Цього року один із найзатребуваніших продуктів українців —  картоплю продають за рекордно високими цінами. Одні звинувачують в усьому негоду, інші — хвороби. Уперше за 20 років в Україну в час збирання врожаю стали завозити картоплю з території країн ЄАЕС через Білорусь. Ця ситуація спричинена трьома факторами: заявами про те, що урожай удвічі нижчий за торішній, панікою, яку здійняли деякі вітчизняні ЗМІ, і низькими цінами на імпортний товар.

З одного боку, в Україну завозять дешеву картоплю, а з іншого — до нас потрапляє продукт, якого не перевіряла фітосанітарна інспекція на наявність карантинних організмів. І є величезне «але».

Перш ніж говорити про «але», з’ясуємо, чи вистачить українцям картоплі у 2019/2020 маркетинговому році (МР).

Бути  чи не бути?

Чимало українців говорять про недобір картоплі у приватних дворах та на дачних ділянках. За словами експертів, це передовсім спричинено тим, що картоп­лярі-аматори не дотримуються жодної агрономічної культури. Наприклад, раз у чотири роки насіння картоплі потрібно повністю замінювати, щоб не було її виродження, повертатися на поле вона має на четвертий рік — чотирипільна сівозміна, слід удобрювати землю тощо. Стандартна схема: «посадив відро — викопав відро» уже не працює. На четвертий рік таких експериментів урожаю не буде.

Зовсім інша ситуація на професійних картоплярських підприємствах, де працюють агрономи.

— Українська асоціація виробників картоплі (УАВК) організувала тур професійними підприємствами (Київська, Житомирська, Рівненська, Львівська, Волинська, Чернігівська і Черкаська області). Те, що побачили, втішає. Середньостатистична врожайність становитиме 38—45 т/га. Виробничі площі під картоплею у професійних господарствах становлять понад 40 тисяч га. Це більше, ніж у 2018 році, на 12 тисяч га.

Господарства УАВК, які репрезентують 20% професійного картоплярства, забезпечать 240 тисяч тонн столової картоплі, що становить 25% загальнодержавної потреби торговельних мереж. Ще 120 тисяч тонн вирощено для потреб переробних підприємств, — коментує ситуацію виконавчий директор УАВК Оксана Руженкова.

Хоч масово копатимуть картоплю за тиждень, у перших числах вересня, цифри свідчать про те, що у 2019/2020 МР нас повністю забезпечать вітчизняною картоплею. Отже, час перестати панікувати.

Кіт у мішку

Тепер варто повернутися до розмови про картоплю, яка потрапляє до нас через білорусько-український кордон. У 2019 році Білорусь звернулася до Єврокомісії із проханням відкрити європейський ринок для її бульби. ЄС висунув певні вимоги, зокрема вказав на необхідність гармонізувати місцеве законодавство із європейським  щодо якості садивного матеріалу й самого процесу вирощування картоплі, який контролюють кілька разів упродовж усього вегетаційного періоду. Тобто слід створювати  ділянки, вільні від карантинних організмів. До речі, такі самі вимоги висунули і до українських картоплярських підприємств країни ЄАЕС .

Жорстка відповідь європейців не сподобалася білоруській стороні, і з 1 вересня 2019 року вона закриває власний ринок для європейського насіння картоплі. До речі, на території ЄАЕС  чинна програма з підтримки вітчизняної селекції. Тож закриття власного ринку Білорусі не завадить. Можливо, що територія ЄАЕС доволі швидко перетвориться на епіцентр розмноження і поширення не відомих досі Україні карантинних організмів.

Нагадаємо, що між Україною та Білоруссю існують давні партнерські відносини і контроль на кордоні лібералізовано. Тож українська фітосанітарна інспекція не перевіряє столової картоплі, яка безперешкодно надходить в Україну.

— Спостерігаємо імпорт білоруської картоплі, завозять її до нас під виглядом столової. Проте її походження ми не знаємо. По-перше, вимоги до товарної картоплі істотно відрізняються від вимог до насіннєвої, і процедура фітосанітарного огляду для неї спрощена. По-друге, існує ймовірність, що цю імпортну картоплю використовуватимуть як насіннєву, оскільки у південних областях щороку дефіцит посадкової картоплі ранніх сортів. Із запровадженням вільних карантинних зон на території ЄАЕС в Україну надходитиме посівний матеріал, який відповідає чинним європейським нормам. Коли картоплю, яку позиціонували як товарну, посадять, вона, безумовно, зашкодить виробникам, що професійно ставляться до свого бізнесу й до вирощування картоплі, — розповідає директор ТОВ «Агріко Україна» Микола Гордійчук.

Трохи згодом

Якщо не посилити конт­ролю за картоплею, яку імпортують в Україну із країн ЄАЕС, то й відкрити кордони для української картоплі ми не зможемо. Україна бере участь у пілотному проєкті під патронатом Держпродспоживслужби із встановлення вільних від карантинних організмів ділянок за європейськими правилами із подальшою перспективою експорту української картоплі до ЄС. Цей проєкт може завершитися оптимістично, бо в низці країн Європи другий рік поспіль посуха, а картопля від неї серйозно потерпає. Не допоможе і спонсороване європейськими державами зрошення, адже вартість води в ЄС дуже висока, тож тамтешня картопля стане золотою.

Українські картоплярі всерйоз стурбовані появою найближчим часом на присадибних ділянках неперевіреної білоруської та реекспортованої російської картоплі, якої не перевіряє віт­чизняна карантинна служба. У такому разі їм доведеться забути про просторову ізоляцію (у радіусі 6 км від товарних посадок не може бути жодна уражена карантинними організмами присадибна картопляна ділянка).

Ця імпортна дешева картопля відкине українських картоплярів на десятиліття назад. І хоч українське законодавство гармонізовано з європейським і створено необхідні умови, ЄС українського продукту не імпортуватиме.

Чи є вихід? Звичайно!

Посилення митного конт­ролю на українсько-білорусь­кому кордоні, призупинення контрабандного надходження картоплі з території ЄАЕС через білоруський кордон в Україну. А ще повернення на митницю представників фітосанітарної служби України, які б стежили за ввезенням картоплі, яку мають вирощувати всі країни ЄАЕС на ділянках, вільних від карантинних організмів. Відповідні пропозиції УАВК надіслала в Кабінет Міністрів України, СБУ, ДФС.

Іванна КУРОВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»