Карантин оголив і загострив багато проблем, зокрема домашнього насильства. Адже багато родин опинилися у чотирьох стінах через режим самоізоляції. Такі нові спостереження фахівців Луганського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Тут відновили роботу «гарячої лінії», звернувшись на яку, можна отримати пораду і консультацію психолога, а в разі гострої необхідності — допомогу та перенаправлення потерпілих у спеціальний притулок.

Кількість звернень зростає

«Кількість звернень і дзвінків до нас збільшилася. І скарги, що людей замкнено у чотирьох стінах, а це провокує домашнє насильство, агресію та інші психологічні проблеми, чи не в кожному другому із дзвінків», — розповідає про власні спостереження психолог обласного центру соціально-психологічної допомоги Аліна Оберемок.

Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації на постійній основі фіксує збільшення кількості офіційних звернень із приводу вчинення домашнього насильства. Якщо у 2015 році на підконтрольній частині області було зафіксовано 622 офіційних звернення, то за підсумками 2019-го — 2701.

«Але нас не лякає ця статистика. Ми розуміємо, що за кожною цифрою, за кожним зверненням — доля конкретної сім’ї, людини. З іншого боку, якщо немає звернень, це означає, що десь ми не допрацьовуємо, люди до нас не йдуть, не знають, що можуть отримати допомогу. Статистика звернень — це певний результат тієї роз’яснювальної роботи, яку ми проводимо», — коментують ситуацію фахівці департаменту.

На Луганщині багато роблять для запобігання домашньому і гендерно зумовленому насильству. Постраждалим установи й служби надають комплекс психологічних, юридичних, медичних та інших послуг, працюють дев’ять мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. На базі п’яти лікарень у гінекологічних відділеннях створено кабінети невідкладної анонімної медико-психологічної допомоги постраждалим від насильства.

На номери «гарячої лінії», яку організували з огляду на карантинні обмеження з ініціативи обласного департаменту соціального захисту населення, протягом місяця вже зателефонували понад 100 осіб.

«Це не обов’язково стосується домашнього насильства. Ідеться про будь-які психологічні проблеми в людини: панічні атаки чи посттравматичний синдром, агресію чи апатію. Та коли починаємо розмовляти, з’ясовуємо причини проблеми, і в її основі обов’язково лежить якесь насильство», — підкреслює психолог.

На Луганщині багато роблять для запобігання домашньому і ґендерно зумовленому насильству — фахівці соціальних служб розповсюджують наочну агітацію. Фото надав департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації

Ми відповідаємо за пораду

«Нещодавно зателефонувала 40-річна жінка. У неї панічні атаки на тлі обмеження руху — вона опинилася в замкненому приміщенні сам на сам із чоловіком, який планомірно намагався знищувати її особистість. Він обмежує її свободу в економічному плані й не випускає з дому», — розповідає психолог.

Що тут можна порадити?

«Ми розробили алгоритм дій у разі, якщо людина потерпає від домашнього насильства», — каже Аліна Оберемок. Серед них порада про «тривожну валізу» з документами й інструкція, як можна швидко піти геть. Та ось питання: куди? У Луганській області поки що тільки в перспективі створення притулку, де можна перебути деякий час.

«Проте якщо жінці потрібно, то ми готові надати комплекс соціально-психологічних послуг», — стверджує Аліна Оберемок. За її словами, розмістити таких постраждалих можуть кризові притулки Донецької та Харківської областей, а також у Києві. Протягом останніх двох-трьох років тут згадують з десяток схожих ситуацій. Зрозуміло, що на такий крок наважується небагато жінок і тільки у крайньому разі.

Але в базі «гарячої лінії» — й контакти всіх служб, установ, організацій у районах, містах і громадах Луганщини, які зобов’язані надавати підтримку людині, що потерпає від насильства. Нині в кожній громаді й навіть у старостинському окрузі за законодавством є персонально відповідальна посадова особа, зобов’язана реагувати на факти домашнього насильства.

Передовими в цьому питанні називають Новопсковську і Троїцьку ОТГ. У них уже з’явилися центри надання соціальних послуг. При цих центрах працюють мобільні бригади, тож якщо є потреба, виїжджають до родин, де зафіксовано домашнє насильство. І саме в цих громадах працюють у межах корекційної програми для кривдників. Тобто поставлено завдання змінити поведінку самого агресора.

Фото з сайту facebook.com/nrzhu.org.ua

Одужаймо за допомогою руханки!

За спостереженнями психолога, протягом карантину люди дедалі частіше звертаються зі скаргами на агресію, яку помічають у себе.

«Через обмеження, пов’язані з карантином, — усі у квартирі, і навіть діти не в школі чи садку. Іноді таке перебування вдома стає нестерпним. І ось дзвонить жінка, каже, що їй вже хочеться все навкруги поламати чи побити. Запитує, що робити», — розповідає психолог.

І що тут можна порадити?

«Щоб не виникало таких ситуацій або щоб звести їх до мінімуму, передовсім треба писати розпорядок дня для себе і дітей. Здавалося б, це дуже просто, але це допомагає. Коли людина структурує свої думки й дії, розуміє, в якій послідовності що робитиме, і найголовніше — навіщо їй це потрібно, часто бажання все зламати і агресивність минають, — розповідає Аліна Оберемок. — Ось і тій клієнтці запропонувала починати свій день із руханки-зарядки. Згодом вона передзвонила із вдячністю й дивувалася, чому сама раніше про це не подумала».

Інша ситуація — апатія.

«Телефонує молода жінка і каже: не знаю, як виходити з карантину і що взагалі робити. Мовляв, мабуть, у мене авітаміноз чи щось страшніше. Перелічує діагнози, які вичитала в інтернеті, й підозрює усілякі захворювання в себе. Але сімейного лікаря викликати остерігається, бо боїться заразитися коронавірусом», — згадує Аліна Оберемок.

Психолог з’ясував, звідки такий стан, як давно це почалося, що слугувало поштовхом. Виявляється, людину звільнили з роботи, а на ній відповідальність за старих батьків, хоч вона зараз фактично живе на їхню пенсію.

«Запитую, як сама уявляє вихід із ситуації. Із чого почала б розв’язувати свою проблему? Розмовляємо довго. І ось вона сама зі своїх вимог й потреб складає собі план дій з моєю допомогою. Сама зрозуміла, з чого їй треба починати!» — радіє психолог.

Напевне, таке ось психологічне самолікування під керівництвом фахівця і є найвище досягнення служби, що діє методом «гарячої лінії» із соціально-психологічних послуг за телефоном. Тобто такий вигляд має успішне лікування словом.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Регіональна «гаряча лінія» з питань запобігання та протидії домашньому і ґендерно обумовленому насильству, дискримінації за ознакою статі — тел. 0669157200 (понеділок – п’ятниця з 08.00 до 17.00, оплата згідно з тарифом оператора).