Гендиректор
ДП "Буковинастандартметрологія"
Леонід БОДНАР

Звіряючи годинник і знімаючи показники газового лічильника, поспішаючи у магазин чи в перукарню, перевіряючи тиск у лікаря і заправляючи авто, ми навіть не підозрюємо, що ціла армія спеціалістів постійно турбується про те, аби прилади були справні, товари — якісні, послуги — як слід. Такі собі бійці невидимого фронту, що ведуть боротьбу з необов’язковістю, безгосподарністю, забезпечуючи в усіх сферах життя високі стандарти робіт і продукції. 

За свою довгу і славну історію ця поважна установа неодноразово змінювала назву: Палата мір та ваг — при Австрійській імперії, Бюро мір та ваг — при Румунському королівстві, Управління у справах мір і вимірювальних приладів Чернівецького облвиконкому — в перші роки радянської влади. Врешті, Чернівецький державний центр стандартизації, метрології та сертифікації при Держстандарті СРСР став Державним підприємством «Чернівецький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Буковинастандартметрологія»), що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Майже в кожному третьому побутовому лічильнику виявляють втручання з боку споживачів. Фото Володимира ЗAЇКИ

— Вивіски направду змінювалися часто, але при цьому суть роботи залишалася незмінною: в інтересах держави і кожного її громадянина забезпечити єдність вимірювань, дотримання стандартів, а з ними — високу якість товарів і послуг, — розповідає генеральний директор ДП «Буковинастандартметрологія» Леонід Боднар. — До речі, можна вважати, що Буковина як земля Австро-Угорської імперії була учасницею епохальної міжнародної Метричної конвенції 1875 року, яка стала основою узгодженої системи вимірювань в усьому світі. Іншими словами, у нас поважне історичне минуле, традиції якого ми плекаємо і наслідуємо. На моє переконання, наступність в системі метрології та стандартизації забезпечує суспільству збереження і передачу з покоління в покоління відповідно високого рівня загальної культури. 

— Діяльність системи державного контролю — це процвітаюча економіка, безпечне довкілля, якісні продукти і продукція, врешті — комфорт у побуті і сфері послуг…

— Ми усвідомлюємо покладену на нас відповідальність. Справді, функції ДП «Буковинастандартметрологія» сьогодні поширюються на всі сфери життя: у промисловості, сільськогосподарському виробництві, послугах, науці, охороні здоров’я, безпеці праці. Образно кажучи, ми зберігаємо національні еталони і робимо все для того, щоб на них рівнялися.

 Це, мабуть, непросто — змусити підприємців дотримуватися стандартів?

— Чому ж? Багато хто розуміє, що наш контроль не буває зайвим, ми для бізнесу — найкращі союзники, оскільки допомагаємо втриматися в ринковій стихії. Наші вимоги існують для задоволення потреб споживача, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Один із важливих напрямів співпраці нашого центру і підприємств Буковини — впровадження систем управління якістю на базі міжнародних норм.

Проводимо тематичні семінари для господарників. З цією самою метою організовуємо «Буковинську якість» — регіональний етап щорічного національного конкурсу «100 кращих товарів України». Цього року, до речі, цей важливий для економіки регіону захід буде 10-м, ювілейним.

— У вас має бути надточна і найсучасніша техніка...

— Так і є. Ми активно оновлюємо свою матеріальну базу. За два останні роки придбали 12 робочих еталонів, що дало можливість освоїти чотири нових види повірки (калібрування). Новітнє обладнання дає змогу підтримувати належні фінансові показники. Мені приємно сказати, що у загальнодержавному рейтингу підприємств державної форми власності за результатами 2012 року «Буковинастандартметрологія» стала бронзовим призером у номінації «Прибутковість та рентабельність-2012», а також отримала статус-нагороду «Підприємство регіону-2012».

Свого часу, зазначу, вже при незалежності, ми зробили перші кроки у вимірювальному приладобудуванні. На чернівецькому «Електронмаші», який був, до речі, першим у країні заводом напівпровідникових приладів, налагодили трьохзмінну роботу з приймання перетворювачів, а потім робили термінал обчислюваного зв’язку. Нашим еталонам заздрив світ — без перебільшення. Чернівецький національний університет, нагадаю, за закритою військовою тематикою створив установки, з яких згодом були зроблені еталони для оптико-електронної продукції.

На базі нашого підприємства створена сучасна еталонна та повірочна база для забезпечення випуску та атестації нових сучасних приладів для вимірювання освітленості, енергетичної освітленості та яскравості у видимій, ультрафіолетовій та інфрачервоній областях спектра. Сьогодні ведемо роботи з підготовки до державних приймальних випробувань унікальних ваговимірювальних комплексів під загальною назвою «Скіф». Наші метрологи створили еталонну базу та систему передачі розмірів одиниць фізичних величин, проводять державні контрольні випробування, метрологічну атестацію, повірку і ремонт засобів вимірювальної техніки для підприємств та організацій не лише нашої області, а й інших регіонів країни, а також для Росії, Білорусі, Молдови.

