НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ

Буковина запобігає зриву реалізації програми «Румунія—Україна—Молдова» з розбудови прикордонних регіонів трьох сусідніх країн

Саме завдяки Спільній операційній програмі «Румунія—Україна—Республіка Молдова 2007—2013», що діє за фінансової підтримки Євросоюзу у рамках проголошеної ним політики добросусідства і партнерства, Чернівецькій області вже вдалося реалізувати низку важливих інфраструктурних проектів. Вони стосувалися питань транзиту, техногенно-екологічної безпеки, енергетики, охорони здоров’я, туризму.

Перемоги чесні і прозорі?

Приміром, торік Заставнівська центральна районна лікарня отримала дороге надсучасне ендоскопічне обладнання, і тепер її хірурги мають можливість проводити малоінвазивні операції, за якими раніше жителям району доводилося їхати до обласного центру. А Новоселицький район, що пережив останнім часом кілька великих руйнівних повеней, за допомогою ЄС освоює значні позабюджетні кошти на поліпшення екологічної ситуації і протипаводковий захист, зокрема на укріплення берегів Пруту, відновлення захисних дамб, систему сповіщення населення про загрозу великої води.

Загальна вартість реалізованих пілотних проектів з транскордонної співпраці, в яких брали участь органи місцевої влади та некомерційні організації краю, становила понад 7 мільйонів євро. Для Буковини це великі гроші. Область за них, звичайно, вдячна Євросоюзу. Проте чи завжди грантові кошти розподіляють у цілковитій відповідності до європейських вимог?

За узгодженням з Єврокомісією, право розподілу та контролю за коштами ЄС отримала Румунія. Спеціалісти з міжнародних відносин в кулуарах семінарів і конференцій з питань виконання зазначеної програми не раз говорили про те, що конкурси з відбору запропонованих проектів не завжди відбуваються, м’яко кажучи, прозоро, за визначеними ЄС правилами. Неозброєним оком можна побачити різного роду маніпуляції задля лобіювання чиїхось приватних інтересів, що далеко не завжди збігаються з інтересами суспільними, заради яких, власне, й існує тристороння спільна операційна програма. Принаймні багатьох насторожив той факт, що серед 46 пропозицій, які перемогли у першому конкурсному відборі за третім пріоритетом, було лише чотири проекти з України. Ми отримали тільки 8% від загального фінансування. Ще більша нерівномірність спостерігалася в оцінці проектів першого і другого пріоритетів, при цьому процес оцінювання затягнувся майже на два роки.

Ось такі гідропости завчасно сповіщатимуть про загрозу паводку. Фото автора

Мільйон у кишеню за будь-яку ціну

Як мовиться, цей поїзд уже рушив. Але саме тепер відбувається остаточне визначення проектів другого конкурсного відбору, загальний бюджет якого — 27 млн 536 тис. євро. Хтозна, можливо, заради того, аби остаточно відбити цікавість української сторони щодо прозорості і об’єктивності першого конкурсного відбору, і була від самого початку закладена схема «уповільненої дії», що передбачала залучення осіб, скажімо так, «сумнівної репутації», які зараз офіційно представляють нашу державу як оцінювача проектів. Розрахунок простий: ми заплющуємо очі на другий відбір, а ви у відповідь — на перший.

Хоч як би там було, але оцінювачем від України стала Альона Димчук, яка продовжувала перебувати на посаді спеціаліста з розробки та реалізації проектів одного з найактивніших учасників програми — громадської організації «Буковинський центр реконструкції та розвитку». Можливо, просто не встигла подати заяву на звільнення (хоча основна вимога при відборі оцінювачів — уникнути будь-яких причин, що можуть вплинути на їх неупереджену позицію).

Однак за результатами розгляду проектних заявок саме БЦРР дивовижним чином стає мало не одноосібним переможцем цього конкурсного етапу — чи то в ролі апліканта, чи то партнера. Знову ж таки, можливо, це такі гарні і потрібні проекти? Але в них закладено цікавий пункт: навіть при нульовому співфінансуванні розробник (тобто БЦРР, точніше його директор Ярослав Кирпушко разом зі своєю співробітницею Альоною Димчук) отримує матеріальну винагороду — від 200 тисяч євро і більше…

Зберегти імідж і проект

 І в першому конкурсі автори проектів, які зазнали поразки, подавали протести за фактом можливої недо­оцінки їхніх пропозицій. Але нині ситуація обтяжена ймовірним конфліктом інтересів самих оцінювачів. Це може призвести до анулювання всіх результатів другого конкурсу програми, про що не міг не знати директор БЦРР пан Кирпушко, підставляючи не лише свою організацію, але, за великим рахунком, усю державу. Україна тоді втратить (не кажучи вже про імідж) близько 10 млн євро грантових коштів через недотримання вимог добросовісної конкуренції, неупередженості та об’єктивності процедури оцінки проектних заявок. Утратять також інші країни-учасниці програми — Румунія і Молдова.

Цей поїзд ще тільки готується в дорогу — виправити ситуацію не пізно. Щоб виробити спільну позицію із суперечливого питання оцінки спільних транскордонних проектів, голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв направив офіційного листа голові Сучавської повітової ради (Румунія) Кетеліну Некіфору: «Правовим механізмом урегулювання конфліктної ситуації, коли оцінка спільних проектних пропозицій суперечить європейській процедурі і може створити передумови зриву реалізації Програми «Румунія—Україна—Республіка Молдова», має стати, на нашу думку, термінове скликання у місті Сучава моніторингового комітету, який матиме всі повноваження для розгляду цієї колізії та ефективного розв’язання проблеми в інтересах громад прикордоння».

Зі свого боку, румунська сторона обіцяє провести внутрішнє розслідування інциденту.