ПЕРЕД’ЮВІЛЕЙНО

На ці запитання відповідає 1025-річчя Хрещення Русі, до якого наближають нас і дні, й події

Знадобилися надвисокі сучасні технології, щоб стало буденним віч-на-віч розмовляти з кимось із будь-якого місця планети, за тисячі кілометрів від себе. А ще буденніше щороку пірнаємо у Дніпро, не замислюючись, що таким чином щоразу вітаємося із часами за тисячі років від себе. Бо ця потужна річка — живий свідок усього, що причетне до неї відтоді, як вона з’явилася на Землі, і безперервно несе цю безмежну інформацію, примножуючи її щодня, в майбутнє.

Хвилі Дніпра відчували на собі й далекі предки нинішніх православних християн з Київської Русі, котрих 1025 років тому хрестив у річці великий князь Володимир. До цієї знаменної ювілейної дати нині наближають і дні, і події, і передсвяткові приготування.

Хреститель Київської Русі святий князь Володимир увічнений біля Дніпра. Фото Володимира ЗАЇКИ

Із 29 травня рухається з мощами святого рівноапостольного князя Володимира з Владивостока в напрямку до нашої столиці, територіями Росії й Білорусі, міжнародна Хресна хода. Кордону України вона дістанеться на початку липня і продовжить свою мандрівку через Севастополь, Ужгород, Чернівці, Банчени, Почаїв, Святогірськ, Донецьк, Чернігів. За маршрутом Хресної ходи на площах цих міст паралельно відбуватимуться концертно-просвітницькі заходи за участі відомих діячів духовної, народної та сучасної культури, науки, спорту. І на Хрещатику в Києві, де завершиться Хресна хода 27 липня, масштабний концерт супроводжуватимуть виступи богословів, визначних акторів, музикантів, спортсменів і навіть космонавтів.

У Києві до свята упорядковують Володимирську гірку, реконструюють деякі церкви й монастирі, пам’ятники княгині Ользі, святому князю Володимиру, Андрію Первозванному, колону Магдебурзького права, яка є знаком, що приблизно там відбувалося Хрещення Русі. На це зі столичного бюджету виділено, за словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, 30 мільйонів гривень. З них 1,5 мільйона буде витрачено на виставку квітів на Співочому полі за тематикою 1025-річчя Хрещення Русі: «Ніде більше у світі такого не побачите», — сказав про неї  Олександр Павлович. Історичні сцени великого хрещення постануть і в мозаїках оновленої колони Магдебурзького права та неподалік у розписах підземного переходу до Дніпра, і під час святкового концерту на Хрещатику, на великих екранах, де, крім них, з’являться і тексти трьох найулюбленіших народних пісень: української, російської і білоруської. Яких саме? Це з’ясується після голосування, яке нині відбувається в соціальних мережах. А заспівають їх артисти разом із киянами та гостями міста — з «найбільшим за всю історію народним хором», встановивши таким чином, за словами керівника міжнародної громадської організації «День Хрещення Русі», рок-музиканта Олега Карамазова, своєрідний рекорд.

Ще одна з найцікавіших ініціатив щодо святкування 1025-річчя православ’я, зібраних через Інтернет, — хвиля церковного дзвону «Слава Тобі, Боже» від Камчатки до Ужгорода, яка лунатиме 28 липня о 12-й годині за різними часовими поясами: у храмах Росії, Білорусі і, наростаючи, докотиться до України.

Та найголовніша пропозиція громадської організації «День Хрещення Русі», яка за благословенням Блаженнійшого Митрополита Володимира ініціювала традицію святкування Дня Хрещення Русі з 2007 року і щорічно проводить його: на березі Дніпра, у Старо-Наводницькому парку під стінами Києво-Печерської лаври, біля пам’ятника засновникам Києва Кию, Щеку, Хориву і Либіді звести комплекс — великий парафіяльний храм, дзвіницю, музей православ’я, діораму «Хрещення Русі» і Дніпровські Хрещенські купелі на кшталт Йорданських на Святій Землі. Перший камінь храмового комплексу закладуть у святкові дні в кінці липня.

За місяць до знаменної у житті східнослов’янських народів дати, 26–27 червня, на міжнародній науковій конференції на базі Київської дипломатичної академії найвідоміші фахівці з Київської Русі і зокрема з питань її християнізації розставлятимуть, як повідомив директор Інституту археології НАНУ академік Петро Толочко, певні акценти: «Є кілька проблем, з якими стикаємося і ми, науковці, і церква. Хрещення – це тривалий процес від ІХ століття до Володимира Святого, та останнім часом намітилася тенденція зосереджувати увагу на хрещенні Аскольда, про яке ми мало знаємо. Це значною мірою девальвувало апогей хрещення, прийнятого Володимиром Святославовичем на державному рівні, коли православна церква взяла відповідальність за виховання людей, а Русь увійшла в цивілізаційну візантійську співдружність націй».

Молебнем на честь Хрестителя Русі на Володимирській гірці та Вечірнім богослужінням у Києво-Печерській Лаврі розпочнуться святкові торжества у столиці України з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі 27 липня, лаврською святковою Божественною літургією продовжаться 28 липня вранці. Їхніми учасниками будуть представники 15-ти помісних православних церков, за присутності президентів тих держав, де православна церква домінуюча.

Митрополит Бориспільський Антоній (Паканич) назвав 1025-річчя Хрещення Київської Русі «подією, що має велике значення для народу України і для усіх країн історичної Русі, яка покликана допомогти людям відчути духовну спорідненість, подих історії, знайти свій самобутній шлях у майбутнє». Олег Карамазов вважає цю історичну дату «святом, яке відповідає на три запитання: хто я, навіщо тут народився і з чим я звідси відійду».

На прес-конференції у Свято-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі участь у відзначенні ювілейної дати православ’я днями презентували представники Української православної церкви. Та як запевнив міський голова Олександр Попов, усі конфесії мають свої заходи відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі, які прямо чи опосередковано присутні в центральних подіях його святкування.