На жаль, з промислової мапи краю зникли цілі галузі. Колись потужні підприємства або взагалі припинили існування, або істотно зменшили виробничі обороти. Попри все, ми тримаємо, як мовиться, у повній бойовій готовності свою унікальну еталонну базу, щороку атестуємо вимірювальну техніку. Вона напоготові до розвою економіки краю, якщо це відбудеться.

— В області чимало проблемних питань з побутовими лічильниками…

— Ми намагаємося успішно їх розв’язувати. Наші спеціалісти створили сучасну еталонну комп’ютеризовану установку для повірки (калібрування) побутових і промислових лі?чильників холодної та гарячої води. Тепер їх не потрібно везти за межі області на перевірку. Ми не стали чекати, поки на співпрацю з нами згодиться застряглий у виробничих проблемах «Водоканал».

Здійснюємо експертизу побутових лічильників газу та електроенергії. До речі, майже в кожному третьому приладі виявляємо втручання з боку споживачів заради зміни його метрологічних характеристик. 

— Є галузь, де якість послуги — питання життя і смерті. Чи надійна техніка в поліклініках і лікарнях?

— До недавнього часу в області, справді, не було можливості забезпечити достовірність вимірювань у медицині. Однак, як я уже казав, ми постійно освоюємо нові напрями роботи. Придбали новітнє обладнання і забезпечили область унікальними еталонами для вимірювання якості ультразвукових досліджень, потужності лазерного випромінювання, вихідних параметрів дефібриляторів, рентгенівських діагностичних апаратів. Лише за останній місяць наші спеціалісти призупинили експлуатацію трьох апаратів УЗД в медичних закладах області, параметри яких не відповідали нормам.

— Леоніде Михайловичу, чи є сенс вимагати якість від вітчизняного виробника, якщо ринок заполонив низькопробний імпорт?

— Так, у нас уже фактично відкриті кордони. Неконтрольована продукція невідомого походження, грубо кажучи, суне лавою. Водночас переважна більшість країн посилює захист свого ринку, унеможливлюючи доступ низькопробних, а тим паче небезпечних товарів. Ми зі свого боку ініціюємо кілька пропозицій щодо термінового створення в державі системи технічних бар’єрів.

Але не треба забувати, що ми так само експортуємо свої вироби, прагнемо нових ринків, а отже повинні тримати рівень. Успішна інтеграція можлива тільки з якісними товарами, якісною харчовою продукцією. Нещодавні сирні й олійні війни з РФ — це якраз відголоски неконтрольованого ринку. Ми живемо без державного, метрологічного нагляду за стандартами. Ринковий нагляд лише починає поволі працювати. Але довго так тривати не може. Декларації і закони про національні еталони та їх дотримання — життєво важлива умова стабільного суспільства. На відміну від нас, законодавство європейських країн регулює не відносини у сфері метрологічної діяльності. Систему контролю і відповідальності важливо чимшвидше поновити. А поки, принаймні, не можна дозволяти, щоб технічні умови опускалися нижче технічного регламенту, який регулює показники безпеки.

Світлана ІСАЧЕНКО,«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Леонід БОДНАР. Народився у 1951 року. Закінчив Київський політехнічний інститут. Трудову діяльність розпочав у 1968 році у Чернівецькій обласній лабораторії державного нагляду за стандартами та вимірювальною технікою. Пройшов усі ступені професійного зростання від державного повірника до керівника підприємства. З 1997 року — генеральний директор ДП «Буковинастандартметрологія».

Зробив значний внесок у справу впровадження системи міжнародних та міждержавних стандартів, які зокрема охоплюють всі аспекти екологічного менеджменту і ресурсозбереження. Аудитор національної системи УкрСЕПРО з атестації виробництва та акредитації випробувальних лабораторій. Член-кореспондент Інженерної академії України, постійний член Ради директорів підприємств сфери технічного регулювання.

Заслужений працівник промисловості України. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги в стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації», відомчою відзнакою Держспоживстандарту України, нагрудним знаком «За заслуги». Брав участь у 22-й Генеральній конференції мір та ваг (Франція, Париж, 2003 рік), де Україна стала асоційованим учасником Метричної конвенції. 

ІСТОРІЇ

У березні 1875 року цісар Франц Йосиф видав указ про організацію державних установ мір та ваги в усіх землях Австро-Угорської монархії. Серед 10 округів нагляду була й Буковина. 

У 1668 році англійський філософ Джон Вілкінс запропонував визнати одиницею виміру ваги крижаний куб дистильованої води з певною довжиною ребра (через століття домовились, що це буде 10 см).

Потім кригу замінили на більш стійкий матеріал — платино-іридієвий сплав. Циліндр, вилитий з нього у 1889 році, зберігається у Парижі, в сейфі Міжнародного бюро мір та ваги під трьома герметичними скляними ковпаками. Це і є еталон кілограма — єдиної з усіх загальновизнаних одиниць виміру, яку досі визначають не за допомогою фундаментальних фізичних явищ і законів, а через штучно виготовлений предмет.