткування власної справи. Нелегко живеться і державним структурам, до яких часто навідуються ревізори. Щоправда, останнім часом контролюючі органи один за другим звітують про зменшення тиску на суб’єкти господарювання.

Полювання лише на ризикоорієнтованих. Фото з сайту files.ub.ua

Орієнтир на потенційних порушників

Ось і голова Держфінінспекції  Петро Андрєєв під час робочої наради заявив, що його відомство істотно зменшує фіскальний тиск на суб’єкти господарювання державного сектору. За його словами, цей процес розпочався ще торік. Тоді органи Держфінінспекції перевірили приблизно 12,4 тис. підприємств, установ і організацій. Це на 2 тис. менше, ніж у 2010 році та майже на 3 тис. менше, ніж  2009-го.

— Цього року ми орієнтуємося на цифру до 11 тисяч, — сказав він. — Це істотне скорочення, особливо якщо його порівняти із показниками середини 1990-х років. Приміром, 1997 року кількість контрольних заходів становила понад 80 тисяч. Переконаний, що така динаміка позитивно позначиться як на організації роботи підприємств та установ, так і на остаточних результатах їхньої діяльності.

І це не якась тимчасова кампанія, а дерегуляція з метою обмеження фіскального тиску на суб’єкти господарювання, яка відбувається в рамках реалізації схваленої Президентом України Програми економічних ре?форм на 2010–2014 роки, наголосив посадовець. Для обмеження фіскального тиску та зменшення державного втручання в діяль?ність суб’єктів господарювання у вересні 2011-го Держфінінспекція видала відповідний наказ, яким заборонено проведення в плановому порядку контрольних заходів (незалежно від їхнього різновиду) частіше, ніж один раз протягом календарного року.

Наказом також передбачено, що планові контрольні заходи (крім роботи державних контролерів на визначених урядом об’єктах) протягом року мають здійснюватися одночасно у терміни, визначені у планах контрольно-ревізійної роботи для проведення перевірок на цих об’єктах. При цьому самостійне проведення таких контрольних заходів, як перевірки державних закупівель та аудит діяльності бюджетних установ, можливе лише за умови, що на цьому об’єкті не плануються ревізії протягом року.

Нині Держфінінспекція займає послідовну позицію щодо переходу від кількості контрольних заходів до їхньої якості. Для цього запроваджується ризик-орієнтований підхід до планування контрольно-ревізійної роботи. У лютому 2012 року видано наказ, що передбачає відбір до перевірок винятково тих об’єктів, які мають очевидні ризики фінансових порушень.

Свідченням того, що Держфінінспекція працює саме у цьому напрямку, є така статистика: за 5 місяців 2012 року фахівці відомства охопили контрольними заходами понад 4,6 тис. об’єктів, що на 628 менше, ніж за 5 місяців 2011 року і майже на 1,4 тис. менше, ніж за цей самий час 2010-го.

Податкова стає сервісною

Не відстає від Держфінінспекції й податкова служба. Тут стверджують, що Україна є лідером серед країн СНД щодо зменшення кількості невиїзних податкових перевірок юр- та фізосіб. Протягом 2011 року кількість таких перевірок знизилася на 61,3%, тоді як, скажімо, у Росії — лише на 11,8%, а у Білорусі, Молдові, Киргизії, Вірменії та Таджикистані їхня кількість збільшилася. 

Ці дані оприлюднив голова ДПС України Олександр Клименко  під час XIX засідання Координаційної ради керівників податкових служб держав — учасниць СНД, яке цього місяця відбулося в Баку. Він наголосив, що вітчизняна податкова служба змінює концепцію своєї роботи і перетворюється з фіскального відомства на сервісну установу.

— З огляду на це, — зазначив посадовець, — зменшення тиску на бізнес через контрольно-перевірочні заходи  є одним з пріоритетних завдань. Зустрічі з колегами з інших країн — чудовий майданчик для обміну досвідом, збагачення новими ідеями. Для нас особливо цікавим було б вивчення практики застосування електронної звітності у країнах СНД.

А ще українські податківці хотіли б перейняти їхній досвід використання спрощених систем оподаткування. Це набуває особливого значення нині, коли вітчизняне законодавство, що стимулює розвиток малого бізнесу, продовжує вдосконалюватися. За підсумками 2011 року, у нас на спрощеній системі перебувало аж 45,5% підприємців, тоді як в Азербайджані — 37,1%, у Вірменії — 33,1%, Киргизії — 19%, у Молдові — 2,2%.