Кооперування: тернистий шлях за допомогою ЄС

За всіх політичних метаморфоз і організаційних неузгодженостей, які неминуче виникають під час кардинальних змін у суспільстві, в кожному регіоні нагромадилося багато проблем. Їх невідкладно потрібно розв’язувати, адже від цього залежить життя людей, можливість просувати заявлені в державі реформи.

Головний пріоритет — громада

Що нині найголовніше в роботі владних структур Черкащини? Як зауважив перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль, ключовою складовою розвитку області має стати створення спроможних територіальних громад, яке від початку цього року координує департамент регіонального розвитку.

Три об’єднані громади в області вже утворено. Об’єднання ще однієї — Зорівської у Золотоніському районі на завершальному етапі. Також на підході Катеринопільська та Селищанська у Корсунь-Шевченківському районі. Крім того, Шполянський міський голова ініціював добровільне об’єднання територіальних громад міста Шпола із селами Лозуватка, Терешки, Сердегівка та Топильна, громадське обговорення якого відбуватиметься впродовж лютого.

Варто зазначити, що цього року в бюджеті передбачено значні кошти, які можна використати на потреби формування інфраструктури в об’єднаних територіальних громадах. Ідеться про мільярд гривень. Крім того, громади можуть залучати кошти з Державного фонду регіонального розвитку. Приміром, після затвердження Катеринопільської громади вона отримає з ДФРР за поданим проектом 4 мільйони гривень на розв’язання застарілої проблеми з каналізаційним колектором в  смт Катеринопіль. З усіх запропонованих нинішніми територіальними громадами проектів комісія поки що обрала тільки чотири. Віталій Коваль переконаний, що органам влади на місцях необхідно активізувати роботу в цьому напрямі.

— На місцях, на жаль, ще не всі розуміють, що вікно можливостей використання коштів з державного бюджету не може бути відкрите постійно. Або ми встигаємо і вирішуємо питання інфраструктури новосформованих громад за рахунок державних коштів чи міжнародної технічної допомоги, або потім усе це ляже на наші з вами плечі, — розмірковує він. — Однак виходить так, що з Черкащини лише три громади беруть участь у розподілі бюджетних коштів, передбачених на розвиток територій. Інші ж поки що вичікують.

Обласна державна адміністрація проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу на місцях, супровід та підтримку новостворених об’єднаних громад, оперативно відповідає на запитання, які виникають на місцях, розповів директор департаменту регіонального розвитку Роман Карманнік.

Вони життєво необхідні

Не забуває влада і про аграріїв. Допомогти їм підвищити конкурентоспроможність узялися галузеві владні структури. Область за врожайністю ранніх зернових і виробництвом зерна стабільно перебуває серед лідерів в Україні. За словами голови облдержадміністрації Юрія Ткаченка, цього року є всі можливості, щоб на третину збільшити капітальні інвестиції в галузь. Якраз для консультування аграріїв з цих питань недавно створено інформаційно-аналітичний центр. До речі, це перший такий центр в Україні.

— Ми постійно подаємо пропозиції на центральний рівень для стимулювання розвитку галузі, — зауважив він. — Бо державна підтримка тут вкрай необхідна. І багато проблем можна розв’язати, внісши відповідні зміни до законодавства. Це стосується зокрема земельної сфери.

Але чимало питань селяни з допомогою місцевої влади можуть вирішити й самі. Ще кілька років тому Черкащина почала активно впроваджувати на селі кооперативний рух. Як переконаний керівник аналітичного центру громадської організації «Інститут досліджень інвестиційної привабливості та економічного розвитку» Дмитро Виноградов, лише ставка на розвиток кооперативів та екологічну продукцію дасть селам області шанс залишитися на мапі України. Уже сьогодні чверть виробництва валової сільгосппродукції  Черкащини забезпечують саме приватні господарства, а в рослинництві ця частка перевищує  27%. Саме приватні сільські господарства — найбільші виробники картоплі та овочів у відкритому грунті (96 та 78% загального обсягу цієї продукції). Тому пріоритетний потенціал для подальшого розвитку сільського господарства — розширення видів вирощуваної продукції та грамотний, тобто вигідний селянам збут усього вирощеного.

Потенціал є — і справа лише за вибором спеціалізації та створенням кооперативів. Бо навіть якщо виробництво овочів та плодоягідної продукції значно збільшиться, прибуток не можливий через брак каналів реалізації вирощеного врожаю й несприятливі умови для його тривалого зберігання. Це актуально, оскільки овочесховища є лише у 9 районах області та в Черкасах, і вони можуть забезпечити зберігання не більш як 10% вирощених в області овочів. Пункти приймання та реалізації сільгосппродукції є тільки в 11 районах області. На кінець минулого року на Черкащині діяло лише 10 заготівельно-збутових сільгоспкооперативів і один — із переробки.

— Це, до речі, — зауважив Дмитро Виноградов, — проблема всієї країни:  виробники щорічно втрачають від 10 до 15% вирощених овочів через брак спеціалізованих сховищ. Тому багато виробників розпродують свій урожай ще восени, коли овочів багато й коштують вони дешево. Дрібні оптовики можуть зберігати великі партії овочів максимум до грудня. Саме брак можливості зберігати вирощене є причиною нерівномірного забезпечення населення овочами протягом року (у серпні-вересні до споживачів надходить 75%, а в грудні — лише до 3% річної кількості вирощених овочів).

Саме тому власникам сільських домогосподарств не залишається нічого іншого, як кооперуватися, створювати кластери з виробництва овочів, будувати спільні овочесховища, овочепереробні цехи тощо.

Нині влада починає це розуміти. На Черкащині впроваджують проект (у межах грантової програми Євросоюзу) «Створення регіонального навчально-практичного Центру розвитку багатофункціональних кооперативів». Після його реалізації в області планують створити щонайменше 50 нових обслуговуючих сільгоспкооперативів, які матимуть необхідне обладнання та матеріали, залучити приблизно тисячу громадян до господарської діяльності та працевлаштувати на селі до 300 осіб.