Липень — маківка літа. Природа демонструє свою щедрість розмаїттям дарів землі. Вибір садовини та городини на ринкових прилавках такий великий, що очі розбігаються. А які мальовничі о цій порі лани! Золотавим маревом милують око посіви соняшнику і рапсу, первозданною білизною — гречки, небесною блакиттю — льону. «Липнева пора, як дівка чарівна», — таким прислів’ям охарактеризувала народна мудрість другий місяць літа.

Погодні умови склалися так, що у південних областях незабаром розпочнеться збір урожаю ранніх зернових. Попередні прогнози у хліборобів втішні, аби тільки не спіткали стихійні негаразди. Щоправда, синоптики передбачають, що місяць буде спекотним. У південних і західних областях стовпчик термометра підніматиметься до 34 градусів. Дощі пройдуть лише в третій декаді. Народні синоптики і старі люди свої передбачення на погоду у липні, на наступні осінь та зиму здавна пов’язують з її станом у такі дні: на Івана Купайла (7), Петра і Павла (12), Прокопа-Жниваря (21).

Івана Купайла з давніх-давен вважається найпоетичнішим літнім молодіжним святом. На берегах озер, ставків і річок юнаки та дівчата вдень прикрашають квітами, кольоровими стрічками, ягодами вишні і черешні ритуальне вербове деревце, а неподалік закладають багаття. Свято починається надвечір і триває до пізньої ночі. Навколо верби водять хороводи, співають обрядові пісні. Я запам’ятав з далекого дитинства мелодію і кілька рядків такої пісні:

Десь тут була Подоляночка,
         Десь тут була молодесенька,
         Тут вона стала, до землі припала (двічі).
         Ой встань, ой встань, Подоляночко,
         В тебе личко, як в паняночки,
         Одягни віночок, ставай у таночок (двічі)…

Гадаю, що у селах на моїй рідній Вінниччині можна почути цю купальську пісню й нині. Після заходу сонця запалюють вогнище. Тепер пісні й танці тривають довкола символу єднання людини з природою. Хлопці та дівчата, узявшись за руки, парами стрибають через вогонь. Це своєрідний обряд очищення тіла і душі від вад і недуг. Завершується свято чарівним ритуалом — пусканням на воду віночків зі свічечками. Затамувавши подих, дівчата спостерігають кожна за своїм віночком. Чим далі попливе, тим щасливішою буде доля його власниці. Якщо швидко пристане до берега, то невдовзі дівчині стати під шлюбний вінець. Якщо віночок затягне у вир або на ньому згасне свічечка — це погана прикмета. У майбутньому його власниці слід бути розсудливою, остерігатися необдуманих вчинків.

Щодо прогнозів на майбутні погодні умови, то слід звертати увагу на такі народні прикмети: якщо вранці трава рясно вкрита росою — на врожай городини; якщо вдень злива — будуть мокрі жнива; якщо ніч зоряна — влітку буде багато грибів. «Купайлівська роса — на урожай вівса», — стверджує народне прислів’я .

Свято Петра і Павла відзначають першого дня після Петрового посту. Господині печуть обрядовий коровай із житнього борошна і освячують його у церкві. Цей ритуал знаменує початок жнив. На святковому обіді мають переважати м’ясні страви. Попереду багато виснажливої роботи у полі і в городі, тож слід після постування набратися сил і зміцнити здоров’я.

28 липня відзначаємо знаменну історичну дату — День Хрещення Київської Руси-України. За свідченням літопису, масовий обряд хрещення киян у Дніпрі перетворився на велелюдне свято. Того дня у водах давнього Борисфена було потоплено статуї язичеських ідолів. На місцях колишніх святилищ князь Володимир наказав збудувати Божі храми. Всього за час його правління у Києві було зведено понад 400 церков і монастирів. Нащадкам князь Володимир залишив одну з найдавніших пам’яток державного права — Статут Святого Володимира. Не завадило б нашим президентам, приймаючи присягу на Євангелії, другу руку класти на цей історичний Звід давніх українських законів. А потім неухильно їх дотримуватися під час слугування своєму народові.

Прокіп-Жнивар зобов’язує кланятися хлібному колосу, бо це полудень жнив. Хлібороби постійно стежили за дозріванням зерна у колосках. Найнадійнішим способом було «спробувати на зуб»; якщо збіжжя туге, можна починати жнива. У цей час уже дозрівають чорниці й суниці. Якщо ягоди ще не дозріли, то й жито не виспіло, а якщо стиглі, солодкі, — не марнуй час, трудись у поті чола. Погожий день буде запорукою гарної погоди до кінця місяця. Якщо пройде дощ — не баріться з прибиранням валків, бо зерно почне проростати.

Для хліборобів настає гаряча пора. Тож бажаємо їм погожої днини і врожайної ниви.

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»

Фото Володимира ЗАЇКИ

НАШ КАЛЕНДАР

1 липня — День архітектури України

1—11липня — Петрів піст. Петрівка

4 липня — День Національної поліції;
                            День судового експерта;
                            Міжнародний день кооперативів

5 липня — День Військово-морських сил Збройних сил України;
                            День працівників морського та річкового флоту

7 липня — День працівників природно-заповідної справи;
                            Свято Івана Купайла

11 липня — Всесвітній день народонаселення

12 липня — День рибалки; свято первоверховних апостолів Петра і Павла

15 липня — День українського миротворця;
                               Всесвітній день навичок молоді;
                               1005 років від дня смерті Володимира Святославича, великого князя Київського, святителя України

16 липня — День бухгалтера та аудитора;

                       30 років від дня прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (1990)

18 липня — Міжнародний день Нельсона Мандели

19 липня — День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості

20 липня День шахів в Україні

24 липня — 1130 років від народження рівноапостольної Ольги (бл. 890—969), великої княгині київської, державної діячки, української святої

26 липня — День працівників торгівлі

28 липня — День Хрещення Київської Руси-України; Всесвітній день боротьби із захворюванням на гепатит

29 липня — День Сил спеціальних операцій Збройних сил України

30 липня — Міжнародний день дружби; Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми