«Вони ще не визначилися! Не з’ясували, хто їх убиває!!!» — ось так замість привітання обурено вигукнув мій знайомий, повернувшись із Краматорська, куди волонтери відвезли чергову партію гуманітарного вантажу. Згодом уже спокійніше розповів про настрої окремих тамтешніх людей, які досі залишаються в місті та відверто й не дуже повторюють дикий вислів про неоднозначність ситуації на Донбасі, в Україні та всьому світі.

Ми спілкувалися саме між двома потужними, але також, мабуть, «неоднозначними» для декого ударами російських ракет по нинішньому адміністративному центру Донеччини в перші дні лютого. Обидва рази мішенню рашистів стали житлові квартали міста: всього загинуло шестеро людей, понад 20 зазнали різноманітних поранень, зруйновано майже два десятки будинків, дитячу поліклініку, школу, гаражі. Потерпілих, які вціліли, проте втратили житло, міська влада розмістила в тимчасових пунктах перебування.

Достеменно не відомо, чи були серед загиблих, поранених та вцілілих ті жителі прифронтового ще з 2014 року краю, які вдають, ніби «не визначилися» стосовно справжніх намірів і причетності рф до загарбання частини території Донбасу і вбивства тисяч цивільних людей. А тим часом рашисти давно визначилися: їхні брехливі плани про «захист» чи «визволення» регіону насправді означають зруйнування і загибель тамтешніх людей. У цьому переконує трагічний приклад південних Маріуполя та Волновахи, а віднедавна ще й північних Бахмута і Соледара.

Перші дні лютого на Донеччині зайвий раз підтверджують звірячу лють «визволителів», адже по Краматорську, Слов’янську, Дружківці, Великій Новосілці та Торецьку, а отже й по місцевих людях вони били потужними ракетами «С-300» та «Іскандер-К», РСЗВ «Смерч» та «Град».

Міська влада знову нагадує дорослим про доцільність виїхати і не наражати на небезпеку дітей і себе. Фото з сайту v-variant.com.ua

Обстріли почастішали

У ніч проти неділі російські окупанти знову двічі вдарили потужними ракетами по Дружківці. І знову «неоднозначно» пошкодили чотири багатоповерхові будинки і дитячий садок: поранень зазнали п’ятеро цивільних, а ще дев’ятеро, яких витягли зі зруйнованого під’їзду, відбулися незначними ушкодженнями. Цієї ж доби рашисти обстріляли Авдіївку, Вугледар, Курахове, Ямпіль та Часів Яр.

З огляду на постійні тривалі обстріли жителі прифронтового краю не приховують, що серйозно реагують на прогнози щодо чергового великомасштабного наступу росіян.

«Звичайно, на тлі Бахмута, Соледара, а віднедавна і Вуглегірська, які вороги знищують, немов оскаженілі, ми поки що перебуваємо немов у тилу. Хоч обстріли нашого міста, що почастішали, підтверджують тільки початок ще агресивніших дій кремля», — каже житель Краматорська.

Тим часом аналітики, оперуючи даними військових розвідок, поширюють припущення про ймовірні дії російських окупантів, які отримали чітке і категоричне завдання від біснуватого лідера кремля повністю загарбати всю територію Донбасу до березня. Окремі фахівці припускають, що рашисти спробують домогтися бажаного до сакральної дати 24 лютого. На це прямим текстом вказують і відносно свіжі версії чергового масштабного наступу рашистів протягом найближчих десяти днів. З’явилися підстави вважати вірогідним великий російський наступ на Донбасі поблизу міст Кремінна і Лиман, поблизу яких вже тривалий час відбувається накопичення ворожих ударних сил. До того ж, у розвідників побільшало інформації, що на прорив української оборони підуть не статисти-«чмобіки», а більш підготовлені підрозділи. «Це справжні механізовані бригади, навіть якщо вони менш боєздатні, ніж були на початку війни», — стверджує одне із джерел інформації.

Спроби великого наступу на Донбасі справді реальні, адже росіяни прагнуть поквитатися за попередні невдачі. Зокрема після успішного контрнаступу ЗСУ на Харківщині окупантів вигнали також ще й із території Донеччини: Україна на тоді контролювала 50 відсотків території регіону. Після тривалих боїв у грудні та січні ворогам вдалося буквально вигризти і окупувати ще трохи української землі, а в лютому вони починають атакувати значно більшими силами.  

Найкращий захист — евакуація!

Не секрет, що в разі остаточного оволодіння Бахмутом росіяни зосередяться на наступі на Краматорськ і Слов’янськ — також знакових для них містах, які тимчасово були під їхньою окупацією навесні-влітку 2014 року. Нині Слов’янськ за пів сотні кілометрів від лінії фронту, проте попри певний ризик, за минулі місяці туди активно поверталися люди, які раніше виїхали в безпечніші регіони.

«Кількість жителів у місті збільшилася, і нині тут майже 50 тисяч людей, а це 50 відсотків населення довоєнного часу. Їхнє повернення додому активно розпочалося після деокупації Лимана, Святогірська, Ізюма, а також після налагоджування тепло- та електропостачання. Тепер у місті працюють усі котельні, окремі з них забезпечено потужними генераторами, що дають змогу працювати в разі критичної ситуації через перебої електропостачання. Також для людей доступні пункти незламності та соціальні їдальні, де більш як 10 тисяч містян можуть щодня отримувати гарячі обіди», — розповідає голова Слов’янської військової адміністрації Вадим Лях.

Звісно, умови прифронтового буття в місті дуже далекі від загалом нормальних: попередні обстріли зруйнували понад 110 багатоповерхових будинків та майже 700 приватних осель. Щоб допомогти містянам усунути пошкодження, у Слов’янську торік відшукали можливість втілити соціальну програму одноразової допомоги потерпілим.

«Так, чимало людей повернулося, проте віднедавна жити тут доводиться зі страхом та очікуванням наступної евакуації. Приклад Бахмута дуже лякає слов’янців, а тому більшість із нас уже сидить на валізах і в разі наближення лінії фронту до міста ми готові виїхати звідси», — розповідає місцева жителька.

Міська влада і раніше застерігала, що повертатися до Слов’янська ще ранувато, а тепер знову нагадує про доцільність виїхати звідти.

«Кілька місяців місто не зазнавало обстрілів, і тому люди трохи розслабилися. Проте нині бачимо, що лінія фронту повільно, проте наближається. Це становить небезпеку для всіх міст, які поряд: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку періодично обстрілюють, і це найбільш небезпечно саме для цивільного населення. З огляду на ситуацію ми закупили для Слов’янська 20 модульних укриттів, однак найкращий захист від обстрілів — евакуація. Люди мають уважно стежити за подіями і бути готовими залишити місто в разі наближення фронту і посилення обстрілів», — наголошує Вадим Лях.

…І ще трохи про тих осіб, які начебто досі «не визначилися». Як повідомили в Донецькій обласній прокуратурі, суд ухвалив вирок двом жителям Бахмута і Дружківки, які свідомо передавали рашистам місця розташування вогневих позицій і маршрути пересування військової техніки та підрозділів українських сил оборони. Одного з виродків покарано позбавленням волі на шість років, другого — на п’ять років і три місяці. Досудове розслідування проводили співробітники ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.