«Скіфське золото» — так називається відкрита в Національному музеї історії виставка з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. На ній представлено унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України. Це таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька область), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька область), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд на вино у формі рогу із запорізьких курганів тощо.

Відвідувачі можуть побачити пектораль у всій красі, хоча й гальванокопію. Фото автора

«Цю виставку присвячено скіфському золоту. Це не лише прикраси, а й надзвичайно тонка робота на предметах зброї, посуду, господарському реманенті. Коли оглядатимете ці предмети, особливо зверніть увагу на тонкощі цієї роботи, яка й досі вражає», — зазначив під час відкриття експозиції міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Золото і скіфи вже стали синонімами, вважає генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

«Але я хотів би звернути увагу, що тут важливе не стільки золото як коштовний матеріал, а й глибокі історичні ідеї, які закладено в цих творах мистецтва. І цей період — скіфи і золото — це частина історії України, яка стала для нас надважливою. Знайти такого рівня експонати, які ви можете бачити тут, — це справа дуже трудомістка, бо кургани — це монументальні споруди. Їх розкопувати дуже важко. Тому це хороша нагода згадати імена тих, кому ми зобов’язані цими знахідками», — підкреслив історик.

Він назвав імена Василя Бідзілі, Віталія Отрощенка, Юрія Росомакіна, Анатолія Кубишева, Олексія Тереножкіна, Бориса Мозолевського.

Ритон, кубок із золотим декором та срібний кубок IV—V ст. до н.е. з курганів Запорізької обл.

Оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла. IV ст. до н.е., Мелітопольський курган, Запорізька обл.

Меч із золотим оздобленням руків’я і піхов з кургану поблизу с. Велика Білозерка Запорізької обл.

Феномен скіфського золота полягає в тому, що це була перша епоха в історії нашого регіону, Європи, коли до золота ще не ставилися як до коштовності, зазначає куратор виставки Юрій Полідович. До нього ставились як до матеріалу, який має передусім духовну цінність, як до матеріалу богів, металу, пов’язаного із сонячними богами. Бо самі скіфи уявляли, що ті дари, які приходять від богів, постають у золоті. Самі боги мають золоті обладунки, їздять на золотих колісницях. Сонце теж пов’язане із золотом. І тому їхні предмети завжди художньо оформлені. Це не просто прикраси, це навіть не прикраси — це літопис скіфської історії, закарбований, записаний в образах їхній світогляд.