На молодого чоловіка боляче було дивитися. Ознайомлюючись із актом спеціального дослідження автомобіля, він не міг повірити у прочитане. У документі після проведення ретельної експертизи давали висновок про те, що автомобіль, придбаний ним у Німеччині, виявився краденим, до того ж зі зміненим номером кузова. «Як це могло трапитися? Їжджу на ньому не перший рік. І розмитнення пройшов, і техогляди на ньому вчасно проходив не один рік, ніяких питань і підозр автомобіль не викликав. А може, це прикра помилка?» — з надією в голосі запитував шокований водій у співробітників бюро судових експертиз. 

За чинним законодавством машину заборонено експлуатувати, її слід повернути законному власнику. Як свідчить практика, більшість наших співгромадян, купуючи з рук автомобілі і близького, і далекого зарубіжжя, ризикують стати жертвами ділків кримінального бізнесу. Цілком може бути, що багато автолюбителів експлуатують свої машини, не підозрюючи, що їхній транспортний засіб перебуває в розшуку. За оцінками експертів, кожен третій увезений автомобіль з-за кордону — крадений. «Як уберегтися від шахрайських злодіянь?» — з журналістською цікавістю звернувся до фахівців бюро судових експертиз. З’ясувалося, що співробітник ДАІ зупинив цей автомобіль для перевірки.

Коли водій відкрив капот, увагу даішника відразу привернула відсутність номерної таблички — її ще називають шилдик. Якщо в автомобілі немає шилдика (а наявність його обов’язкова, адже це свого роду візитна картка автомобіля), це перший тривожний сигнал. І моя вам порада: обходьте такий автомобіль стороною... Водій легковика не зміг пояснити причину відсутності шилдика. При ретельному візуальному огляді в автоінспектора викликав сумнів і сам ідентифікаційний номер кузова. Він встановлюється спеціальним експертним дослідженням. З цією метою машину співробітники карного розшуку доставляють до нас, у бюро судових експертиз. Як виявилося, зловмисники на алюмінієвій пластинці вибили інший кузовний номер машини і наклали поверх справжньої, а потім місце навколо самої пластинки обробили спеціальною пастою і зафарбували підібраною під колір фарбою. При візуальній перевірці важко було встановити підробку, настільки все професійно було зроблено.

Ще про один резонансний випадок розповіли журналісту. Одному киянину під час поїздки до Полтавської області сподобалася престижна іномарка. Торг виявився доречним, і покупцю вдалося збити ціну на чотири тисячі у. о. Новий власник вирішив перевірити автомобіль на предмет викрадення, чи не перебуває він у розшуку. І був приємно здивований, довідавшись, що продавець завчасно потурбувався, надавши акт судової експертизи про перевірку цього транспортного засобу. З документа випливало, що машина без «кримінального минулого». Щасливий покупець не подумав обтяжувати колишнього власника розпитами щодо справжності документа. І не звернув уваги на те, що замість оригіналу йому пред’явили лише дублікат.

До речі, машину продавали за гендорученням. Новий власник, заплативши необхідну суму, мирно розпрощався із занадто поступливим продавцем. А незабаром йому довелося гірко про це пошкодувати – у МРЕВ при оформленні авто за місцем проживання хазяїна засумнівався в дійсності дубліката судової експертизи. І, подзвонивши на зазначений в «документі» номер телефону, попросили підтвердити факт проходження техекспертизи. Легко уявити стан власника, коли він дізнався, що придбаний автомобіль перебуває в розшуку і ніякої перевірки не проходив… 

Як виявилося згодом, за основу цієї фальшивки зловмисник узяв фірмовий бланк, виданий на проходження техекспертизи іншої машини. Сам текст при копіюванні прибрали, а замість нього внесли дані на потрібну машину. Печатку, що трохи відрізняється від справжньої, зробили на комп’ютері. Тому вона вийшла не синього, а чорного кольору. Щоб уникнути подібних шахрайських дій з боку різного роду аферистів, звертайте увагу на такі тонкощі. На будь-якому документі, у тому числі і перезнятому на «ксероксі», повинен стояти штемпель тільки синього кольору зі словом «дублікат». Ставлять його, як правило, у правому верхньому кутку. А внизу, у самому кінці тексту, повинна стояти ще одна кругла печатка теж синього кольору — чи, як її називають, «мокра» — з підписом довіреної особи і словами «копія вірна». І все це завіряє нотаріус.

На превеликий жаль, законослухняний покупець не був обізнаний із цими юридичними тонкощами. У подібній ситуації він мав повне право на одержання справжнього документа. Навіщо продавцю залишати собі на пам’ять вже не потрібний йому документ? Якщо ж з різних приводів йому на руки не дали справжній акт, варто було б передзвонити на зазначені у документі телефони. Єдине, що не викликало ніяких сумнівів, — це реквізити. Замість покупця це зробив співробітник ДАІ, але вже після укладення угоди. Тож огляд будь-якого автомобіля потрібно довіряти тільки фахівцям, що володіють професійними знаннями, необхідними технічними засобами і методиками досліджень.