ОБДАРОВАННЯ

Рівненська школярка Маріанна Турбал знає все чи майже все про виникнення та «поведінку» землетрусів — навіть створила спеціальну сучасну програму з їхнього прогнозування. Та коли 11 березня Японія здригнулася від потужного підземного поштовху, юна винахідниця зацікавилась: а чи спрогнозувала б цей землетрус її програма?

— Ми задали програмі відповідні параметри, і вийшло, що прогнозовані траєкторії солітонів перетнулися в точці, дуже близькій до епіцентру основного удару. Це означає, що якби запустили програму раніше,  спрогнозували б землетрус у Японії, — запевняє Маріанна. —  Принаймні на острові Суматра (а його «трясе» досить часто) ми звідси, з Рівного, постійно прогнозуємо підземні поштовхи — і чи не з абсолютною точністю.

«Ми» — так дівчина не лише про себе, а й про свого татуся — кандидата фізико-математичних наук, який є її науковим керівником у Малій академії наук.

Маріанна Турбал із землетрусами на  «ти». Фото автора

— Стисло розповім вам про наш метод: землетруси виникають тоді, коли через місця, де накопичується сейсмічна енергія, проходить структурно стійка відокремлена хвиля, так званий солітон, — пояснює дівчина. — Оці солітони і є генераторами землетрусів. Щоправда, не всіх. Але в Україні, Польщі поштовхи можуть спричиняти саме вони. Як, до речі, і в «зоні Вранча» в Румунії, де вони активно «працюють». Є й так звані передвісники землетрусів: біологічні (перед землетрусом у ссавців пітніють лапки) та географічні (піднімаються рівні ∂рунтових вод). Але вірогідність передвісників учені оцінюють у 70%. Адже, приміром, лапи у ссавців можуть пітніти й тоді, коли вони хворіють. А ось коли поєднуються два фактори — солітон та накопичення сейсмічної енергії, тоді обов’язково буде землетрус. Тепер ми досліджуємо, як же відбувається процес накопичення сейсмічної енергії.

Свою перемогу на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН у секції «Інформатика» 16-річна випускниця Рівненського обласного ліцею-інтернату сприйняла без особливої ейфорії — вона йшла до цього ще з четвертого класу! Саме тоді Маріанна вперше посіла призове місце на міській олімпіаді з математики. Відтоді олімпіади, а пізніше робота в Малій академії наук — її захоплення. Загалом в олімпіадах із точних наук у дівчини 39 призових місць. А ще вона чудово малює — на згадку директорові ліцею Наталії Сосюк  залишила створену власноруч ікону Святої Наталії.

На відміну від інших цьогорічних випускників, Маріанна вступає у самостійне життя в 16, адже у школу обдаровану дівчинку зарахували одразу до другого класу. Тепер вона мріє стати висококласним програмістом, але залишати рідне місто не хоче:

— Я дуже люблю Рівне, свій дім і сім’ю. Тут, на малій батьківщині, мені комфортно жити і творити. Тому хочу вдома здобувати освіту й застосовувати свої знання — не можуть же всі виїхати до мегаполісів чи  за кордон.

КОМПЕТЕНТНО

Іван ВЄТРОВ,
начальник управління освіти і науки
Рівненської облдержадміністрації:

— Наші вихованці Малої академії наук переважно обирають відділення інформатики, а також філології та мистецтвознавства. Цього року Рівненська МАН відзначає своє перше п’ятиріччя. До нього ми приурочили відкриття у рівненському Будинку вчених модернізованих фізико-технологічної, хіміко-біологічної лабораторій та астрофізичної обсерваторії.