Голова Миколаївської
облдержадміністрації
Микола КРУГЛОВ 

Нині майже в усіх сферах життєдіяльності Миколаївщини спостерігається висока активність. Реалізуються задуми, про які обласна громада мріяла  не один день. Зміни зачепили промисловий комплекс краю і сільське господарство, позитивно позначилися на соціальній сфері. Про це — розмова нашого кореспондента з головою облдержадміністрації Миколою КРУГЛОВИМ.

Рілля  — національний ресурс

— За різними експертними оцінками, область входить до десятки найбільш привабливих інвестиційним кліматом територій. Які чинники, на вашу думку,  сприяють такій популярності серед інвесторів?

— Причин багато. Україні загалом пощастило з географією. Миколаївщині також гріх скаржитися, бо розташована поблизу Чорного моря. А це  серйозна можливість для розвитку морегосподарського комплексу. З одного боку, порти та термінали виконують свою головну функцію — обробка і перевезення вантажів. З другого — морегосподарський комплекс «тягне» за собою суднобудування, транспортну інфраструктуру, будівництво, енергетику, сферу обслуговування, торгівлю. 

 Якщо раніше порти розглядали виключно як бази для перевалки вантажів, то сьогодні вони спеціалізуються за окремими напрямками. Для того, щоб мінімізувати витрати на перевезення вантажів, з’явилися контейнерні вантажі, навальні, метал, зерно. У морегосподарський комплекс приходять представники недержавної форми власності. А приватник не обере для себе безперспективну галузь. Ще одна тенденція: власники портів розташовують виробництво безпосередньо на своїх територіях. Це поліпшує логістику, зменшує витрати і собівартість. Є зацікавленість і до земельних ділянок.

— Чи зберігає область розвинений різноманітний агропромисловий комплекс?

— Земля —  один з потужних чинників, який додає нам привабливості  і викликає інтерес інвесторів. Маємо майже 2 млн га ріллі. І це дає можливість вирощувати чи не весь спектр продукції сільськогосподарського виробництва: зернові та олійні культури, виноград, продукцію садівництва, овочі.

 Я зустрічався з представниками всесвітньо відомої компанії «Bunge», і вони впевнено заявили, що Україна належить до однієї з двох, не більше, країн світу, яка може серйозно відігравати свою роль на міжнародному продовольчому ринку. У нас земля майже вся розпайована, вона на 90% перебуває в недержавному секторі.

 Відповідно є довіра інвесторів, що земельна реформа, яка розпочалася в країні, дасть результати. Завдання влади — забезпечити ефективне використання земельних ресурсів і захищати права власників землі, не втративши ріллю як національний ресурс. Нині ми бачимо, що в різних районах області збирають високі врожаї, тобто при застосуванні сучасних технологій, нових форм господарювання можна досягти вагомих результатів.

— Наприкінці минулого року в області введено в дію першу промислову вітроелектростанцію. Тож виходить, що, окрім моря та землі, маємо ще «помічників» у вигляді вітру та сонця? 

— Справді. Перші десять вітряків ввели в експлуатацію в Очаківському районі й продовжуємо їхнє будівництво. Цього року здаватимемо вітростанції в Березанському та Очаківському районах.

Водночас виділили земельні ділянки під будівництво сонячних станцій, які розташуються в Баштанському, Вознесенському, Жовтневому,  Миколаївському районах. Загалом ми підрахували, що зможемо отримати таку потужність від вітро-сонячних електростанцій, яку приблизно дає один блок атомної електростанції. Але ж це зовсім інша енергія, екологічно чиста, безпечна.

Нові кораблі класу «корвет» — перші кроки до відродження суднобудівництва. Фото Укрінформу 

Куди вкладати кошти?

— У яких інвестпроектах зацікавлена область?

— Передусім вони пов’язані з розвитком суднобудування, транспорту, і, знову-таки, морегосподарським комплексом. Важливою подією торік було  рішення  про будівництво військових кораблів класу «корвет». Закладка головного корабля на ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» відбулася  за участю Президента. Уряд затвердив Державну цільову оборонну програму будівництва кораблів класу «корвет» на 2011—2021 роки: це  дасть змогу фактично розпочати відродження суднобудівної галузі і зокрема військового кораблебудування.

Також вкрай важливим, стратегічним, для нас є спорудження мостового переходу через річку Південний Буг в обласному центрі, реалізація якого передбачається за рахунок залучення кредиту японського уряду під державну гарантію. Це великий проект вартістю майже 540 млн доларів, щодо цього буде підписано угоду між урядами України та Японії.

Низка інвестиційних проектів стосується розвитку портів та терміналів. На зміну фірмам, які перебувають в офшорних кампаніях, приходять інвестори світового рівня. Тобто нам довіряють серйозні інвестори. Так, транснаціональна компанія «Bunge» на території ДП «Миколаївський морський торговельний порт» завершила реалізацію одного з найбільших інвестиційних проектів області — будівництво перевантажувального зернового термінала  вартістю 100 млн доларів.

З чого ми робимо висновок, що є довіра? Після першого проекту компанія «Bunge» запропонувала новий. 20 років тому до нас «зайшла» французька компанія, нині вона значно збільшила свої інвестиції й продовжує працювати.

