Офіційний візит глави нашої держави до Швеції вкотре довів, що позиція цієї країни відзначається поміркованістю, адекватністю і реальним сприйняттям геополітичного порядку денного. Всі зустрічі Петра Порошенка на шведській землі засвідчували позитивне ставлення до України, готовність допомогти у розв’язанні наших проблем, поки вони не стали загальноєвропейськими.

Найголовніші з них — протистояння російській агресії на сході, деокупація Криму, імплементація мінських угод, необхідність продовження санкцій проти Російської Федерації. Вони й стали центральною темою розмови Президента з головою шведського парламенту Урбаном Аліном.

13 аркушів 1710 року символізують наше прагнення до свободи. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Саме Спікер Риксдагу наголосив на важливості продовження санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. Це, на думку Петра Порошенка, стало свідченням справжнього партнерства й потужної підтримки України. За це він також подякував делегаціям Риксдагу в Парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи.

Увагу лідера шведського парламенту Петро Порошенко привернув і до брутального порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. А загалом Президент закликав і надалі розвивати двосторонній парламентський діалог, насамперед у межах діяльності депутатських груп Верховної Ради та Риксдагу з міжпарламентських зв’язків.

Архів допомагає осягнути сьогодення

Побував Петро Порошенко і в Державному архіві Королівства. Там він оглянув латинський варіант Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у цій установі — документ від 1710 року, який складається з 13 аркушів, та інші документальні свідчення з історії українського козацтва.

Держархів Швеції приділяє особливу увагу цьому історичному документу, який надійно зберігають в окремому сейфі з постійним режимом вологи, температури, додержанням інших умов, необхідних для його зберігання.

У шведських архівних і музейних установах також зберігають реліквії, пов’язані з діяльністю Пилипа Орлика. Серед них — булаву в кунсткамері Лінчепинської бібліотеки, а також єдину відому оригінальну копію Конституції — у Державному архіві Швеції, яку, власне, й оглянув Президент.

А в червні 2011 року в шведському місті Крістіанстад, де певний час жив Пилип Орлик, було урочисто відкрито пам’ятник цьому визначному українському гетьману.

Повчитися у шведів можна не лише збереженню історичної пам’яті, а й дбайливому ставленню до природних ресурсів, зокрема до переробки відходів, які у нас буквально лежать під ногами: тирси, кори дерев, гілок тощо. На подібних технологіях спеціалізується підприємство Vrtaverket, з якими особисто ознайомився й Петро Порошенко.

«Vrtaverket» — одна з найбільших у Європі надсучасних систем забезпечення централізованого теплопостачання та виробництва електроенергії — частково належить мерії Стокгольма. Інвестиції «Vrtaverket» в цю сферу за останні п’ять років становили 10 мільярдів шведських крон. Завдяки системі центрального опалення та нових джерел енергії у 2010 році Стокгольм одержав нагороду Скандинавії «Європейська зелена столиця».

Загалом «Vrtaverket» складається з чотирьох теплоелектростанцій, двох охолоджувальних установок та інших споруд. До інфраструктури також входить одна з найбільших у Європі теплоелектроустановок «Ропстен» з десятьма тепловими насосами.

Цивілізованість перемагає амбіції

З поваги до європейських цінностей Петро Порошенко зустрівся і з лідером Поміркованої партії Швеції Анною Шинберг Батра, яку вважають опозиційною. Водночас це не заважає її депутатам у Риксдагу підтримувати територіальну цілісність і суверенітет України.

Співрозмовницю Президент поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі, стан імплементації мінських угод, плани деокупації Криму у контексті збереження санкційного режиму проти Росії.

Лідер Поміркованої партії відзначила очевидні успіхи у просуванні України шляхом реформ, запевнивши, що її політична сила й надалі підтримуватиме законодавчі ініціативи для надання Україні всебічної допомоги та підтримки.

Співрозмовники також скоординували позиції щодо недопущення реалізації політично вмотивованих енергетичних проектів, зокрема проекту Північний потік-2.