Зазвичай закохані по щастя їздять до давнього Самбора, де у церкві Різдва Пресвятої Богородиці зберігаються мощі святого Валентина, передані з Ватикану. В середині лютого сюди приїжджають тисячі паломників з України і з-за кордону, аби у щирій молитві попросити заступництва у святого, наповнити серця любов’ю та вірою. Особливо людно в день, коли християнський світ вшановує святого Валентина, і невеличкий інкрустований золотом скляний саркофаг з його мощами встановлюють посеред церкви, аби кожен зміг торкнутися унікальної реліквії.

Та Самбір — не єдине місто, куди варто поїхати в цей день. У княжому Белзі неподалік кордону з Польщею на території колись могутнього замку, від колишньої слави якого залишилися хіба що назва «Замочок» і фрагменти оборонних мурів, дивом вціліла гарнізонна каплиця святого Валентина, який, як відомо, був покровителем не тільки всіх закоханих, а й військових. На плиті біля входу до каплиці є зображення Матері Божої та святого Валентина, в яку, за переказами старожилів, вмонтовані частинки його мощей.

Капличка Святого  Валентина у Белзі —  справжня прикраса  містечка. Фото автора

— До каплиці завжди приходили паломники, — розповідає заступник директора  Державного історико-культурного заповідника міста Белз Ольга Павлат, —  навіть у найжорстокіші тоталітарні часи. Просили покровительства у святого Валентина люди, які не можуть знайти собі пару. Та, звісно, особливо багато приїздять саме в день, коли церква вшановує пам’ять святого великомученика. Легенди  розповідають, що коли закохані одночасно доторкнуться до зображення святого, на них чекає щасливе спільне майбутнє.

За завісою часу заховалась історія тисячолітнього княжого Белза, де мирно вживалися українці, поляки, євреї. Існує писемна згадка про те, що біля великого міста Белз почали будувати маленьке місто Львів. Дослідники й досі шукають відповіді, як і звідки до міста потрапила ця унікальна плита в каплиці. Сучасникам, однак, не зрозуміло, чому белзька святиня, попри її чудодійну силу, тривалий час залишалася в затінку, і лише тепер заговорили про неї.

До цієї плити з мощами Великомученика  приходять за щастям закохані

— Звичайно, ми зацікавлені, щоб про нашу реліквію дізналося якнайбільше людей, — діляться працівники заповідника, які опікуються капличкою. — Ми напевно маємо більше привертати уваги до каплиці, до її реліквії, аби зберегти глибинний зміст кохання. Щастя просто так не дається, і для цього не достатньо раз на рік доторкнутися до реліквії і прочитати молитву. Без віри в серці жодного дива не станеться!

До речі, у каплиці варто звернути увагу ще на одну святиню: напередодні тисячоліття Белза до рідного міста повернулася лазерна копія чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, яка з 1382 року відома як Ченстоховська.