ЕКСПЕРТИЗА

Як відрізнити справжній продукт від альсифікату?

Про користь кисломолочних продуктів зараз знають усі, а кількість реклами, в якій їх вихваляють, вражаюча. І дійсно, справжній йогурт якісний і поживний, адже до його складу входять чи не чудодійні бактерії, які позитивно впливають на роботу органів кишково-шлункового тракту. Проте вітчизняні експерти знайшли в цій смакоті такі домішки, яких не повинно бути. Що додають у кисломолочні продукти, щоб вони довго не псувались та чи насправді такі йогурти корисні для здоров’я, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Нелегальні консерванти?

Про те, що молочні продукти можуть зашкодити здоров’ю, багато хто з нас і не підозрює, допоки не станеться лихо. В новинах час від часу з’являється інформація про отруєння кисломолочними продуктами, особливо часто це трапляється влітку. Та й як тут не отруїтись, коли на вулиці спека, а холодильники постійно ламаються, навіть у магазинах. І поки рефрижератори ремонтують йогурти стоять на спеці, а в них починають розмножуватися бактерії кишкової палички. Навіть якщо такий продукт потім поставити в морозильник, то процес розмноження бактерій вже не зупинити. І це вже не кажучи про те, що як вітчизняні, так і іноземні виробники додають у продукт ті добавки, яких там не повинно бути.

Але по порядку. Для приготування традиційного йогурту потрібно взяти якісне молоко, закваску з кисломолочними бактеріями та фруктовий наповнювач. А сам процес приготування цього кисломолочного продукту виглядає приблизно так: молоко доводиться до потрібної жирності, потім його пастеризують і гомогенізують — перемішують, щоб унеможливити утворювання вершків. Після цього молоко охолоджують, додають у нього закваску і витримують при певній температурі. І вже на цьому етапі у напівфабрикат вносять фруктово-ягідні наповнювачі і охолоджують. Ось і все — справжній та корисний продукт готовий. Єдиний недолік — короткий термін зберігання, до семи днів при відповідній температурі.

Проте в магазинах продається величезна кількість різноманітних йогуртів, у яких термін придатності 14 днів, а то й місяць. Але ж як таке може бути, якщо кисломолочні продукти мають здатність надто швидко псуватись? Сучасні технології дають просту відповідь на складне запитання — потрібні консерванти. Саме ці речовини «подовжують» життя йогуртам і не тільки.

— Нещодавно ми провели дослідження йогуртів, результати якого виявились не вельми приємними, — розповідає начальник науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт», Володимир Семенович. — Ми стикнулися з тим, що в йогуртах є консерванти і штучні барвники, яких там не повинно бути. Цікаво, що виробники навіть зазначають їх наявність на пакуванні. Я передивився нормативні документи, взяв ДСТУ на йогурти від 2004 року, також почитав як український, так і російський САНПІН з використання харчових добавок і ніде не знайшов пункт, який би дозволяв використовувати в молочних продуктах консервант. Можливо, у мережі «Ашан» (вул.Берковецька,6), чию продукцію ми досліджували, є гігієнічний висновок, в якому МОЗ дозволило їм застосовувати консервант? Проте встановити це так і не вдалось, адже коли ми завітали в цей магазин з проханням показати документи на цю продукцію, його проігнорували.

Наскільки ці домішки безпечні для нашого здоров’я, — питання, яке турбує багатьох українців. Але відповідь на нього проста — можливо, і безпечні, тобто, випивши склянку йогурту з консервантами, ви навряд чи отримаєте гостре харчове отруєння, проте чи буде такий продукт дійсно корисним — навряд.

Вільний вибір

Єдине, що не може не радувати споживачів, так це те, що виробники чесно на пакетах вказують склад продукту. Таким чином споживач знає, що саме він купує. Звісно, якщо споживачу вдасться прочитати маркування. Адже чимало підприємливих підприємців інформацію про склад продукту наносять занадто дрібними літерами. І без лупи такий надпис не прочитати.

