CЕЛЕКТОР

Розслаблятися зарано

— У країні склалася ситуація, яка дає змогу говорити про позитивні зміни у питанні погашення боргів із заробітної плати на підприємствах усіх форм власності. На сьогоднішній день загальна заборгованість по країні зменшилася у порівнянні з початком року на 57 мільйонів гривень, (якщо не враховувати борги кампанії «Аеросвіт», які виникли цього року і становлять 140 мільйонів гривень) — наголосила міністр соцполітики Наталія Королевська на засіданні Комісії з питань заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат із селекторним включенням керівництва областей, яка відбулася 5 липня у Кабміні.

Якщо на держпідприємствах вчасно не платитимуть зарплату, люди можуть піти працювати в «тінь». Фото з сайту bigpicture.ru

І додала, що за 6 місяців поточного року на чверть — з 1826 до 1380 — зменшилася кількість підприємств, де все ще є заборгованість. Тобто 446 підприємств повністю ліквідували борги. Так, якщо на 1 березня 2013 року борги державних підприємств становили 495 мільйонів гривень, то на 1 липня вони скоротилися на 78 мільйонів.

Міністр також повідомила, що минулого тижня Кабмін ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу «Українського Дунайського пароплавства» на 310 мільйонів гривень. З них 30 мільйонів за ініціативою Мінсоцполітики піде на повне погашення заборгованості із заробітної плати.

Зберігається позитивна динаміка і в погашенні заборгованості із зарплати на підприємствах комунальної форми власності. З початку року борги комунальних підприємств зменшилися на 21,8 мільйона гривень, або на 38%. На 1 липня вони становили 34,9 мільйона гривень. Не мають таких боргів у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Одеській, Рівненській, Чернівецькій областях та містах Києві і Севастополі.

Втім, на фоні цих позитивних тенденцій ситуація із заборгованістю загалом по країні залишається непростою. За даними моніторингу, сума боргу із зарплати в цілому по Україні на підприємствах усіх форм власності порівняно з початком року збільшилась на 82,6 мільйона гривень, або на 9,2% і на 1 липня становила 976,3 мільйона гривень. Так, на підприємствах державної форми власності з початку року борги збільшилися на 11,5 мільйона, або на 3 %, і становлять на 1 липня 428,2 мільйона гривень. А на підприємствах інших форм власності — відповідно збільшились на 92,9 мільйона гривень, або на 22%, і становлять 513,2 мільйона гривень.

На економічно активних підприємствах заборгованість становить 507,9 мільйона гривень (з початку року зросла на 56,9 мільйона); на підприємствах-банкрутах — 416 мільйонів гривень (відповідно — на 24,1 мільйона); на економічно неактивних підприємствах — 52,4 мільйона гривень (збільшилася на 1,5 мільйона).

Борги мають 377 державних, 134 комунальних та 869 підприємств інших форм власності. Найбільші суми боргів на 1 липня допущено на підприємствах, що підпорядковані «Укроборонпрому», — 197,1 мільйона гривень, Міненерговугілля — 33,4 мільйона, Фонду держмайна — 53,2 мільйона, Мінінфраструктури — 34,7 мільйона, Агентства держмайна — 33,2 мільйона та Міноборони — 18,2 мільйона гривень.

Міністр звернула увагу на те, що графіки погашення заробітних виплат до кінця 2013 року, складені та затверджені Мінсоцполітики, в областях не виконуються. А це доводить, що заходи, вжиті центральними і місцевими органами влади, є недостатніми.

— Головними причинами (у приблизно 70%) такої заборгованості є дебіторська заборгованість та, як наслідок, брак у підприємств обігових коштів. Поширена практика передачі продукції без попередньої оплати. Отже, керівники підприємств недостатньо застосовують методи управління дебіторською заборгованістю — юридичні (претензійна робота, подача позовів до суду), економічні та фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), призупинення постачання продукції, та, врешті, фізичні способи — арешт майна боржника за допомогою органів виконавчої служби, — наголосила міністр.

Вона також зауважила, що серед причин заборгованості часто вказують на низький рівень рентабельності та збитковість підприємств, перш за все державних, у яких немає держзамовлень. Тому, можливо, центральним органам, які управляють цими підприємствами, необхідно розглянути питання щодо перепрофілювання таких підприємств.

Окремо міністр звернула увагу на питання функціонування ринку праці. Адже сьогодні існує не тільки проблема офіційних боргів із зарплат, а і проблема тіньових зарплат та загальна тінізація робочих місць. І питання їх легалізації, на переконання Наталії Королевської, багато в чому залежить від ефективності взаємодії Служби зайнятості та Держінспекції праці. Тому цим двом органам необхідно якнайшвидше підготувати та укласти меморандум про взаємодію як на центральному, так і на місцевому рівнях.

Також Службі зайнятості треба якнайшвидше відпрацювати додаткові інструменти гарантування робочого місця кожному, хто звертається по допомогу. Не повинно бути так, що людина звернулася до цієї державної установи, та врешті пішла працювати «в тінь». Особливу увагу також слід звернути на співпрацю з малим та середнім бізнесом і на стимули, які сприятимуть створенню робочих місць у цій сфері.