Активно тривають розвиток і будівництво нових причалів, наприклад, у ЗАТ «Морський спеціалізований порт НИКА-ТЕРА». Залученню нових вантажопотоків та розвитку транзитного потенціалу  сприятиме будівництво глибоководного гирлового порту на базі «Порт Очаків». Лідер вітчизняного аграрного ринку ТОВ СП «Нібулон» реалізує  масштабний інвестиційний проект з розвитку інфраструктури зернового ринку шляхом будівництва нових елеваторних ємностей, а також створення власного флоту.

 Зміни в морській інфраструктурі сприяють розвитку залізниці. Ми обговорювали з керівниками Укрзалізниці можливість будівництва другої колії, яка розв’яже багато проблем. Розуміння є.  

— Є ще галузі, що викликають інтерес у потенційних і вже чинних партнерів області?

— Овочівництво. Фермерське господарство «Органік Сістемс» холдингу «Агроф’южн» успішно освоює виробничі потужності з переробки томатів, вводить у дію комплекс переробки сільгосппродукції загальною вартістю понад 200 млн грн. Торік вони переробили 220 тис. тонн томатів, з яких 51% пішло на експорт. Створено майже 300 робочих місць.

  У Снігурівському районі ТОВ «Евері» має намір побудувати комплекс глибокої переробки рослинної сировини загальною потужністю  4100 тонн на добу. Орієнтовний обсяг інвестицій становить майже 65 млн євро. Свої проекти реалізують традиційні лідери  промисловості — ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», «Первомайськдизельмаш», Миколаївський глиноземний завод, ПАТ «Возко» та інші.

Резерви будівництва

— Ви назвали 2012-й «роком газифікації». Ще залишаються райони, до яких досі не підведено газопроводи високого тиску, зокрема Снігурівський, Криво?озерський. Чи дочекаються їхні жителі блакитного вогника?

— Обов’язково дочекаються! До кінця цього року завершимо газифікацію десятків населених пунктів. Наведу тільки кілька цифр. Торік на газифікації населених пунктів було освоєно 1,6 мільйона бюджетних коштів. А вже  2012-го передбачається освоїти майже 120 млн: є відповідна домовленість з НАК «Нафтогаз України».

Загалом на території області розташовано 920 населених пунктів, з яких газифіковано лише 35%.

— Які соціально важливі об’єкти з’являться 2012-го?

— Продовжимо реалізацію  програми «Питна вода», цього місяця відкриємо бювети в Казанці, Новому Бузі, Єланці.

Плануємо завершити реконструкцію  обласного протитуберкульозного диспансеру; приміщення навчального закладу Веселинівської гуманітарної гімназії; третьої черги дитячого садка «Струмок» у селищі Ольшанське Миколаївського району; будівництво локальних каналізаційних очисних споруд. Капітально відремонтуємо Будинок культури у Братському.

Медицина починається з доріг

— На лютневому засіданні  Ради регіонів Віктор Янукович закликав присутніх  до активнішого реформування медичної галузі. Чи готова Миколаївщина виконати це завдання?

— Маємо цього року завершити перший етап медичної реформи. Йдеться про реформування системи швидкої медичної допомоги за двома стандартами: за 10 хвилин «швидка» має доїхати до жителя міста і за 20 — до селянина. Що для цього потрібно? Машини, дороги,  бригада «швидкої».

На засіданні обласного комітету економічних реформ ми заслухали кожного головного лікаря, всіх голів районів, які наочно показали на мапі: є мережа, є чи нема нормальних доріг.  Підрахували, скільки треба  машин «швидкої допомоги», скільки додатково лікарів, яка зона обслуговування на одну бригаду «швидкої».

 З’ясувалося, що нам потрібно 330 лікарів. У бюджетах області, міст і районів  2012-го на це  передбачено понад 120 млн грн.  Планую найближчим часом зустрітися з віце-прем’єр-міністром  Р.Богатирьовою і обговорити цю проблему.

— Отож «швидка» має доїхати до хворого нормальною відремонтованою дорогою.

— Нині в державному бюджеті майже кожному району й місту передбачені кошти на дороги. Миколаєву, наприклад, виділено понад 17 мільйонів. На ремонт доріг у районах області передбачено 14 мільйонів. Усього ж у 2012-му році Миколаївській області на місцеві та комунальні  дороги передбачено 47 мільйонів гривень. Торік це було 32,5 мільйона.

Коли матимемо виконання та перевиконання бюджетів, кошти, що вивільнятимуться, також спрямуємо на дороги. А ще — на покрівлі, облаштування території, на газифікацію, водозабезпечення.

Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Микола  КРУГЛОВ. Народився 10 листопада 1950 року в  с. Штукар Веселинівського  району Миколаївської  області. Закінчив   Одеське вище морське училище,  Академію народного господарства. З 19.07.1995 р. — в.о. голови, з 08.08.1996 р. — голова Миколаївської облдержадміністрації. Народний депутат України ІV, V, VІ скликань. Із березня 2010-го — очільник Миколаївської облдержадміністрації.