З такою проблемою стикнулися фахівці лабораторії ДП «Укрметртестстандарт» під час дослідження семи зразків йогуртів, закуплених в столичному маркеті «Ашан». У тестування потрапили йогурт натуральний, масова частка жиру 0%; йогурт кремовий манго, масова частка жиру 4,1%; йогурт фруктовий, масова частка жиру 1,7% — ці продукти виготовлено французькою компанією Сенобль Франс. У цьому ж магазині було придбано два йогурти — столичний «Полуниця» та столичний «Малина» з масовою часткою жиру 2,5%, виготовлений ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», йогурт із фруктовим наповнювачем «Вишня», масова частка жиру 1,5% від ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» та йогурт питний із наповнювачем «Полуниця», масова частка жиру 1,0% від ТМ «Фанні».

— У ході дослідження імпортних, а саме французьких йогуртів побачили, що інформацію російською мовою нанесено нормальним шрифтом, а український переклад прочитати надто складно, — зазначає Володимир Семенович. — І це теж є порушенням вітчизняного законодавства. Розумію, що на упаковці мало місця, проте можна було знайти клаптик на одному з чотирьох боків, до того ж, переклад з російської на українську мову дещо не співпадає. Наприклад, російською написано «молочнокислі організми», а українською зазначається «продукт містить молочні ферменти». Який «розумник» робив переклад — не знаю.

Правдива етикетка

У центрі експертиз «Тест» теж зацікавились якістю кисломолочних продуктів і дослідили йогурти і закваски. В цьому тестуванні взяли участь «Активіа. Полуниця суниця», «Біла лінія. Полуниця», «Нова сила. Полуниця мюслі», «Чудо полу?ни?ця+суниця», «Добряна. Полуниця», «Дольче. Полуниця», «Простоквашино. Полуниця», «Яготинська полуниця», «Щодня. Полуниця».

Загалом претензій до маркування в експертів виникли тоді, коли мова зайшла про йогурт «Щодня». З лицьового боку пакування написано, що це йогурт з «полуницею», а на зворотному боці дрібнішим шрифтом уточнюється, що це йогурт… з ароматом полуниці. Тобто, полуницею в продукті тільки пахне. З іншого боку, цей факт виробник і не приховує. Уважно прочитавши склад продукту, бачимо, що наповнювач для нього зроблено на основі яблучного пюре і харчових добавок.

Фахівці цієї організації звернули увагу і на корисні мікроорганізми та наявність кишкової палички в йогуртах. В результаті з’ясувалося: в жодному з дев’яти йогуртів немає бактерій кишкової палички. А склад та кількість корисних мікроорганізмів відповідає вимогам до конкретного виду продукції. Так, із дев’яти продуктів як йогурти заявлено п’ять: «Дольче», «Простоквашино», «Біла лінія», «Нова сила» та «Щодня». Один біойогурт — «Чудо», біфідойогурт — «Активія». Всі ці продукти за мікробіологічними показниками відповідали своїм найменуванням. Щодо двох заквасок «Яготинська» і «Добряна», то вони дійсно містили більше корисних мікроорганізмів порівняно зі звичайними йогуртами і їхній склад відповідав зазначеному на етикетках.

Звернули увагу експерти і на наявність у йогуртах сорбінової чи бензойної кислоти. У продуктів, які вивчав «Тест», їх не знайшли. А от у дослідженні, яке проводили в «Укрметртестстандарт» ситуація не така радісна.

— У перевірених нами вітчизняних йогуртах також виявили певні проблеми,  — додає Володимир Семенович.  — А саме з корисними молочнокислими мікроорганізмами — їх менше, ніж повинно бути. В двох зразках вітчизняної продукції — йогурт столичний «Полуниця» і «Малина» від ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» — виявили бактерії кишкової палички. І цей самий виробник написав на своїх йогуртах, що вони містять консервант сорбат калію. Не зрозуміло, хто надав їм право використовувати цей консервант. Можливо, до нас не дійшли документи МОЗ і ми відстаємо в цьому напрямку. Тішить, що в йогуртах використовували дійсно фруктові наповнювачі і ми в них не знайшли штучних барвників.

Насамкінець варто зазначити, що загалом серед усього різноманіття йогуртів, які продаються у вітчизняній торгівельній мережі, можна вибрати дійсно якісний продукт. Єдине, що для цього потрібно, — уважно читати всі надписи на упаковках, особливо, коли мова заходить про склад продукту.