Не кажіть, що нас не застерігали. Рік тому лікарі стверджували: за такого  низького рівня вакцинації 2018-го на нас чекає спалах кору. Вже тоді почали казати й про загрозу набагато підступнішої хвороби — дифтерії.

«Чітко сказати, коли буде дифтерія, не можна, але з огляду на низький рівень охоплення вакцинацією мусимо бути готовими до цього  в будь-який час. Якщо в разі кору  немає такого поняття, як носійство  вірусу, і хворий має клінічні ознаки, за якими  його можна виявити та ізолювати, то в разі дифтерії існує носійство збудника, й це дуже ускладнює ситуацію», —  каже експерт МОЗ України за напрямом «Інфекційні хвороби» Федір Лапій.

Це означає, що людина, котра має досить міцний імунітет, може тривалий час бути носієм збудника й, маючи вигляд здорової, передавати його.  Саме ця особливість ускладнює виявлення дифтерії.

 Вакцинація не може захистити від потрапляння збудника в організм,  але може запобігти згубній дії токсину на наш організм і зменшити тривалість перебування збудника  в ньому. «Вакцинація створює так званий антитоксичний імунітет. Препарат для щеплення  містить інактивований токсин збудника дифтерії, й  антитіла в крові нейтралізують токсини,  які продукує збудник дифтерії, коли цей токсин потрапляє у кров», —  каже Федір Лапій.

Щеплення від складних хвороб має стати обов’язковим для українців. Фото з сайту narodna-pravda.ua

Раз на 10 років захист треба оновити 

Із  часом рівень антитіл, котрі нейтралізують токсин, зменшується, саме тому  раз на 10 років дорослим потрібно  робити повторне щеплення. Так само потребуємо ревакцинації проти правця: вакцина проти нього створюється так само і діє аналогічно. 

До речі,  каже Федір Лапій,  упродовж минулих років,  коли планували ревакцинацію проти дифтерії серед дорослих,  на жаль, припускалися  помилок  під час складання потреби:  «Розраховували лише  так звану декретовану групу, до якої належали медичні працівники, викладачі, працівники дитячих колективів та продавці громадських мереж харчування. Як правило, ця група була дуже малою, тому навіть якщо говорити про 38% охоплення серед дорослих, треба уточнити, що цей показник стосується  цієї дуже обмеженої групи.

На сьогодні в нас  достатня кількість доз вакцини проти дифтерії, щоб запобігти всім ризикам, пов’язаним із виникненням епідемії. Є 6 мільйонів  доз  АДПМ (дифтерійно-правцевий анатоксин). Вона безкоштовна, і вже  багато  людей пройшли ревакцинацію.   Для дітей є вакцина АКДП (кашлюк, дифтерія, правець)  та  АДП  (без  кашлюкового компоненту)». 

АДПМ, вакцина, яку використовують для ревакцинації  старших дітей і дорослих — препарат індійського виробництва. Це високоякісна вакцина, не гірша й не краща за аналогів, які випускають наприклад у Данії, Франції чи Бельгії, запевняє фахівець. Так само, як і після щеплення вакцинами, виробленими  в Європі, тут зрідка спостерігають   біль, подібний до крепатури, набряки в місці ін’єкції, може морозити, підвищуватися температура. «Це дискомфорт, який  можна перенести на ногах, або ж прийняти протизапальне на кшталт ібупрофену».

Інфікуванню можна запобігти

Якщо йдеться про лікування підозрілого випадку або самої дифтерії, то використовують  сироватку, яка містить готові  антитіла, що нейтралізують токсин.

Упродовж останніх років в Україні   антидифтерійна сироватка була у великому дефіциті, проте наприкінці минулого року уряд Індії як гуманітарну  допомогу надав  900 доз препарату.

«Це велика кількість  доз, адже середня кількість випадків в Україні за останні роки  була в межах 2—6 хворих. Отже,  для ситуації, яку ми спостерігали впродовж останніх років, такої кількості досить».

Але ризик у тому, що  ніхто не може спрогнозувати  число хворих, якщо епідемія таки спалахне, і,  відповідно, потрібну кількість доз сироватки.   20 років тому Україна вже стикалася з нею (епідемія  виникла через малу кількість щеплених людей). Тоді захворіло близько  20 тисяч осіб, майже  700   померли. Якщо нині, як  і в 1990-х, кількість хворих  обраховуватиметься тисячами, наявної сироватки буде замало. Більше того, навіть введення сироватки  повністю не гарантує одужання, летальність становить майже 20%.

Чим же так небезпечна дифтерія? «Є кілька її  форм. Найпоширеніша й  тяжка — ураження ротоглотки і мигдаликів. Токсин дуже добре всмоктується і, потрапляючи в кров,  дістається клітин серця, вбиваючи їх», — каже Федір Лапій. Одне   з найтяжчих  ускладнень  дифтерії — міокардит і його наслідки. Часом летальні: від ураження серця людина може померти впродовж місяця.  Друга форма — дифтерія  гортані, трахеї та бронхів і так званий дифтерійний круп. Плівка, що утворюється під час хвороби, потрапляючи в дихальні шляхи, закупорює їх, внаслідок чого людина не може  дихати.

«Але можемо запобігти спалаху,  бо маємо досить вакцини. Тому прийдіть і захистіть себе, й епідемії не буде», — наголошує лікар. Наша річна потреба — 3 мільйони доз з урахуванням усіх, хто має  пройти ревакцинацію.

 ВАЖЛИВО

Щеплення від дифтерії проводять за таким графіком: дітям — у 2, 4 та 6 місяців, ревакцинація в 18 місяців, 6 та 16 років.  Надалі  повторювати щеплення слід кожні 10 років.  Якщо вас  вакцинували понад 10 років тому, зробіть щеплення найближчим часом, і вже від часу  останнього введення препарату  відраховуйте дату наступного.

ЦІКАВО ЗНАТИ

93 роки тому саме в лютому сталася «Велика гонка милосердя» — на  Аляску, де почалася епідемія дифтерії,  сироватку  везли на собачих упряжках. Пси подолали понад 1000 кілометрів в умовах  страшного холоду — -500 С.  Балто — така кличка пса — вожака першої зграї, що досягла мети, привізши 300 тисяч доз сироватки.   Наступна  упряжка дісталася віддаленого містечка лише за п’ять днів.  За  тими подіями знято кінострічку і мультфільм «Балто».